Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

29.09.1902 р. До дружини Еміля Золя

Львів

Paris, rue Bruxelles, 21, Madame Zola.

Agreez, madame, notre complaisance laplus vive á cause de la mort du grand écrivain et excellent citoyen, accusateur intrepide de la corruption, ami de la verite.

Les redacteur et collaborateurs du Messager litteraire ukrainien de Leopol, Autriche: Franko, Hnatiuk, Hruszewski, Kobrynska, Kobylańska, Pavlik, Semaniuk, Stefanyk, Jatzkiv, Trusch.

Париж, вул. Брюксельська, 21. Мадам Золя.

Прийміть, мадам, наше найглибше співчуття з приводу смерті великого письменника і прекрасного громадянина, невтомного викривача несправедливості, друга правди.

Редактори і співробітники українського літературного вісника, Львів, Австрія: Франко, Гнатюк, Грушевський, Кобринська, Кобилянська, Павлик, Семанюк, Стефаник, Яцків, Труш.


Примітки

Мовою оригіналу і в українському перекладі вперше надруковано: «Радянське літературознавство», 1965, № 6, с. 86 (публікація В. Матвишина «Телеграма І. Франка з приводу смерті Золя»).

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 204).

Ініціатива надіслання такої телеграми належить М. Павликові. У листі до І. Франка (датуємо його кінцем вересня 1902 р.) В. Гнатюк писав:

«Павлик запропонував вислати отсю телеграму для жінки Золі… Прошу порозумітися з проф. Грушевським, чи може йти ся телеграма і в такім виді (з усіма підписами), та в разі згоди переложити її на французьке» (ф. 3, № 1637).

Зберігся інший варіант цієї телеграми, складений М. Павликом, під яким є підпис І. Франка та інших діячів української культури (ЦДІА УРСР у Львові, ф. 663, оп. 1, од. збер. 188, арк. 288).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 441.