Нове життя

Іван Франко

Уривки з поеми

Примітки

Вперше надруковано: «Пролог» – у журн. «Зоря», 1886, № 1, с. 4 – 5, під заголовком «Нове життя. Пролог»; частина І («Стріча») – у кн. «З вершин і низин», 1893, с. 212 – 221; частина II («Панич») у журн. «Зоря», 1890, № 7, с. 105 – 107, під назвою «Панич. (Уривок з поеми «Нове життя»)». Назви першої і другої частини беремо із змісту збірки «З вершин і низин» (1893). У збірці ці уривки буди розміщені як 13-й розділ глави «Галицькі образки».

Як свідчать архівні матеріали, І. Франко багато працював над твором: змінював задум, давав інші імена героям, викидав строфи, а то й цілі частини, писав нові, робив правки стилістичного та композиційного характеру, розпочинав працю над цілком текстуально відмінним варіантом твору під іншою назвою, змінював форму розповіді. Однак жоден із пошуків письменника не був завершений. 1884 р. в одному з листів до Климентини Попович-Боярської І. Франко писав, що його улюблені праці, про які він частенько думає безсонними ночами, «а особливо… повість про «Басараба» і поема «Нове життя», так, мабуть, і остануться або нескінченний, або й не зачиненими». Подавши в кінці цього листа «Відпис із «Прологу» поеми «Нове життя», Франко зазначив:

«Із самої поеми ще не готова навіть перша часть, – а частин має бути 12, а кожда частина обнимати буде, певно, по 50–100 строф, – отже, робота величезна!» («Іван Франко. Статті і матеріали». Збірник третій, Харків, Вид-во Харківського державного університету ім. О. М. Горького, 1952, с. 76 – 78).

Аналіз наявних уривків дозволяє зробити висновок, що використовувались вони тією чи іншою мірою під час роботи над трьома поемами: «Нове життя», «Панські жарти», «Лісова ідилія».

Збереглися автографи уривків кількох віршових і прозових редакцій, жодна з яких не ідентична друкованій частині поеми, та план ще одного варіанта твору, два пункти якого (перший і третій) мають, очевидно, відношення до незакінченої поеми «Лісова ідилія», що становить собою пізнішу модифікацію задуму поеми «Нове життя». Наводимо цей план:

«Пісня І. Сповідь Євгенія: молодість панича, життя в родині, в школі, знайомство з Ярком і боротьба двох сил – увів Яркову суджену – розлучились – по похилості – банкротство – стріча з Яр[ком] В фатальній хвилі – посилає го на лік[ування].

Пісня II. Степан Греділь і його сестра: життя на свободі – Євгеній залюблюється в Марусі – опис і аналіз – панські нерви і панська вдача – зводить її, покидає – драма в свободі.

Пісня III. Лісова княгиня і її мрії: Євгеній – ідилія в лісі. Лісничий і його оповідання – досліджує – поєдинок. Кінець».

Запис плану зроблено на полі першої сторінки автографа одного з варіантів твору (№ 282).

Опублікований уривок поеми ближчий текстуально до рукописного віранта, який знаходиться в одній із записних книжок Франка (№ 206, с. 3–37, 39). Правда, велика частина тексту цього рукописного варіанта не ввійшла до надрукованої редакції.

У рукописній спадщині Франка є два уривки дальшої розповіді героя (№ 285 і № 286). Десь в останні роки свого життя І. Франко, переглядаючи власні рукописи, додав заголовки: «IV. По смерті вітця» і «V. Управитель». Крім того, до тексту кожного із них зроблено примітку: «Писано в р. 1885, досі не друковано». Подаємо ці фрагменти твору:

У рукописній спадщині Франка є уривок поеми, в якому розповідається про кінець подорожі Євгенія з Дорошем-Микитою і його першу ніч у новому сільському оточенні (№ 283).

В архіві І. Франка зберігаються також два прозові уривки твору з однаковим заголовком: «Нове життя». У них іде мова про приїзд Євгенія на сільську станцію. Перший фрагмент (№ 403, зворот аркушів 78–77, і № 363). Другий фрагмент – № 362.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 199 – 214, 454 – 480.