Смерть Каїна

Іван Франко

Примітки

Вперше надруковано окремим виданням: Смерть Каїна, легенда Івана Франка. Накладом автора. Львів, 1889 р. 48 с. («Літературно-наукова бібліотека», кн. 3) Написано 1888 р.

Поема була передрукована у збірці «З вершин і низин» (1893 р.). У цій збірці вона була поставлена першою в розділі «Легенди». В нашому е-перевиданні поема поділена на глави, і цим главам дано заголовки (цього поділу в прижиттєвих виданнях не було).

Над поемою І. Франко працював кілька років. У листі до М. Драгоманова від 20 березня 1889 р. поет писав:

«Він [Каїн. – Ред.] сидів мені в мозку ще від часу, коли я перекладував байронівського «Каїна», і тільки торік я осилив якось сю жидівську легенду, домішавши до неї шматок з легенди про Фауста, котрий з вершин Кавказу оглядав рай. З обробкою, сміло скажу, намучивсь я щиро: цілість перероблював два рази з грунту, так що з первісно написаного ледве чи осталось нетиканих зо 200 віршів – деякі часто перероблював і три, й чотири рази, майструючи зовсім нахолодно, по-столярськи».

[І. Франко переклав драматичну поему Байрона «Каїн» і видав у «Дрібній бібліотеці» в 1879 р. (див. його примітку до перекладу: Байрон Гордон. Каїн. Містерія в 3-х діях. Переклав Іван Франко. Львів, 1879)] У передмові до містерії Байрона І. Франко назвав Каїна «мислячим чоловіком двадцятих років нашого століття», «мислячим, бажаючим знання й правди духом людським».

Джерелами поеми, як зазначає сам поет, були: містерія «Каїн» Байрона, народні перекази про Фауста, Біблія, апокриф про Лемеха [див. Апокрифи і легенди з українських рукописів. Зібрав, упорядкував та пояснив др. Ів. Франко. Т. І. Апокрифи старозавітні. Львів, 1895, с. 37–38]. Поема Байрона закінчувалась убивством Авеля Каїном з мотивів протесту. «Смерть Каїна» є ніби продовженням містерії, починається саме з цього моменту: «Убивши брата…».

[І. Франко здійснив переклад «Фауста» Гете (надруковано 1880 р. в журн. «Правда») і знав народні перекази про Фауста (див. Легенда о докторе Фаусте. М.–Л., Изд-во АН СССР, 1958, с. 97–98]

Великою мірою у поемі відбилися власні переживання, настрої та роздуми І. Франка, викликані цькуванням поета клерикально-націоналістичною інтелігенцією Галичини. Про це свідчить він сам у вірші «Неясна для вас ся легенда» (1889), написаному з приводу поеми «Смерть Каїна»:

То власная повість моя,

Мої розчаровання власні

І лютая мука – змія.

Поема І. Франка викликала нападки галицького духівництва, поета звинуватили в святотатстві, проклинали з амвона за те, що він насмілився зобразити Каїна «не так, як в Біблії» (див. передмову до вид. «З вершин і низин», Київ – Лейпціг, Українська накладня, Коломия, Галицька накладня, [1920], с. 47). Та й не дивно: художнє слово І. Франко вважав одним із дійових засобів боротьби з релігією і клерикалізмом, вирішивши розпочати «теологічну війну белетристичною ракетою», як писав він у листі до М. Драгоманова.

В архіві зберігається також уривок перекладу поеми німецькою мовою невідомого автора (№ 3105, дата – 1889).

«Літературно-наукова бібліотека» – серія започаткованих 1889 р. І. Франком видань, що виходили до кінця 1890-х років накладом І. Франка.

«Дрібна бібліотека» – видання перекладних творів художньої і наукової літератури, що його здійснювали І. Франко, М. Павлик, І. Белей (1878–1880). Вийшло 14 випусків (твори Г. Успенського, Е. Золя, Дж. Байрона, І. Франка, М. Добролюбова, Е. Геккеля та ін.).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 270 – 294.