10.02.1893 р. До М. П. Драгоманова

Вельмишановний добродію!

Даруйте, що так опізнився з відповіддю на Ваші два листи і що й тепер не відповім на них так докладно, як би того бажалося. Я дуже зайнятий і до того стурбований хворобою дітей, про що пише жінка.

З моєю заміткою в «Народі» вийшло не зовсім добре. Зараз по одержанні Вашого листа я написав був П[авли]кові кореспондентку, в котрій просив його не друкувати моєї замітки, показалося, що вже було запізно. Я не розумію, чому се П-к перед тим не звернувся до мене самого з увагою, що ліпше б не друкувати тої замітки, на котру я зовсім не клав великої ваги і котру був би абсолютно цофнув, якби був знав його немудру примітку, де, говорячи Вашими словами, «набормотано» ні се ні те, а між іншим сказано і про «математичну точність» доказу в «Читальнях», що попи en masse нічого не робили, хоч для тої «математичної точності» треба б було хоч почислити ті парафіальні і «тривіальні» школи, що позаводжені були руськими попами в Галичині, почавши від 1818 до 1868 року.

Звісно, я на ніякім клерикалізмі не стою, і, здається, хто як хто, а Ви не повинні о мене о те підозрівати, знаючи мої думки в тім погляді. Теперішній спір між мною і П-ком, по-моєму, зовсім не принципіальний, бо в принципах, в антиклерикалізмі, ми оба вповні годимося, а більше суперечка о тактичну подробицю. Роздувати таку дрібницю до розміру якогось розколу в партії, як се потроху робить П-к, – значить шкодити партії і силоміць творити в ній розкол. Тільки не треба при кожнім трохи відміннім вираженні підозрівати лютість, а то й злу волю або якусь інтригу.

Не знаю, чи Ваші дами дістали вже пакет, котрий я вислав отсе тиждень тому яко «Getragene Kleidungsstücke» вартості 50 г[ульденів]. Боюсь, щоб не наробив тим якого клопоту при цілі, бо я на ділі не знаю, що там у пакеті лежить і що воно варто. Прошу Вас, напишіть мені, як ся справа скінчилася, чи все дійшло благополучно. За посилку я заплатив summa summarum 4 гульдени – з того наполеона, що Ви мені лишили. Я тоді словаря не купив, аж тепер – по повороті зі Львова. Словар коштує 6.50, з напол[еона] я дістав 9.50, значить, Ви винні мені ще 1 гульдена.

Словар вишлю Вам, скоро зажадаєте, тепер трохи його сам переглядав, а думав передати Щербатським, котрий в марті вибирається до Венеції, а відтам думає морем поплисти до Бургаса і загостити до Вас, та коли Вам його швидше треба, то напишіть, а я зараз вишлю. При нагоді прошу дуже прислати мені Коскена – тут в університеті його нема, а з Hofbibliot. хтось визичив, і ніяк не дійду до того, щоб прочитати його статтю про Варлаама.

Коли б там Вам зі Львова прислали 12-й н[оме]р «Зорі» за той рік, то будьте ласкаві відіслати його на адрес моєї жінки; зайшла ідіотична помилка в експедиції, і н-р, призначений для мене, мабуть, вислали Вам перед 2 – 3 тижнями. Звістіть, чи прийшов і що Ви з ним зробили?

Поздоровляю Вас щиро і кланяюсь в[ельми]п[оважній] добродійці.

Ваш Ів. Франко

Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 408 – 409.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1435).

З моєю заміткою в «Народі» вийшло не зовсім добре. – Йдеться про статтю «Наше попівство і цивілізація».

…якби був знав його немудру примітку… – Йдеться про пояснення М. Павлика до замітки І. Франка про статтю «Наше попівство і цивілізація».

«Читальні». – Йдеться про працю М. Павлика «Про русько-українські народні читальні», Львів, 1887.

Наполеон (наполеондор) – золота французька монета часів Наполеона І та Наполеона III, вартістю 20 франків.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 383 – 384.