Шабас – Шкіряний

Іван Франко

Шабас

1. А ти шабас не дивуй, коли видиш клопіт муй! (Яворів)

Варіант до Сабаш ч. 2. Пор. Носович ст 380.

Шандар

1. На мене шяндарі гарчят. (Ю. Кміт)

Говорив чоловік, переслідуємий жандармами.

Шанувати

1. Най вас Бог шьинує, як ви мене вшьинували. (Нагуєвичі)

Побожне бажання гостя, або жебрака, якого угощено.

2. Хто не шанує старого, той не має нового. (Замулинці)

Правило життєвої мудрості.

3. Хто ся не шанує, най того опанує. (Гнідковський)

Лають такого, що поневіряється між людьми.

4. Хто шанує гори, мости, у того зістанут цілі кости. (Станіславів)

Шанувати тут у значенні їздити обережно по горах і мостах, щоби при необережній їзді не потерпіти шкоди.

5. Шанувавши слухи ваші. (Ількевич) … честь вашу. (Ількевич)

Оговірка, коли хочуть сказати якесь непристойне слово.

6. Шанувавши сонінько святоє і день білий і вас яко кречних. (Ількевич)

Оговірка, коли хочуть сказати щось непристойне. Такі оговірки продиктовані товариською чемністю в розмові поважних селян.

7. Шануй батька й Бога. (Добросин)

Правило життєвої практики.

8. Шануй гори, мости, будуть цілі кости. (Ількевич, Petruszewicz)

Варіант до ч. 4. Пор. Даль І, 330.

9. Шануй пашу до сім літ, вибавит тя від всіх бід. (Мшанець)

Паша, що зістає з року на рік, означає заможного господаря, у якого худоба не терпить недостатку.

10. Шінуючи піч тай лаву, тай ваші морди як холяву. (Гвізд) … тай твій писок … (Нагуєвичі)

Жартлива оговірка товариської чемності.

11. Шіную і себе і вас і живіт, як бас. (Жидачів)

Жартлива оговірка товариської чемності.

12. Шьинувавши ваші слухи. (Нагуєвичі)

Оговорюють, хотячи сказати щось неприличне.

13. Шьинувавши день свйитий, соньичко праведне, образи в хаті, тай вас яко гречних. (Нагуєвичі)

Просторий варіант оговірки товариської чемності.

14. Шьинувавши ковбиці, лавиці, тай тоту мітлу, що під одвірком стойит. (Нагуєвичі)

Жартлива оговірка товариської чемності.

15. Шьинувавши хліб свйитий на печи. (Нагуєвичі)

Оговорюють, коли хочуть сказати про щось бридке, приміром г-но. Хліб на печи, значить тісто розчинене на хліб. Оговірка основана на народнім віруванні, що таке тісто легко чим будь уректи, і тоді хліб не вдасться.

16. Шьинуй гори, мости, будуть цілі кости. (Lewicki)

Варіант до ч. 8. Пор. Wander І. Brucke 22.

17. Шьинуй себе, піч тай лаву, тай писок як холяву. (Іванник)

Правило життєвої обережності. Пор. ч. 10.

18. Шьинуй сі, синочку, в креміналі, аби ті тут пани довго держьили. (Нагуєвичі)

Говорив батько ув’язненому синові, довідавшися що йому поводиться добре в тюрмі. Пор. Wander І, Aufführen 1.

19. Як ви мене файно пошянували, так я вас. (Лімна)

Говорив чоловік, гостячи чужосільного чоловіка, який його гостив перед тим.

Шапка

1. Бодай вже раз перед тобой шєпку знимали! (М. Яцків)

Жартливе прокляття чоловікові, якого в житті ніхто не шанує, і якому бажають, щоб він умер, і тоді люди шапки знімали, як його будуть нести до гробу.

2. Не клади шьипки на столі, бо ти кертиці все поле пориє. (Нагуєвичі)

Народне вірування, оперте на тім, що шапка подібна до горбика землі, наритого кертицею.

3. Не купив батько шапки, нехай вуха мерзнут! (Darowski)

Жартливо передають слова сина, незадоволеного тим, що батько не сповнив його просьби.

