1. Гімн до Немезіди

Месомед Крітенець

Переклад Івана Франка

Немезідо крилата, ваго життєва,

Чорноока богине і Діки дитя,

Усі похвалки смертних пустії

Ти гальмуєш сталевим вудилом.

Ненавидиш згубне зухвальство

І гониш понурую зависть,

А коло твоє бистролетне,

Що по собі слідів не лишає,

Воно грізну долю смертельних,

Невмолиму судьбу представляє.

За надутим ідеш крок за кроком,

Гордий карк гнеш насильно додолу,

Ліктем міриш життя довготу,

Чорні брови на грудь похиляєш,

А руками ярмо поправляєш.

Будь ласкава, блаженна судійко,

Немезідо крилата, ваго життєва.

Ми співаєм хвалу свою в віки

І співаєм хвалу тої Діки,

Що при тобі мовчуща, жива,

Широкрила, могутня та сильна,

Строга в осуді та непомильна,

Що в людей мужній дух підіймає,

Від тебе й адських мук увільняє.

Примітки

І. Гімн до Немезіди – «Hymnos auf die Nemesidis», – Griechische Anthologie, Zweite Abteilung, с. 922 – 923 (ІЛ, № 3438).

Автограф № 414, с. 143.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 319.