1. Не визивай долю!

Антіфіл Візантійєць

Переклад Івана Франка

Вже зовсім близько вітчини,

Пливучи поверх глибини,

Я радісно сказав до себе сам:

«Ось завтра дома відпічну,

Коли захочу, то засну,

У всьому волю собі дам!»

Ледве домовив я тих слів,

Увесь немов пополотнів,

Почав всім тілом знемагать,

І поки сонце ще зайшло,

Вже по моїм житті було,

Душа ж летіла в темний ад.

Тож бережись найпаче рано

Щось надто гарно чи погано

Собі чи іншим малювать,

Зрадливу долю визивать.

Від неї нам ніяк не скриться,-

А ось вона і поспішиться

Днів твоїх нитку перервать.

Примітки

I. Не визивай долю! – «Bane nicht auf Morgen». – Griechische Anthologie, Zweite Abteilung, с. 785 (ІЛ, № 3438). Автограф № 414, с. 45.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 308.