4. Шапка така підрана, що нима ся на що дивити. (Звиняч Горішний)

Говорять про подерту шапку, яку носить чоловік.

5. Шапкою та палкою все зробить. (Гнідковський)

Образове речення: шапка в значенні просьби, а палка в значенні примусу.

6. Шєпка не ділетка. (Старі Богородчани)

Шапку легко зняти з голови, а повну ділетку підняти тяжко.

[Доповнення 1910 р.] 7. Треба червоної шьипки, шоби го перепросити. (Нагуєвичі)

Кепкують із такого, що сердиться ніби за образу своєї честі.

Шарварок

1. «Добридень, шарварок!» – «Ми не шарварок, ми за плату». (Коломия)

Привітання між прохожим чоловіком і людьми, що робили, направляючи гостинець.

2. Пішов шьирварок у гостинец. (Карлів)

Шарварок – примусова безплатна робота селян при направі доріг і гребель, з німецького Scharwerk, декуди також шельварок.

3. Там цілий шарварок у хаті. (Нагуєвичі)

Зібралося багато людей.

Шарнути

1. Як єс мні шарнув, аж єм сі звирнув. (Пужники)

Шарнути у значенні сильно вдарити. Пор. Етнографічний збірник VІ, 259.

Шафран

1. Шафрану не перетреш, а жінки не перетреш. (Ількевич)

Шафрану не труть, тільки мочать у воді.

Шахер

1. Шахер-махер. (Львів)

Говорять про ошуканський торг. Пор. Носович с. 469.

Шахта

1. На шахти робити. (Борислав)

Шахта – протяг робочого дня, в Бориславі давніше 12 годин, а тепер мабуть десять.

2. На шахти сі сварити сі. (Нагуєвичі)

Сваритися довго і завзято.

Шваб

1. Шваб, драб, кутернога, він не вірить в пана Бога. (Яворів)

Прозивали німців протестантів, що в XVІІІ віці числено напливали до Галичини. Кутернога – хромий.

2. Шваб – дурень деревяний. (Підгірки)

Згірдний вислі про німця, що не може порозумітися з русинами.

3. Шваб, то кіт: що йме, то з’їст. (Горохолина)

Згірдний вислів про німця.

4. Що шваб, то драб. (Дрогобич)

Згірдний вислів про німця.

Швайка

1. Золота швайка мур пробиває. (Львів)

Швайка – протичка. Образово говорять про те, що золотом, підкупом, можна побороти найтяжчі трудності в заплутанім ділі. Пор. Wander І, Ahle 2; Čelakovský 362; Adalberg Szwajka 1; Szydło; Wurbach 338.

Швець

1. Аби ти собі зо мнов у таке не зайшов, як швець з ковальом. (Дрогобич)

Натяк на оповідання про те, як коваль викував шевця, відбивши йому сужену таким способом, що перед шлюбом устромив йому в халяву розпечену шину так, що швець як стій мусив вибігти з церкви. Пор. Етнографічний збірник VІ, ч. 256.

2. Бігає, як швець з черевиками. (Ценів)

Порівняння взяте з постаті шевця, що носячи черевики на продаж, бігає по ярмарку. Пор. Muka 43.

3. Величаєм тя шевче чоботодавче і чтем твоє шило і правило і клевец і столец і всьо твоє плюгаве ремесло. (Сапогів)

Жартливий прокимен про шевське ремесло.

4. Вертиться, як швець в ярмарок. (Ількевич)

Думка та сама, що в ч. 2, висловлена іншими словами. Пор. Liblinský 216.

5. За шевцем і трава не росте. (Сапогів)

Значення неясне. Якесь місцеве кепкування із шевця.

6. Кождий швец хвалит свої чоботи. (Яворів)

Кожний ремісник хвалить своє ремесло.

7. Коли-сь швець, пильнуй свого копита. (Ількевич)

Говорять чоловікові, що вдається не в своє діло. Пор. Brzozówski Szewc 6; Adalberg Szewc 2, 14. 15.

