1.10.1906 р. До Платона Костецького

Wielmożny Panie Redaktorze!

Zwracam się do w[ielmoż]nego pana z następującym interesem. Przedstawiając w szeregu studjów dzieje początków galicyjsko-ruskiej literatury, doszedłem do historii lat [18]50-tych i w niej specjalnie do historii lat 1854 i 1855, czasu wystąpienia w-nego Pana w literaturze ruskiej. Przeczytałem rocznik 1855 «Zorji halickiej», jak widzę, w ¾ wyszłej z pod pióra pańskiego, i chciałbym dać nieco specjalniejszą charakterystykę pańskiej pracy w owym czasie. Niestety, brak materiału, wspomnień, listów i zapisków współczesnych uniemożliwia mi odpowiednie zrozumienie faktów i ich związku, który w-ny Pan jeden chyba z żyjących mógłby wyjaśnić. Ośmielam się przeto w interesie prawdy historycznej trudzić w-nego Pana następującemi pytaniami, na których wyjaśnieniu bardzo by mi zależało, na które nie chciałbym odpowiadać domysłami lub powtarzaniem plotek:

1) Jakie było stanowisko w-nego Pana w «Nowinach» 1854 r. i co go skłoniło do wstąpienia do redakcji «Zorji hal[ickiej]»?

2) Jakie było stanowisko w-nego Pana w tej redakcji i jaki był jej koniec?

Ponieważ dla wyświetlenia ówczesnych poglądów w-nego Pana służy mi obok rzeczy opublikowanych w «Zorji hal[ickiej]» także pańska ręko[pi]śmienna praca o kwestji ruskiej, znajdująca się w bibliotece Ossol[ińskich], więc śmiałbym w-nego Pana prosić jeszcze o wyjaśnienie, kiedy i dla jakich celów była pisana ta praca (rzecz, nadmienię w nawiasie, może najgłębsza i najrozumniejsza z tego, co z polskiej strony napisano o kwestji ruskiej), czy jest to całość (w niej jest wzmianka o drugiej, specjalnej części), czy była publikowana doty[ch]czas, czy nie?

I było by mi nadzwyczaj ważnem wiedzieć, czy te myśli przewodnie, wyrażone w tej pracy, były już uformowane w pańskiej głowie w roku 1854 – 5 (ślady ich widać wyraźnie w ówczesnych pańskich ruskich utworach) i kto i jak wpłynął na takie ich uformowanie? Pszypuszczam, że był tutaj wpływ tych ludzi i ideji, których wyrazem były «Nowiny», gdzie drukowały się utwory Z. Kaczkowskiego, a szczególnie «Na Ukrainie» L. Sowińskiego, i dlatego byłbym bardzo wdzięczny, gdyby w-ny Pan i w tym względzie dał mi wyjaśnienie. Traktuję swoją rzecz obejktywnie i umiem (rozumie się, ze swego, ruskiego stanowiska) ocenić poglądy z mojemi dzisiejszemi niezgodne, ale na swój czas ważne, spłodzone pewną historyczną tendencją i mające w korzystnych warunkach szanse powodzenia.

W nadzieji, że wielmożny Pan choć krótkiemi uwagami objaśni moje wątpliwości piszę się z głębokim szacunkiem.

Iwan Franko

Lwów, 1.X 906. Ul. Poninskich, N 4

Вельможний пане редакторе!

Я звертаюся до Вас із такою справою. Представляючи в ряді розвідок історію започаткування галицько-української літератури, я дійшов до періоду [18]50-х років і, зокрема, до історії 1854 і 1855 рр. – часу Вашої появи в українській літературі. Я прочитав річник з 1855 року «Галицької зорі», як бачу, в ¾, що вийшли з-під Вашого пера, і хотів би дати дещо більш детальну характеристику Вашої праці на той час. На жаль, відсутність матеріалу, споминів, листів і мемуарів сучасників не дає мені можливості відповідним чином зрозуміти факти і зв’язок між ними, які хіба що лише Ви серед усіх, що живуть нині, могли б роз’яснити. Через це я насмілююся в інтересах історичної правди обтяжувати Вас такими питаннями, вияснення яких мене дуже цікавить і щодо яких я не хотів би робити якісь домисли або повторювати плітки:

1) Яке було Ваше становище в «Новинах» 1854 р. і що змусило Вас вийти з цієї редакції і перейти в редакцію «Галицької зорі»?

2) Яке було Ваше становище в цій редакції і яким був її кінець?

Оскільки для вияснення тодішніх Ваших поглядів мені служить поруч із статтями, опублікованими в «Галицькій зорі», також Ваша рукописна праця про українське питання, яка знаходиться в бібліотеці Оссолінських, отже, я насмілююся просити Вас пояснити, коли і з якою метою була написана ця праця (зазначу в дужках: річ, може, найглибша і найрозумніша з усього того, що було написано у цьому питанні з польського боку); чи вона є єдиним цілим (у ній згадується про окрему другу частину); чи вона публікувалася раніше чи ні?

Для мене було б дуже важливим знати, чи основні ідеї, висловлені у цій роботі, виникли у Вас у 1854 – 55 рр. (сліди їхні виразно простежуються в тодішніх Ваших українських творах) і хто та яким чином вплинув на відповідне їхнє формування? Припускаю, що тут позначився вплив тих особистостей і ідей, виразником яких були «Новини», де друкувалися твори З. Качковського, а особливо «На Україні» Л. Совінського, і тому я був би дуже вдячний, якби Ви і у цьому питанні дали мені пояснення. Я розглядаю цю справу об’єктивно і вмію (розуміється, зі свого, українського, становища) оцінити погляди, протилежні моїм сьогоднішнім поглядам, але важливі для свого часу, підсолоджені певною історичною тенденцією і такі, що в певних сприятливих умовах мають деякі шанси на успіх.

Сподіваюся, що вельможний пан хоча б коротенько вияснить мої сумніви, і залишаюся з глибокою повагою.

Іван Франко.

Примітки

Друкується вперше за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1100).

Костецький Платон (1832 – 1908) – українсько-польський письменник, журналіст. З 1854 по 1855 р. – редактор першої української газети «Зоря галицька», що виходила у Львові (1848 – 1857) спочатку як орган Головної руської ради, а пізніше (з 1852 р.) – орган москвофілів. З 1855 р. був співробітником ряду польських газет. Відповіді від П. Костецького на цей лист І. Франко не одержав.

«Новини» – літературно-громадський тижневик москвофільського напряму. Виходив у Львові (1849 – 1854).

Качковський Зигмунд (1828 – 1896) – польський письменник, автор історичних повістей на теми з життя українського народу.

Совінський Леонард (1831 – 1887) – польський письменник-демократ, один з перших польських дослідників і перекладачів творів Т. Шевченка. Під час навчання в Київському університеті (1847 – 1855) зблизився з українськими прогресивними колами.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 295 – 297.