3. Життєві шляхи

Посідіпп Афінець

Переклад Івана Франка

Який шлях життєвий повинен я обрати?

Бач, на торговиці лиш сваря, зиски, втрати!

У власнім демі нам лиш: клопіт та грижа,

Ріллю безмірний труд та клопіт обтяжа,

На морі вічний страх від неба та води,

В чужий край зі своїм добром – хоч і не йди!

У недостатку жить – гнете тебе недоля;

Одружишся – гнете родинних пут неволя;

Зістанеш нежонат – на старість самота;

З дітьми біда, без них – ти круглий сирота.

Допоки молодий, ще не набрав ума,

До старості дожив, аж ось і нас нема.

Одно з двох вибирай: або не жий зовсім,

Або, вродившися, назад з життя втікай!

Розуміється, отся Посейдіппова вірша – дотепний жарт, а не жадна життєва філософія, яку би треба брати поважно. Одне те, що характеристики різних занять та станів людського життя занадто односторонні та підносять тільки хиби або неприємності, неминучі в людському житті, а друге те, що альтернатива, поставлена в двох останніх рядках, замість виходу подає дві неможливості, бо чоловік ніколи не може рішати, чи має існувати на світі, чи ні, а раз прийшовши на світ, не може зараз назад вертати в небуття. По-моєму, філософічно й практично вихід тут лиш один, який я ще у р. (1898) висловив віршем:

Де тебе поставить доля,

Там і стій!

Два пізніші грецькі поети… і Метродор, кождий по-своєму, відповіли на вірш Посейдіппа, а особливо влучно та розумно Метродор (пор. ст…. отсього видання). Автор жив у Афінах коло р. 270 перед Хр(истом) і, крім значного числа епіграмів та поемки «Азопія» (тверезість), яка не дійшла до нас, не лишив по собі нічого більшого (W. Christ, Geschichte der griechischen Literatur, стор. 532).

Мої переклади написані в днях 14 мая й 13 червня, а увага д(ня) 29 червня 1915 р.

Примітки

Автограф № 414, с. 237.

Два пізніші грецькі поети… і Метродор… – Пропуск в автографі І. Франка.

…(пор ст. … отсього видання). – Нумерація сторінок в автографі не проставлена.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 234 – 235.