8. Ні швець, ні мнець. (Ількевич)

Говорять про недотепного чоловіка, що не вміє ніякого діла зробити. Мнець – гарбар, що мне шкіру. Пор. Носович с. 386.

9. Ой ліз швец по драбині, та впав межи свині. Свиня йому шепче: «Чого-сь ту вліз, шевче?» – «Свині мої, свині, скиньте ся ми по шерстині!». (Сапогів)

Жартлива примівка про шевське ремесло, яке потребує свинської шерсті для дратви.

10. Се швець, бо знає де в чоботі конець. (Кукизів)

Це знає кожний і без шевця.

11. Смердит, як швець смолою. (Кобаки)

Шевця іноді дорікають, що смердить смолою.

12. Такий швець, як діравий горнець. (Замулинці)

Кепкують із лихого шевця.

13. Так швець крає, як му скири стає. (Нагуєвичі)

Із малої шкіри не може зробити великого чобота.

14. Той тілько втне, що швець шилом молока. (Комарно)

Говорять про недотепного чоловіка.

15. Угоньиє си, як швець шилом. (Орелець)

Грозить чимось не дуже страшним.

16. Швец каже: «Як піде сніг з дощем, то ти до мене прийдеш з плачем.» (Пужники)

Тобто: або полатати старі чоботи, або зробити нові. Пор. Етнографічний збірник VІ, 245.

17. Швец має розум, но до полудня. (Збараж)

Бо по полудні звичайно буває п’яний.

18. Швец партола: курка сі вср-а, а він мислиў, жи то смола. (Розділ)

Кепкують із шевця.

19. Швець без брехні не буде. (Дрогобич)

Швець, так само, як кожний міський ремесник, має звичай не додержувати даного слова.

20. Швець в кобилі скіру хвалит. (Гнідковський)

Бо його в звірині цікавить тільки шкіра.

21. Швець в подертих чоботах ходит. (Гнідковський)

Жартують із чоловіка, що за чужими ділами занедбує свої. Пор. Wander ІІ, Handwerk 61; Wlislocki 180; Brzozówski 5; Adalberg Szewc 8; Čelakovský 132; Záturecky VIII, 920; Muka 3833.

22. Швец знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. (Ількевич)

Правило життєвої мудрості, щоб кожний чоловік знав своє діло, а не встрявав в чуже. Пор. Adalberg Szewc 15. [Запозичено, мабуть, з оповідання Г. Квітки-Основ’яненка «Салдацький патрет» (1833 р.). – М. Ж., 25.06.2021 р.]

23. Швець не купець, а коза не товар. (Ількевич)

Згірдний вислів про шевця.

24. Швець не люде, коза не худоба. (Снятин)

Остріший варіант від попереднього числа. Пор. Adalberg Szewc 13.

25. Швець не чоловік, коза не худоба, фрайтер не шаржі, грейцар не гроші (Тисисьм)

Просторіший варіант до попередніх чисел.

26. Швець партола вср-в сі тай каже що то смола. (Дрогобич)

Кепкування із шевця. Варіант до ч. 18.

27. Швець пердола, обіср-в хату довкола. (Нагуєвичі)

Варіант до попереднього, по трохи мудрування.

28. Швець провинив, а коваля повісили. (Стрий)

Говорять у таких випадках, коли один чоловік терпить за вину іншого.

29. Шевче, за тобов біда шепче. (Нагуєвичі)

Кепкування з шевця.

30. Що би то був за швець, щоби кождому на однім копиті робив? (Ількевич)

Швець на кожну ногу добирає інше копито.

31. Що швець, то крутарь. (Сапогів)

Без брехні ніяке ремесло не обходиться.

Швидкий

1. Швидкий як медвідь за перепилицями. (Ількевич)

Кепкують із лінивого або незручного чоловіка.

Швидко

1. Хоць швидко, то не бридко. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що швидко й добре упорався зі своїм ділом.

2. Швидко му, як тельити малому в ярмі. (Синевідсько)

Оповідач додав: віл як спилат борзенько, а тельи не то.

3. Швидко, поки ще сі видко. (Пісочна)

Говорять заохочуючи до роботи, поки ще день.

