Апострофа

Іван Франко

Цвітко осінняя,

Цвітко бліда!

Вже пора змінная,

Сльоти, біда,

Ранки з морозами,

Млистії дні, –

Вмитая сльозами

Зв’янеш на пні.

Ох, не розвивши ще

Сил весь засіб

І не нажившись ще,

Ляжеш у гріб.

Цвітко осінняя,

Що се тобі,

Що не розвилась ти

В раншій добі?

Чи доля лютая,

Мачуха, знай,

Не привела тебе

В легітний май?

Чи з милосердя

Далась ти на глум,

Щоб потішати наш

Осінній сум?

Написано д[ня] 11 падолиста 1883, досі не друковано.

Примітки

Вперше надруковано М. Возняком у журн. «Світ», № 11-12, с. 3. Збереглися два автографи – ранній (ф. 3, № 193, с. 62), без заголовка, і останніх років життя поета (ф. 3, № 232, с. 114). Автографи мають неістотні розходження. Зокрема у ранньому автографі третій рядок читається так:

Днесь пора змінная.

12-й рядок має такий вигляд:

Впадеш у гріб.

Подається за автографом (ф. 3, № 232).

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 360 – 361.