24.06.1902 р. До М. П. Старицького

Високоповажаний добродію!

Ви присоромили мене похвалами моєї скромної праці, яка – признаю се – у многому мусить бути хибною та попадати навмання. Я можу хіба те сказати про себе, що, прочитавши доручений мені матеріал, силкувався видобути з нього те, що вважав важним для культурної історії нашого краю – і тут моя праця мало що більше, як компіляція. Також аналіз Вашої лірики вийшов неповний, та я думаю, що тут, де я найбільше йшов своєю власною дорогою, я не в многому ухибив Вам, і Вашому талантові, й Вашим заслугам. Коли що й тут не до ладу, то прошу вибачати.

Моя розвідка про Вас розлізлась на три книжки «Вісника», та й то обговорення Ваших драматичних писань прийшлось збути дуже коротко, а історичні драми відложити на іншу нагоду. Скоро буде надрукована третя частина, я постараюсь, щоб усі три статті у вирізках Вам були вислані. Я думаю, що ті вирізки можна свобідно вислати Вам просто додому, адже за них ні в якім разі ніхто не може причепитися; щонайбільше пропадуть.

Сердечна Вам подяка за Вашу обіцянку – прислати дещо з Ваших праць для «Вісника». Що маєте готове, присилайте, не дбаючи про правопис; у нас зецери (наборщики) вже самі умудрились настільки, що з Вашого правопису просто складають на наш, значить, не треба й поправляти.

Чи не думаєте Ви про видання Ваших ліричних оригінальних поезій окремою книжечкою? Хоч і як невеличка була б вона, то все-таки, мені здається, була б вона цінним вкладом у нашу літературу. У мене є зшиточок Ваших поезій, переписаних ще у [18]80-х роках чиєюсь, не вашою, рукою; я з них друкував дещо в різних виданнях, але цілість все-таки не те, що розсипані зернятка. Дещо публікували й Ви самі в Росії, а у мене не все під руками.

Дуже рад буду привітати Вас у Львові, коли будете їхати перед 15-тим лат[инським] липнем; пізніше, мабуть, виїду й я на пару тижнів у гори.

Поздоровляю сердечно Вас і Вашу сім’ю. В[исоко]пов[ажану] паню Людмилу Михайлівну перепрошую, що не пишу окремо на її прихильний лист. Я завалений роботою і, як бачите, аж ось як опізнився з відповіддю на Ваше писання.

Ваш Іван Франко.

Примітки

Вперше надруковано: «Україна», 1926, № 2-3, с. 181 – 182 (публікація Л. Старицької-Черняхівської «З архіву М. П. Старицького»).

Подається за автографом (ЦНБ АН УРСР, ф. III, № 71185).

…присоромили мене похвалами… – Йдеться про недатований лист М. П. Старицького (ІЛ, ф. 3, № 1614, с. 39), написаний на початку червня 1902 р., в якому його автор дякує Франкові за першу частину статті «Михайло П. Старицький» (ЛНВ, 1902, кн. 5, с. 43 – 67).

…доручений мені матеріал… – Як видно з листа М. Старицького до І. Франка (датується вереснем 1902 р.), його дочка Людмила Михайлівна Старицька (1868 – 1942) надіслала І. Франкові «юридичні папери по ділу з Александровським» (Старицький Михайло. Твори у восьми томах, т. VIII. К., 1965, с. 614). Співробітник реакційної газети «Киевлянин» І. Александровський безпідставно звинуватив М. Старицького в плагіаті (стаття «Драматурги-хищники» – газ. «Мировые отголоски», 1897, № 130). Суд повністю виправдав М. Старицького. Про цю ганебну статтю, про судову справу згадав І. Франко у статті «Михайло П. Старицький».

…щоб усі три статті у вирізках Вам були послані. – У згаданому листі до І. Франка М. Старицький писав:

«… Чи не можна б вислати на ім’я професора Володимира Боніфатійовича Антоновича в університеті хоч примірник Вашої критичної розправи» (Старицький Михайло. Твори у восьми томах, т. VIII, с. 641).

…що маєте готове, присилайте… – М. Старицький вислав І. Франкові для надрукування в «Літературно-науковому віснику» кілька поезій, п’єсу «Чарівний сон» і подільську легенду «Заклятий скарб». Майже всі вони були опубліковані на сторінках цього журналу протягом 1902 – 1903 рр.

…зшиточок Ваших поезій, переписаних ще у 80-х роках… – В архіві І. Франка зберігаються копії невідомою рукою віршів М. Старицького (ІЛ, ф. 3, № 1858, 1859) та копії деяких віршів, зроблені рукою І. Франка (ІЛ, ф. 3, № 1871).

…виїду й я на пару тижнів у гори. – І. Франко із середини липня по кінець серпня перебував у Криворівні на Гуцульщині (тепер Верховинський район Івано-Франківської області).

…на її прихильний лист. – Йдеться про лист Л. Старицької-Черняхівської до І. Франка з 1901 р. В архіві І. Франка збереглося два її листи (ІЛ, ф. 3, № 1638, с. 541 – 567). У першому з них наведено, зокрема, біографічні відомості про М. С Старицького. І. Франко широко цитує цей лист у праці «Михайло Петрович Старицький».

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 212 – 213.