4. Що швидко, то бридко. (Нагуєвичі) … гидко. (Ясениця Сільна)

Швидка робота звичайно лихо вдається. Пор. Wander І, Behend 1; Allzubehende 1.

Шев

1. По шві му ся поре. (Ількевич)

Коли по шві пореться, то легше зашити, як коли пореться по цілім.

2. То циганський шев. (Нагуєвичі)

Говорять про циганське шиття.

3. Циганським швом шити. (Нагуєвичі)

Говорять про недбале, рідке шиття.

Шевкиня

1. З шевкині нема господині. (Гнідковський)

Шиттям жінка багато не заробить.

Шевський

1. Ти шевська поправко! (Богородчани)

Лають шевського челядника або термінатора.

2. Шевська поправка. (Берегомет)

Варіант до ч. 1.

3. Шевський дух Бога хвалит. (Пужники)

Пародія польської приказки: «Wszelki duch Pana Boga chwali.» Пор. Етнографічний збірник VІ, 153.

Шелесть

1. Як єсть то шелесть, а як скупо, терпи губо. (Ількевич) Коли … дупо. (Petruszewicz)

Варіанти до т. ІІ, Є ч. 15.

2. Як єсть, то шелест; як нема, то скверест. (Lewicki) Коли … а як … (Ількевич)

Варіанти до попереднього числа. Сквересть – наслідуване з польського skweres, у значенні: гризота, клопіт нарікання.

Шелюг

1. То шелюга не варто. (Нагуєвичі)

Говорять про маловартну річ. Шелюг, українське шеляг, польське szeląg, герм. Schilling. Пор. Wander ІІ, Heller 78; Lompa 5.

2. Шелюг шелюга не доганяє. (Гнідковський)

Говорять про бідного чоловіка, у якого ніколи не стає грошей.

Шельма

1. Шельма баба, найшла дітий по кропиві і пішла по жьибраню. (Ю. Кміт)

Замолоду курвилася, а на старість пішла по жебрах. Шельма – з німецького Schelm, первісно кат, пізніше в значенні лихого, підлого чоловіка.

Шенці-венці

1. Шенці-венці, а чорт у кишенці. (Ількевич)

Пародіюють польський виговір з носівками, і характерний для польської натури брак дрібних [грошей].

Шептати

1. Нашептав сі як рак у торбі. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що кривдуючи собі, не говорить голосно, тільки шепче тихо.

2. Хто вміє шептати, вміє і молоко хлептати. (Залісє)

Шептати тут у значенні: примовляти, ворожити. Мова про чарівниць, що вміють шептанням приворожувати молоко для своїх коров.

3. Хто вміє шептати, той вміє брехати. (Ясениця Сільна)

Жінки або чоловіки, що мають у селі славу чарівниць або ворожбитів, бувають також брехливі. Пор. Adalberg Szeptać 1.

4. Хто шепче, той хлепче; хто ворожит, той головой наложит. (Тростянець)

Мова про шептух і ворожок, яких давніше не раз карали смертю.

Шерсть

[Доповнення 1910 р.] 1. Проти шерсти гладити. (Львів)

Говорити або робити щось неприємне комусь. Пор. Даль ІІ, 193.

Шибатися

1. Шибає ся, як чорт по пеклі. (Ількевич)

Говорять про непосидючого чоловіка.

Шибеник

1. Ти шибенику дурний! (Підгірки)

Лають непосидючого хлопця.

2. То якийсь шибеник. (Львів)

Говорять про лихого чоловіка, що буцімто заслужив на шибеницю. Пор. Даль І, 307.

Шибениця

1. Що буде, то буде, шибениці не буде. (Львів)

Говорить чоловік, важучися на якесь небезпечне діло, за яке ні в якім разі не грозить смертю.

Шибти

1. Тото не шибе красно. (Лімна)

Це не пахне гарно.

Шиворот

1. На шиворот виворот. (Лімна)

З російської замість наруби. Пор. Adalberg Szywrot 1.

Шило

1. Виміняв шило на швайку. (Ількевич)

Говорять про дрібну заміну. Шила і швайка в одній ціні.

