3.09.1904 р. До Ватрослава Ягича

Hochverehrter Herr Hofrat!

Herzlichsten Dank für Ihre von Ihrem üblichen Wohlwollen und weiser Mäßigung eingegebenen Bemerkungen über meine Arbeit. Ich fühle nur zu gut ihre Schwächen und werde mich bemühen, die deutsche Bearbeitung, wo möglich, de nova radice auszuführen, d[as] h[eißt] vor allem in den byzantinischen Quellen eine kleine Jagd nach dem Chersoneser Georgios anstellen und dann meine Analyse der Quellen zu Konst[antin] und Met[hodii] noch einmal gewissenhaft nachprüfen. Daß ich hierzu mehr das Auge eines Historikers als eines Philologen mitbringe, kann der Sache nicht nachteilig sein, wenn nur die exegetische Methode richtig gehandhabt wird, und darüber wird doch der Philologe wenigstens im gleichen Maße wie der Historiker zu entscheiden haben.

Eben als Historiker stelle ich die Vita Methodii am höchsten und die Italische Legende zu unterst und glaube, dafür (wenigstens für das letztere) nicht wertlose Gründe beigebracht zu haben. Daß mir die Vita Konst[antins] als Legende, als Literaturwerk besser gefällt als die beiden anderen, versteht sich von selbst, hier handelt es sich ja aber darum, wieviel wir aus diesen Nüssen reines Ol historischer Erkenntnis herauspressen können, und darum muß, die folkloristische Legendenbetrachtung in allen Ehren, doch die historische Druckpresse ins Werk gesetzt werden. Natürlich sind das unsere individuellen Ansichten und Bemühungen, und das Resultat (θεὤν ένγούνασι κεἵιαι).

Die Kap[itel] I – IX meiner Abhandlung über die Legende von Klemens Romanus waren in früheren Bänden der «Записки» gedruckt und sollen auch separat in Buchform erscheinen, sobald das Ganze (es kommen noch Kapitel XI und XII) fertig sein wird. Sobald das Buch erscheint, werde ich mich beehren, Ihnen ein Exemplar zu schicken. Hochachtungsvoll

Ihr dankbarer

Ivan Franko.

Lemberg, Poniński-Gasse, 4. 3.IX.1904

Вельмишановний пане раднику!

Щиро дякую за Ваші, як завжди, доброзичливі, пройняті мудрою поміркованістю зауваження про мою працю. Я надто добре відчуваю її слабкі місця і постараюся по змозі виконати німецьку обробку de nova radice, тобто спробую влаштувати маленьку погоню за корсунським Георгієм насамперед у візантійських джерелах, а відтак ще раз сумлінно перевірити свій аналіз джерел про Константина і Мефодія. Те, що я дивлюся на цю справу більше оком історика, ніж філолога, не повинно їй зашкодити, якщо тільки правильно застосовано екзегетичний метод, принаймні філолог має вирішувати це питання в тій самій мірі, що й історик.

Саме як історик я ставлю «Житіє Мефодія» найвище, а Італійську легенду – найнижче й гадаю, що навів для цього (бодай на користь останнього) досить вагомі аргументи. Само собою зрозуміло, що «Житіє Константина» як легенда, як літературний твір мені подобається більше, ніж два інші, але тут йдеться про те, скільки чистої олії історичного пізнання можна видушити з цих горіхів, тому потрібно, при всій повазі до фольклористичного підходу до легенди, привести в дію історичний прес. Звичайно, це наші особисті погляди й зусилля, а результат θεὤν ένγούνασι κεἵιαι.

Розділи І – IX моєї праці про Климента Римського були опубліковані в попередніх томах «Записок» і мають також вийти окремою книжкою, коли праця буде викінчена (лишилися ще розділи XI і XII). Як тільки книжка вийде друком, матиму за честь прислати Вам один примірник.

З глибокою пошаною Ваш вдячний

Іван Франко.

Примітки

Вперше надруковано: «Slavia orientalis»; 1959, № 2-3, с. 78.

У перекладі українською мовою друкується вперше.

Автограф листа зберігається в університетській бібліотеці в Загребі (ф. В. Ягича, № 4535).

Подається за фотокопією автографа (ІЛ, ф. 3, № 4897).

…за Ваші помірковані зауваги про мою роботу. – Йдеться, очевидно, про один з томів виданих І. Франком «Апокрифів і легенд» (протягом 1896 – 1910 рр. вийшло п’ять томів).

…німецьку обробку… – I. Франко має на увазі задуману тоді працю «Beiträge zur Quellenkritik der Cirillo – Methodianischen Legenden», що з’явилася 1906 р. в журналі В. Ягича «Archiv für slavische Philologie» (№ 28, с. 229 – 255).

…повинні появитися окремо… – Праця І. Франка «Святий Климент у Корсуні…» окремою книжкою вийшла в 1906 р.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 249 – 250.