Перед (не пізніше) 20.03.1885 р. До М. П. Драгоманова

Ласкавий добродію!

Вчора дістав я Вашу телеграму, якраз коли збирався переписати і вислати Вам проект програми нової часописі. По довгих колотнечах і крутанинах я рішився видавати її раз в місяць, книжками і фонетикою. Сього домагалось досить багато людей і зі Львова, і з провінції, а пренумерантів нова часопись чи сяк, чи так багато понад 200 в першім році числити не буде. Коли б українці додержали своєї обіцянки і зложили той minimum запомоги, який прирекли (1000 руб.), то мені здається, що сей рік можна би вдержатись і напечатати бодай чимало такого, що дало б корм людям і опісля, коли б газета не вдержалась і мусила б перестати виходити.

Правда, на Укр[аїні] обіцювали й передплачувати, але так як цензурною нова часопись, мабуть, відразу не буде, то ледве чи набереться тих підписчиків з 50, хоч би навіть удалось найти дорогу для перевозу надрукованих н[оме]рів за кордон. На всякий случай я маю надію переслати туди бодай перших н-рів щонайменше по 50 прим.; чи довго се потриває, не знати.

Нова часопись найде двох завзятих ворогів: нашу кацапську кліку, котра сипати буде на всі боки доноси: і в російську, і в австрійську поліцію, – і прокураторію, котра у нас тепер просто дихати не дає ніякому друкованому слову. Ну, що Ви скажете на те, що в бібліотеці Олесницького конфіскують Стороженка «Голку» і «Кіндрата Бубненка Швидкого», а в «Зеркалі» вірш Устияновича, котрий кілька день перед тим пройшов у «Ділі» неконфіскований?

А ось Вам і жадана відозва.

«Підіймаючись видавання щомісячного літературно-наукового і політичного журналу п[ід] з[аголовком]

«Братство»,

бажав би я вдоволити давно почувану потребу часописі, котра б, громадячи в собі всі найкращі літературні і наукові сили нашої широкої Русі-України, служила б повним виразом літературно-наукової і суспільної роботи цілого нашого народу, старалась би приводити ту роботу в живий зв’язок з такою ж роботою наших ближчих і дальших сусідів на сході і заході Європи, а заразом ставила б собі метою по всіх частинах і окраїнах нашої землі будити почуття народної єдності, піднімати общеукраїнське народне самопізнання.

До тої цілі змагати буде «Братство», подаючи в відділі белетристики твори, живописуючі життя, побит і звичаї русько-українського народу і його інтелігенції; в відділі науковім поперед всього праці історичні про найближчу і дальшу минувшість нашого народу у всіх його частинах, студії про його громадський і економічний побит, про розвій і змагання його інтелігенції і його поводатарів, про зріст і роботу його народних інституцій, такі ж студії про наших близьких і дальших сусідів, як то великорусів, білорусів, поляків, словаків та чехів, мадярів, румунів, жидів і проч., про їх життя духовне, політичне і літературне, про їх побит економічний і розвій народний.

Дальше підуть праці про землю, природну вдачу, мову та світогляд русько-українського народу, матеріали етнографічні, історичні і статистичні, праці над історією української літератури і бібліографія нововиходячих творів із поперед всього русько-українських, а затим і тих чужоязичних, котрі змістом своїм тикаються нашого народу або нашої минувшини. Звернена буде увага також на всякі важніші появи в літературі й науці прочих слов’янських народів, а також і інших освічених народів європейських. В кінці прийдуть щомісячні огляди суспільного і політичного життя русинів-українців у всіх дільницях нашої землі, дописі про життя народу і інтелігенції, а також спеціальні розправи про поодинокі пекучі питання нашого суспільного і громадського життя.

На листах «Братства» поміщати будуть свої праці всі знатніші наші писателі з Галичини і з-поза її границь; крім того, будуть тут поміщені деякі досі ще не печатан» твори, листи і записки наших давніших писателів, як Шевченка, Квітки, Костомарова, Бодянського, Максимовича, Руданського, Шашкевича, Свидницького, Могильницького, Навроцького і др. Предплата на «Братство» за три чвертьріччя сього року (9 книжок) виносить 5 з[лотих] р[инських], чвертьрічно 13 р. 80 кр[ейцерів]. Предплата в Росії з пересилкою 6 руб., чвертьрічно 2 руб. Адрес редакції і адміністрації: Львів, ул. Ліндого, ч[исло] 3».

Ось Вам дослівна копія програми. З друкуванням її здержуся аж до отримання Ваших на неї уваг.

Кланяюсь Вам.

Ваш Іван Франко.

Р. S. Звісно, я бажав би, щоб всі праці в «Братстві», були підписувані повними іменами, але з України, мабуть ніхто до сього не осмілиться, так що мушу підписи в кождім разі лишати до волі авторів. Звісна річ, що Ваші статті безусловно будуть підписувані.

Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України. Т. 1. Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928 р., т. 1, с. 108 – 109.

Датується за змістом.

Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 1339.

Вчора дістав я Вашу телеграму… – Телеграма не збереглася.

Стороженко Олекса Петрович (1805 – 1874) – український письменник, автор повістей і оповідань переважно гумористичного та історико-романтичного характеру.

… в «Зеркалі» вірш Устияновича… – Йдеться про вірш К. Устияновича «Земле моя!…», присвячений XXIV роковинам смерті Т. Шевченка і надрукований у газеті «Діло» від 23 лютого 1886 р.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 527 – 529.