2. Мертва природа

Іван Франко

1. Вода. Про воду не годиться мовити: добра. Як хто так скаже, то другий поправляє: «Най буде берегам добра, а не нам. Нам вода ладна» [Се «ладна» правдоподібно є сербське «ладна» = холодна, а не походить від «лад». – [Іван Франко].].

Перед Йорданом опівночі вода у всіх ріках і криницях на одну хвилю переміняється на вино. Хто би в ту хвилю потрафив набрати води, мав би вино в коновках. Такий чоловік був би у Бога щасливий. Нам се не трафиться.

2. Голодний камінь. Є такі камінці, бувають білі або чорні, а кругленькі; як би хто його взяв із землі і носив при собі, то все буде голодний, ніколи не буде міг насититися.

3. Дим. Коли дим іде просто вгору, то буде погода, а коли стелиться низом або клубиться попід стріхи, то буде слота. (Пор. Federowski, 1778; Świętek, 577).

Коли гримить, то треба в печі погасити огонь, бо дим притягнув би хмару і міг би грім ударити в хату.

4. Діямент. Діямент робить гаддя. Є такий день у році, що все гаддя злазиться докупи і зачинає дути на одно місце; поти дують, поки не видують діямент. Той діямент потім одна гадина, гадячий кріль, носить на голові. (Schulenburg, 96).

Діямент має то до себе, що вночі світиться, як свічка. Положиш його на столі, і в хаті так буде видно, як при свічці.

5. Живе срібло. Живого срібла не можна брати в руку, бо втече. Коли хто копає криницю, а не може відразу трафити на джерело, нехай у викопану яму пустить трохи живого срібла. Воно піде попід землю, а, копаючи за його слідом, чоловік швидко докопається до нори. (Пор. Bartoš, 324).

6. Камінь. На Святий вечір, як засядуть до вечері, то перед стравою дає господиня всім глодати камінь. Коли камінь обійде на чергою всіх при столі, господиня говорить, ніби здивована:

– Ов, тілько вас їло, а він ще не початий!

А всі відповідають:

– Та бо не можемо.

На се господиня мовить:

– То щоби так і миші, кертиці і всяка ириці не могла гризти ані збіжжя, ані полотна, ані нічого в нашім домі.

Трафиться часом у полі знайти камінь круглий або подовгастий, гладкий і з дірою всередині [Я бачив пару таких каменів; є се звичайно неолітичні вироби, молотки або пізніші кам’яні покотильця від веретін. – [Іван Франко].]. Такий камінь треба сховати. Як у кого є задавка, а дати йому крізь той камінь води напитися, то зараз легше стане. (Federowski, 519).

7. Крейда. Крейда, як її освятити на дев’ятьох всеночних або на Великдень до резурекції, то помагає проти злого духа. Коли чоловік має таку крейду при собі, то може йти в не знати яке нечисте місце, то нічого йому не станеться. (Пор. AU. III, 271). Треба тільки стати на місці і обкрислити тою крейдою довкола себе колесо, то нечистий буде ходити довкола, а того чоловіка не побачить. Не раз він розженеться просто до нього, але як скоро натрафить на крейдяну криску, то відскочить так, як коли б ударився о стіну. Свячену крейду дають пити з водою таким людям, що мають «тоту слабість» (падачку, епілепсію). Такою крейдою пишуть також увечір перед Юрієм хрести на дверях стаєн і хлівів, щоби ніяка нечиста сила не шкодила худобі. (Пор. Federowski, 1509).

8. Магнес. Магнес притягає до себе залізо. Є таке море, що серед нього стоїть магнесова скала. Як корабель пливе близько тої скали, то вона притягне його до себе, всі гвозді повискакують із брусів і корабель розлетиться, а люди потопляться. (Simrock, III, 305; Магницкий, 46).

9. Сіль. Злий дух боїться солі. Коли хто має хованця (антипка) і годує його, то не сміє давати йому соленої страви, бо в такім разі нечистий робив би йому збитки. Один багач мав хованця, а виїжджаючи кудись, наказав жінці, щоб йому щодня ставила на під у мисці молочну кашу, та забув сказати, що каша не сміє бути солена. Жінка посолила кашу і поставила, то потім цілу ніч на поді були страшенні гуркоти, а рано жінка вийшла до стайні, дивиться – а всі корови за хвости висять, повішані на бантах.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 122 – 123.