12.12.1906 р. До Ватрослава Ягича
| Львів |
Hochverehrter Herr Hofrat!
Soeben habe ich den neuesten Band des Archivs durchgesehen und die Cyrillo-Methodiana gelesen und wende mich an Sie mit der Frage, ob Sie geneigt wären, meine weiteren Aufsätze zu dieser Frage im Archiv zu drucken. Ich habe die Absicht, noch zwei solche Aufsätze zu schreiben: der eine soll im Zusammenhange die chersonesischen Legenden behandeln, also das Martyrium Clementis, das Wunder mit dem Kuchen, die sieben chersonesischen Heiligen, das Слово на пренесеніе sowie die hierhergehörigen Texte aus dem Konstantinopoler Synaxarium, die Erzählung des Nikiphor Kallistus und die Похвала Клименту des Klemens Velickij (die letztere nur, um zu konstatieren, daß sie mit den griechischen Legenden gar keinen Zusammenhang hat und auf einer lateinischen, wahrscheinlich mündlichen Tradition basiert.).
In diesem Aufsatz, welcher mehr für die Byzantiner ab für die Slavisten gibt, möchte ich die griechischen Texte der Legenden publizieren und meine Bemerkungen dazu ausführlicher, als es mir im Klemensbuche möglich war. Der Aufsatz könnte 2 – 3 Druckbogen einnehmen.
Der zweite Aufsatz sollte die südrussische Tradition über Kunst, und Method. darstellen und die südrussischen Varianten speziell in der Vita Constantini zusammenfassend analysieren. Die Vermengung der mährischen und südrussischen Tradition über die Slavenapostel scheint mir die hauptsächliche Illusion Lamanskijs zu sein; diese südrussischen Elemente müssen ausgeschieden und einmal separat auf ihre historische Glaubwürdigkeit sowie auf ihre Tendenz geprüft werden. Ich weiß noch nicht, wie das Ergebnis einer solchen Prüfung ausfallen wird, aber die Arbeit, für welche ich das Material bereits beisammen habe, reizt mich sehr. Wäre es dem Herrn Hofrat möglich, noch eine kleine Abhandlung von mir (sie könnte auch unter Miscellen stehen) in dem nächsten Heft des Archiv zum Abdruck zu bringen, welche ich dem Andenken des Veselovskij widmen will?
Ich verbleibe hochachtungsvoll
Ihr ergebener Ivan Franko.
Вельмишановний пане раднику!
Щойно я переглянув останній том «Архіву», прочитав Кирило-Мефодіану і хотів би звернутися до Вас з запитанням, чи згодні Ви надрукувати в «Архіві» інші мої статті з цього питання. Я маю намір написати ще дві подібних статті. В першій будуть розглянуті корсунські легенди в їх взаємозв’язку, цебто мучеництво Климента, чудо з пирогом, семеро корсунських святих, «Слово на пренесеніе», а також тексти з Константинопольського «Синаксарія», що відносяться сюди, – оповідання Никифора Калліста та «Похвала Климента» Клима Велицького (остання лише для того, щоб показати, що вона не має ніякого зв’язку з грецькими легендами і грунтується на латинській, очевидно, усній традиції).
У цій статті, яка розрахована більше на візантиністів, ніж на славістів, я хочу подати грецькі тексти легенд та свої уваги до них, детальніші, ніж це можна було зробити у книзі про Климента. Стаття зайняла б 2 – 3 друкованих аркуші.
У другій статті я показав би південноруську (українську) традицію про Константина і Мефодія і зробив би підсумковий аналіз південноруських варіантів спеціально в «Житії Константина». Змішування моравської і південно-руської традиції про слов’янських апостолів, на мій погляд, є основною ілюзією Ламанського; ці південноруські елементи слід відокремити і спеціально перевірити щодо їх історичної достовірності та спрямованості. Я ще не знаю, якими виявляться результати такої перевірки, але робота, для якої я зібрав уже весь матеріал, мене дуже вабить. Чи не мав би пан радник змоги надрукувати в наступному номері «Архіву» ще одну невелику працю (її можна було б помістити поміж причинками), яку я хочу присвятити пам’яті Веселовського?
Залишаюся з глибокою пошаною
Ваш відданий Іван Франко.
Примітки
Вперше надруковано: «Slavia orientalis», 1959, № 2-3, с. 82.
У перекладі українською мовою друкується вперше.
Автограф зберігається в університетській бібліотеці м. Загреба (R., 4610 в.).
Подається за фотокопією автографа (ІЛ, ф. 3, № 4901).
…останній том «Архіву»… – «Archiv für slavische Philologie», 1906, Bd. 28, де була надрукована праця І. Франка «Beiträge zur Quellen Kritik der Cirillo-Methodianischen Legenden».
Я маю намір написати ще дві такі статті. – Йдеться про дві із трьох статей, які були надруковані 1907 р. в «Archiv für slavische Philologie» (Bd. 29, с. 282 – 304); І. Джерела трьох легенд «Патерика»; II. Композиція найдавнішого літописного зведення; III. Композиція «Слово о полку Ігоревім».
25 грудня 1906 р. В. Ягич з Відня писав І. Франкові:
«Ваші зголошення для «Архіву» приймаю з великою готовністю… Я міг би використати для першого зошита 29 тому Ваші «Маленькі знахідки», зрештою зошит уже тепер остаточно заповнений, хоч він з’явиться лише в березні. Щось обширніше могло би бути поміщене тільки протягом літа 1907 р.» (ІЛ, ф. 3, № 1635, с. 541, 543 – 544).
Климент – перший римський єпископ (з 92 р.), який помер мученицькою смертю бл. 103 р. в Херсонесі, куди був засланий імператором Траяном (53 – 117, правив у 98 – 117 р.).
«Слово на пренесеніє мощей преславного Климента» – одна з легенд про Климента. Її текст І. Франко вмістив у X розділі своєї праці «Святий Клименту Корсуні. Причинок до історії старохристиянської легенди» (ЗНТШ за 1902 – 1905 рр., окрема відбитка – Львів, 1906).
Никифор Калліст – Калліст Константинопольський (? – 1350), візантійський історик і богослов, автор «Церковної історії» у 18 книгах, доведеної до часу смерті візантійського імператора Фоки (611 р.).
«Похвала Климента» Клима Велицького. – «Похвала Климента Кирилу Філософу» – один з творів Климента словенського або Охрідського (біля 840 – 916), учня і послідовника Кирила і Мефодія, який по смерті Мефодія втік від переслідування до Болгарії, був проповідником у Македонії, єпископом Велицьким. Написав ряд проповідей, житій; йому приписувалося авторство житій Кирила і Мефодія (так званих «паннонських»). Текст твору опублікований у статті І. Срезневського «Два сборника житий XIV в. с «Похвалою епископа Климента Кирилу Философу» (див.: Сведения и заметки о малоизвестных и неизвестных памятниках, т. X, вип. IV. СбОРЯС АН, т. 1, 1867, с. 53 – 60).
…працю… яку я хочу присвятити пам’яті Веселовського. – Стаття під назвою «Wie man Slavische Mythologie macht» була надрукована в журналі «Archiv für slavische Philologie», 1907, Bd. 29, с. 97 – 105.
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 302 – 304.