2. Єдному шила голять, а другому бритви не хотять. (Ількевич)

Одному доля сприяє, а другому не щастить.

3. Захопив шилом патоки. (Нагуєвичі) Зачерпни … (Гнідковський)

Спіймав облизня. Пор. Носович 432.

4. Йому й шило голить. (Нагуєвичі)

Йому добре ведеться. Пор. Носович с. 447.

5. Ішло шило через мотовило. (Замулинці)

Говорять про заплутане діло. Пор. Adalberg Szydło 9.

6. Ликнув шило. (Сороки)

Говорять про неспокійного чоловіка, якого немов щось коле в середині.

7. Має шило в ср-і. (Нагуєвичі)

Говорять про неспокійного, непосидючого чоловіка.

8. Не утаїться шило в місі. (Гнідковський)

Зле діло не утаїться в людській пам’яті. Пор. Даль І, 227; Adalberg Szydło 4; Čelakovský 238.

9. Стрібував шилом каші. (Нагуєвичі)

Говорять про всяку невдалу пробу.

10. Хватив шилом патоки. (Ількевич)

Варіант до ч. 3.

11. Шила в міху не вкриєш. (Пужники) … в місі не сховаєш. (Нагуєвичі)

Варіант до ч. 8. Пор. Даль ІІ, 249; Славейков ІІ, 15, 213; Носович с. 469; Симони 2648; Liblinský 133; Wander I, Ahle 1; Schleicher 149.

12. Шило в мішку не утаїться. (Ількевич, Petruszewicz)

Варіант до ч. 8. Пор. Bebel 187.

13. Шило з міха все ся вкаже. (Балигород)

Зле діло, хоч укрите, все вийде наверх. Пор. Adalberg Szydło 7.

14. Шилом дуба виртіти. (Жидачів)

Говорять про недоладну безцільну роботу.

Шимцьо

1. Шимцю, Шимцю, дай му раз. (Дрогобич)

Жартливо мовлять одному хлопцеві, щоб ударив другого.

Шина

1. Аби мні шинами пекли, то того не скажу. (Нагуєвичі)

Натяк на давні тортури, при яких злочинця для признання пекли шинами в ноги або руки.

2. Із шини пшик. (Львів)

Із великої речі дрібниця. Натяк на оповідання про невченого коваля, що клепав шину доти, доки з неї не лишилося майже нічого, тільки недопалок пшикнув у воді. Пор. Krumbacher 17.

Ширитися

1. Добре ся ширити в чужім. (Ількевич)

Ширитися тут у значенні розкошувати, прибагати собі.

Широкий

1. Широка до пекла дорога. (Гнідковський)

Нагрішити в житті легше, як заслужитися добрими ділами. Пор. Adalberg Piekło 11; Čelakovský 15.

Широко

1. Аби лиш тобі широко було. (Богородчани)

Аби ти мав багато місця, маєтку, а я нічого. Докоряє бідний багатому.

2. Широко му межи плечима. (Гнідковський)

Говорять про широкого в плечах, плечистого чоловіка.

Шити

1. Ані шити ні пороти: пів таляра від роботи. (Збараж)

Кепкують із робітника, що за лиху роботу жадає великої плати.

2. Єдин шиє, другий поре. (Ількевич)

Характеризують контраст у житті, де один будує, другий руйнує. Пор. Славейков ІІ, 212; Adalberg Szyć 3.

3. Не вийде шите на пробите. (Лучаківський)

Малий зиск не покриє великої страти.

4. Ні шите, ні рите. (Нагуєвичі)

Говорять про всяке недоладне діло, або про недобре виховану людину. Пор. Даль І, 238, 546; Носович с. 386.

5. Ні шити, ні пороти. (Гнідковський)

Говорять про такого, що не вміє ані найлегшої роботи. Пор. Adalberg Szyć 4.

6. Хто шиє щось на собі, той зашиє памйить. (Нагуєвичі)

Народне вірування, що шити на собі самім, приміром пришивати гудзик не годиться.

