2. В скляній гуті

Месомед Крітенець

Переклад Івана Франка

Скла побитого багато

Роботящий муж тачками

В гуту скляную везе,

У вогнище, що палає,

З брязком,траском висипає,

Мов стареє заліззє.

Скло в огні, мов віск той, тає.

Мов потоки сліз, спливає

В полум’яную нору.

От би світ весь дивувався,

Якби зблизька придивлявся

Тому плинному добру!

Та робучий чоловік

Про одно лиш теє дбає,

Щоб муроване горнило

Плинне скло не розсадило;

Має він на теє лік:

Прилад, мов кліщі й тризуб,

На кінці подвійний зуб

Запускає у нору,

Тягне плинний клуб вгору.

Сей поет жив у Римі в часі панування Гадріана, що оказував йому свою прихильність, а за похвальний вірш на честь його любимця Антіноя визначив йому пенсію з державного скарбу. Він був головно лірик, та по собі лишив дуже мало (пор. : Dr. G. Thudichum, Griechische Anthologie, Bd. VII, ст. 922 – 3, й увага, ст. 997 – 8).

Мої переклади й увага написанід(ня) 9 липня 1915 р.

Примітки

II. В скляній гуті – «Glasfluß», – Griechische Anthologie, Zweite Abteilung, с. 923 (ІЛ, № 3438).

Автограф № 414, с. 144.

Гадріан (76 – 138 рр. н. е.) – П. Елій – римський імператор (117 – 138 рр.).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 320.