20.02.1893 р. До О. Ф. Франко
| Відень | 20/ІІ 93 |
Дорога Оля!
Гроші і лист твій [з] виписками дістав. За гроші велике спасибі! Надіюсь, що вистане їх мені аж доти, доки не дістану з виділу крайового. Чи не добре було б тобі часом при спосібності, якби-сь мала вільну хвилю, около 12 години рано зайти до виділу кр[айового] або вечором до «Бесіди» і спитати Савчака, як стоїть діло з тою премією та попросити його, щоб прискорили з виплатою грошей. Якби можна, щоб виплатили на твої руки, то було б іще лучче.
Дуже мене занепокоїла відомість про нову слабість наших діточок. Що се таке з ними? Будь ласкава, напиши мені хоч коротенько, але хоч що другий день, як вони маються і як ти даєш собі раду. Я інколи, сидячи тут у спокійній і теплій бібліотеці, сам собі закидаю, що гріх було так самою лишати тебе з тількими дітьми, та ще й недужими. Та що вже діяти! Почав, то треба скінчити, тим більше, що Ягич мені дуже прихильний і в товаристві своїх знайомих з великими похвалами відзивається о моїх наукових роботах.
Виписки про Магомета прийшли запізно – в п’ятницю, коли тим часом я вже в середу читав в семінарії свою другу роботу: «Причинки до легенди про Магомета у слов’ян», на підставі одної рукописі, котру я тут найшов у бібліотеці. Праця дуже сподобалася Ягичу, і він, оцінюючи її, навіть назвав мене Herr Doctor.
Свою роботу про Варлаама я вже зачав перероблювати і надіюсь скінчити за дві неділі, хоч Драгоманов і досі не прислав книжки, котру купив для мне в Парижі і котра мені для неї потрібна. Ну, та про се пишу до нього сьогодні.
Якби в хвилі, коли сей лист прийде до тебе, був іще у Львові Байздренко, то будь ласкава, крім «Читалень» і «В поті чола», передати мені через нього також Überweg’a «Geschichte der Philosophie», 3 томи, котрі я дав враз з іншими книжками оправити до Старжецького. Коли ще не принесли, то запитаєш у нього, чи готові. Сли готові, то передаси, коли ж не готові, то я буду просив тебе прислати мені сю книгу, як буде готова, в пакеті, так де за два тижні, то тоді буду міг засісти вчитися.
В сей понеділок, що прийде, маю читати лекцію про Шевченка в тутешнім товаристві польськім «Biblioteka polska». Є се товариство старших людей, туди приходять посли, члени палати панів і всяке високе панство. Я ще там не був, але запросини до відчиту прийняв, побачимо, як-то воно вийде. Біда тільки, що не маю порядного сурдута, мій чорний на рукавах геть потріскав. Ну, та я не з тих, що надто дуже стісняються костюмом.
У неділю маю з Будзиновським бути у Пернерсторфера.
Прошу тебе, пиши мені як можеш частіше, поки діти нездорові, хоч на картці кореспонденційній. Напиши також, яку маєш нову служницю і як розсталася з Ганею. Я здоров, тільки щось спати не можу. Та се чень мине. Тут погода погана. По Дунаю льоди пливуть, та я ще не мав часу піти подивитися.
Цілую тебе і діточок.
Твій Ів.
Вислав тобі роман у трьох ковертах рек[омендованих]. Як дістанеш, передай Прухніковій і проси, щоб поскорила з перекладом і частками присилала мені, бо я буду мусив переглянути – не з недовір’я до її роботи, але з недовір’я до Гулейчукової копії, котру не мав часу тепер прочитати.
Примітки
Вперше надруковано: Франко І. Твори в 20-ти т., К., 1956, т. 20, с. 476 – 477. Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1228).
…лист твій (з) виписками дістав. – Очевидно, йдеться про матеріали, які пізніше були використані при написанні праці «Причинки до переказів про Магомета у слов’ян», надрукованої в журналі «Wisła», 1894, № 1.
…зайти… до «Бесіди»… – тобто до культурно-освітнього товариства «Руська бесіда», яке затримувало виплату грошей за премійовану драму «Украдене щастя».
Байздренко Микола Георгійович (1869 – ?) – член соціал-демократичного гуртка; виконував обов’язки зв’язківця між Києвом і Львовом.
Überweg (Юбервег Фрідріх; 1826 – 1871) – німецький вчений, автор згаданої Франком тритомної праці «Історія філософії» (1862 – 1866). Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 991 – 992.
Старжецький – палітурник у Львові.
…маю читати лекцію про Шевченка… – На основі прочитаної лекції І. Франко написав реферат «Тарас Шевченко», опублікований в газеті «Kurjer Lwowski», 1893, № 62 – 64, 66 – 68.
«Biblioteka polska» – польське історико-літературне товариство, засноване 1838 р. у Парижі А.-Є. Чарторийським, А. Мінкевичем та ін. У 1893 р. переїхало до Австро-Угорщини і займалося збиранням пам’ятників писемності. З 1903 р. існує при музеї Бібліотеки ім. А. Міцкевича.
…роман… передай Прухніковій… – Переклад німецькою мовою повісті «Для домашнього огнища» здійснила польська письменниця і перекладачка Феліція Прухнікова; надрукований під назвою «Am häuslichen Herd» у «Vorwärts», 1898, № 42 – 74 (див.: ІЛ, ф. 3, № 341).
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 386 – 388.