7. Шив, шив, не дошив, тай зубами відкусив. (Ясениця Сільна)

Жартують із такого, що робить щось довго і пиняво і не може скінчити.

8. Шиє, поре, – ниткам горе. (Ількевич)

Жартують із лихої шевкині, що тільки псує нитки.

9. Шиє субітним штихом на недільний торг. (Ількевич)

Жартують із поспішної, недбалої роботи.

10. Шити, білити, завтра Великдень. (Гнідковський)

Жартують із поквапної, наглої роботи. Пор. Даль ІІ, 222.

11. Шити, пороти, аби було більше роботи. (Kolberg Pokucie)

Жартують із жінки, що при дрібницях задає собі нібито багато труду.

[Доповнення 1910 р.] 12. Не ший на собі, бо памнять забудеш; як шийиш, то возьми стебло в зуби. (Вербовець)

Народне вірування.

Шия

1. Бодай єс шию скрутив. (Нагуєвичі)

Прокляття.

2. Висіти комусь на шиї. (Нагуєвичі)

Бути йому тягаром, жити його коштом.

3. Волів бим си був камінь на шию завйизати, як з таков жінков оженити сі. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що бідує з лихою жінкою.

4. Завйижи си камінь на шию тай скачи в воду. (Нагуєвичі)

Говорять чоловікові, що не може в житті знайти ніякого діла.

5. На зломану шию! (Ількевич)

Прокляття. Тобто: іди щоб зламав голову.

6. На шию ти сі не повішу. (Нагуєвичі)

Говорить жінка чоловікові, який закидає їй, що не може знайти собі роботи.

[Доповнення 1910 р.] 7. Шия як у бузька. (Нагуєвичі)

Тонка й довга. Пор. Giusti 69.

Шість

1. Треба шести, аби звести. (Ількевич)

Тобто: лінивого: треба шістьох людей, щоб його підняти з постелі. Жартують із лінивого чоловіка, що не хоче рано вставати.

Шкапє

1. Через боже шкапйи тьижко дідьчий отченаш віговорити. (Криворівня)

Говорив гуцул, кого кінь прив’язаний біля церкви сполошився, і він мусів вибігти з церкви, не дослухавши молитви.

Шкіра

1. Аж ми шкіра на мині терпне. (Буданів) … трісе сє. (Буданів)

Говорить чоловік у великім страху. Варіант до т. ІІ, Скіра 1.

2. Аж на мні скира потерпає. (Нагуєвичі)

Варіант до попереднього числа.

3. Волит грішна скира пукати ніж сі має дар божий марнувати. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що волить об’їстися надміру, ніж лишити страву недоїдену. Пор. Wander І, Bauh 13.

3. Лиш скира та кість. (Нагуєвичі)

Варіант до т. ІІ, Скіра 1. Говорять про сухого чоловіка. Пор. Adalberg Skóra 5.

4. Не твоя скіра на тобі. (Гнідковський)

Варіант до т. ІІ, Скіра ч. 7. Говорять до чоловіка, що заслужив на тілесну кару, від якої може йому шкіра злізти.

5. Не стала шкіра за виправу. (Ількевич)

Варіант до т. ІІ, Скіра ч. 8. Говорять про товар, у якім праця більше варта ніж матеріал. Пор. Adalberg Skóra 13.

6. Ни продавай шкіру з живого медведьи. (Kolberg Pokucie)

Не продавай товару, якого не маєш у руках. Пор. Adalberg Skóra 6.

7. О нашу шкіру то ходить. (Ількевич)

Говорили селяни за панщизняних часів, коли пан панові продавав село, або коли уряд накладав нові податки і повинності. Пор. Adalberg Skóra 14.

8. Руська шкіра, польське сало. (Іванівці Ж.)

Поговірка про хрунів, що продають своє виборче право на користь польських інтересів.

9. Шкіру з него здер. (Ількевич)

Визискав, ограбив його. Варіант до т. ІІІ, Скіра ч. 14.

Шкіряний

1. То ще тогді діяло ся, як шкіряні гроші на світі були (Ількевич)

Староруські писані пам’ятки згадують часто у віках ІХ і Х про данини шкірами, кунами і білками.