Захват

Переклад Івана Франка

Я обняла його і п’яна стала

Від запаху, що йшов із уст його,

Мов ніжна вітка, коли вранці-рано

Її весняний легіт заколише.

Я п’яна стала не як той, що вп’ється

Вином у божеськім розпалі;

Впилася слиною його, яку смоктала.

Цілуючи усток його коралі.

Предивною красою блискотить

Уся його постава,

І кожде серце покоряє він

Без суду і без права.

О боже, доки вдержують мене

Життя сього окови,

Не вирветься душа моя

З кайдан його любові.

І доки житиму я, житиму лишень

Любовію до нього,

А як умру й спалить мене любві огень,

То се й край щастя мого.

Примітки

Захват. Назва в «Неділі» (1912, 14 квітня) – «П’яна». Між автографом і першодруком є незначні різночитання стилістичного характеру.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 162.