26.03.1902 р. До Франтішка Пастрнка

Високоповажаний пане професоре!

Удаюся до Вас з уклінною просьбою як до свойого учителя з Відня, пригадавши собі, як ми під Вашим проводом читали Паннонську легенду про св. Кирила. Захотілося й мені подати свій причинок до студій з боку, відки, здається, досі ніхто не брався до неї. Забрався я до опрацювання теми про повстання і розвій легенди про св. Климента Римського, наведений на ту тему деякими рукописними і друкованими пам’ятками староруської літератури.

Як знаєте, легенда про св. Климента одним парістком доторкає також наших легендових оповідань про св. Константина-Кирила і може кинути деяке світло на такі пам’ятки, як «Беседа о пренесении мощей», Паннонська легенда, італійська легенда і моравська легенда. У мене, як кажу, єсть уже призбирано дещо матеріалу, яким досі не користувалися славісти або який лишали без уваги. Та біда тут, у Львові, працювати над такими темами, якими тут від давна ніхто не інтересувався і для яких треба збирати книжки. Розуміється, вичерпувати всю Кирило-Мефодієву літературу я не думаю, а обмежуся лише на новійших працях (Воронов, Лавровський, Ягич). Отже, тут я й удаюся до Вас з просьбою: запоможіть мене, коли можете, ось якими книжками:

1. Дуже би був мені потрібний «Кирилло-Мефодиевский сборник» (Погодинський) з працею в нім Востокова, а головно поміщений там текст «Беседа о пренесении мощей».

2. Позичте, будьте ласкаві, Ваші чеські праці (особливо про нововіднайдений лист Анаст[асія] Бібліотек[аря]), яких у нас не можна дістати.

3. Може, єсть у Вас стаття Friedrich’a z Revue internationale de theologie, 1896?

4. В кінці, може, маєте останню Ягичеву працю «Zur Entstehungsgeschichte der kirchenslavischen Sprache» з віденських «Denkschriften»? У нас у біб[ліотеці] універс[итетській] єсть, але випозичена.

Вибачайте, високоповажаний пане професор, що труджу Вас своєю просьбою. Я зі свого боку готов служити Вам, чим буду міг. Кошти пересилки книг, розуміється, беру на себе; все випозичене зверну за кілька днів.

Бажаючи Вам веселих свят і всього доброго, остаюсь з глибоким поважанням

Ваш Іван Франко.

Примітки

Вперше надруковано: «Дукля», 1976, № 4, с. 55 (публікація М. Мольнара).

Подається за першодруком.

Паннонська легенда, італійська легенда і моравська легенда. – Йдеться про «Паннонська житіє Константина» – пам’ятку старослов’янської писемності другої половини IX ст., в якій розповідається про життя і культурно-просвітницьку діяльність Константина-Кирила Солунянина (827 – 869), одного з першоучителів слов’ян, творця слов’янської азбуки – кирилиці, а також про інші легенди, пов’язані з Константином (див. працю І. Франка «Святий Климент у Корсуні. Причинок до історії старохристиянської легенди»).

Лавровський – російський філолог та історик літератури Микола Олексійович Лавровський (1825 – 1899).

Кирилло-Мефодиевский сборник – Кирилло-Мефодиевский сборник. В память о совершившемся тысячелетии славянской письменности и христианства на Руси, изданный по определению Московского общества любителей российской словесности М. Погодиным. Москва, 1855.

З працею в нім Востокова – Олександра Христофоровича Востокова (1781 – 1864).

…лист Анаст[асія] Бібліотекаря… – Йдеться про опублікований Й. Фрідріхом у 1892 р. лист, що є важливим джерелом для вивчення питання про діяльність Кирила і Мефодія (див. про це публікацію: Петров А. Письмо Анастасия Библиотекаря, новый источник по Кирилло-Мефодиевскому вопросу. – «Журнал Министерства народного просвещения», 1893, т. 1, с. 186 – 1931

Анастасій Бібліотекар (? – 879) – римський учений, чернець, знавець грецької мови і літератури.

З Віденських «Denkschriften»… – «Denkschriften der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaffen». У т. 42 згаданого журналу за 1902 р. надрукована розвідка В. Ягича, про яку йдеться в даному листі.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 203 – 204.