Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

12.02.1885 р. До О. Я. Кониського

Львів Львів, д[ня] 12/ІІ 1885. Ул. Ліндого, ч[исло] 3

Ласкавий добродію!

Листи Ваші дістав і відповідаю коротко, що подорож свою до Вас я не відложив і що вже досі був би в Києві, якби не баламутства з паспортом, котрі забрали мені сповна тиждень часу. Та, богу слава, паспорт уже післаний до відімації, і як скоро тільки його одержу, так зараз виїду. Нині четвер, паспорт надіюсь мати найдалі в суботу і в суботу вночі виїду зі Львова. Коли в такім разі буду в Києві – не знаю; говорив мені Шухевич, що аж в понеділок рано. Впрочім, Ви се ліпше будете знати.

Дуже мене радує Ваш суд о моїй львівській афері з народовцями, тим більше, що він вповні згоджується н[а]пр., з судом Олександра Барвінського і всіх неупереджених народовців. Се мене скріпляє в тих тяжких хвилях загального острацизму, які мені отсе довелось переживати. Ви помиляєтесь, думаючи, що моя стаття могла пошкодити народовцям в часі передвиборчім. Нічого там такого не було, і кидаючи на мене острацизм, самі вони й не думали о тім.

А думали вони, що зараз «Слово» і «Пролом» підхоплять сварку між народовцями, крикнуть на нігілістів, соціалістів і радикалів. А між тим «Слово» і «Пролом» ані словечка не сказали о цілій афері, очевидно, раді з того, що задали такого жаху цілій партії, що й тіні їх боїться і для тої ослячої тіні своїх же людей камінням побиває.

Так само помиляєтесь Ви, що між мною і Б[еле]єм відносини полагодились. Не полагодились, і не знаю, чи коли-небудь полагодяться. Чоловік, котрий холоднокровно міг написати на мене в «Ділі» такі брехні, як він написав, піддаючись агітації низьких інтриганів, котрий міг обкинути мене публічно болотом, знаючи добре, що робить се не за мою провину, але «для предупрежденія клевет «Слова» і «Пролому» і для вигородження своєї власної особи від компрометуючого б то спільництва зі мною, – той чоловік стратив моє поважання і мою прихильність і розріз, ним самим зроблений, ніколи вповні не загоїться. Та от побачимось, то й поговоримо ближче о цілій справі, а поки що засилаю Вам моє сердечне поздоровлення.

Ваш Іван.


Примітки

Вперше надруковано: журн. «Життя, й революція», 1927, № 5, с. 237 – 238.

Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 77, № 126, с. 136 – 137.

Листи Ваші дістав… – Йдеться про листи О. Кониського від 28 (16) січня 1885 р. [Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 1603, с. 493 – 494] і 19 (7) січня [там само, № 1615].

…міг написати про мене в «Ділі» такі брехні… – Йдеться про «Перегляд часописей» (розділ «Марко товчеться про «Kurjer-i Lwowski-м» в газеті «Діло», 1885, № 2, який надруковано без підпису, але автором його був І. Белей.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 524 – 525.