Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

Пояснення скорочень

Іван Франко

Титули книжок, з котрими порівняно
вірування, заклинання і т. і. в сьому томі

Andrée, Juden = Zur Volkskunde der Juden, von Richard Andrée. Bielefeld und Leipzig, 1881.

Andrée = Ethnographische Parallelen und Vergleiche, von Richard Andrée. Stuttgart, 1878.

AU = Am Urquell. Monatsschrift fur Volkskunde. Herausgegeben von Friedrich S. Krauss. Druck von H. Timm in Lunden, 1890 і далі.

Baring-Gould, див. Gould.

Bartoš = Moravský lid. Františka Bartoše sebrané rozpravy z oboru moravské lidovědy. V Telči, 1892.

Bartsch = Herzog Ernst, herausgegeben von Karl Bartsch. Wien, 1869. Римська цифра значить сторону передмови.

Bechstein = Neues deutsches Märchenbuch von Ludwig Bechstein. Див. казку «Der starke Gottfried».

Buch vom Ab. = Das Buch vom Aberglauben. Neue verbesserte Auflage. Leipzig, 1791.

Engelien-Lahn = Der Volksmund in der Mark Brandenburg. Sagen, Märchen, Spiele, Sprichworter und Gebrauche, gesammelt und herausgegeben von A. Engelien und W. Lahn. Berlin, 1868.

Federowski = Lud Białoruski na Rusi litewskiej. Materjały do etnografii słowiańskiej zgromadzone w latach 1877 – 1891 przez Michała Federowskiego. Tom I. Wiara, wierzenia і przesądy ludu z okolic Wołkowyska, Słonima, Lidy і Sokółki. (Wydawnictwo komisji antropologicznej Akademii Umiejętności w Krakowie). Kraków, 1897. Номери, показані в цитатах, відносяться не до сторін книжки, але до загальної нумерації вірувань.

Gould = Curious myths of the Middle ages, by S. Baring-Gould, M. A. Rivingstons, 1888.

Grässe = Die Sage vom Ewigen Juden, historisch entwickelt, mit verwandten Mythen verglichen und kritisch beleuchtet von Dr. J. G. Th. Grässe. Dresden und Leipzig, 1844.

Grimm, Märchen = Kinder- und Hausmärchen, gesammelt durch die Bruder Grimm. Vollständige Ausgabe. Leipzig, Reclam. 3 томи.

Grünbaum = Beiträge zur vergleichende Mythologie aus der Hagada. Von M. Grünbaum (Zeitschrift der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft, Bd. 31. Leipzig, 1877), стор. 183 – 359.

Grimm = Deutsche Mythologie, von Jacob Grimm. Zweite Ausgabe. Göttingen, 1844.

Hahn = Griechische und albanesische Märchen, gesammelt, übersetzt und erläutert von J. G. v. Hahn. Leipzig, 1864. 2 томи.

Helbig = Die Sage vom «Ewigen Juden», ihre poetische Wandlung und Fortbildung, von Friedrich Helbig. Berlin, 1874.

Herrmann = Ethnologische Mittheilungen aus Ungarn, unter dem Protectorat und der Mitwirkung S. k. u. k. Hoheit des Herrn Erzherzogs Josef, redigiert und herausgegeben von Anton Herrmann, від 1890 p.

Kiesewetter = Faust in der Geschichte und Tradition. Mit besonderer Berücksichtigung des occulten Phänomenalismus und des mittelalterlichen Zauberwesens. Von Carl Kiesewetter. Leipzig, 1893.

Knoop = Volkssagen, Erzählungen, Aberglauben, Gebräuche und Märchen aus dem östlichen Hinterpommern gesammelt von Otto Knoop. Posen, 1885.

Kolberg, Krak. = Lud. Jego zwyczaje, sposób życia, mowa, podania, przysłowia, obrzędy, gusła, zabawy, piesni, muzyka і tance, przedstawił Oskar Kolberg. Serja I – VIII. Krakowskie. Kraków, 1870 – 1875.

Kolberg, Pozn. = Lud… Serja IX – XV. Poznanskie. Kraków, 1885 – 1892.

Krauss = Volksglaube und religiöser Brauch der Sudslaven, vorwiegend nach eigenen Ermittlungen, von Dr. Friedrich S. Krauss. (Darstellungen aus dem Gebiete der nichtchristlichen Religionsgeschichte, Bd. II.). Münster і. W. 1890.

Kremer = Studien zur vergleichenden Culturgeschichte, vorzüglich nach arabischen Quellen, von Alfred Freiherrn von Kremer. (Sitzungsberichte der k. Akademie der Wissenschaften in Wien. Bd. CXX). Wien, 1889 – [18]90. Перший розділ сеї праці цитовано окремо з римською цифрою І; інші цитати відносяться до розд. II – III.

Kuhn = Die Herabkunft des Feuers und des Göttertranks, von Albert Kuhn. Berlin, 1859.

Liebrecht = Zur Volkskunde. Alte und neue Aufsatze von Felix Liebrecht. Heilbronn, 1879.

Mannhardt = Wald- und Feldkulte, von W. Mannhardt. Berlin, 1877. 2 томи.

Maury = Essai sur les légendes pieuses du Moyen-Age par L. F. Alfred Maury. Paris, 1843.

Máchal = Nákres slovanského bájeslovi. Napsal Dr. Hanus Máchal. Praha, 1891.

Mélusine = Mélusine, recueil de mythologie, littérature populaire, traditions et usages, fondé par H. Gaidoz et E. Rolland, 1877 – 1887 dirigé par Henri Gaidoz. Paris.

Neubauer = Die Sage von dem Ewigen Juden, von Dr. L. Neubauer. Leipzig, 1884.

Nowosielski = Lud ukraiński przez Antoniego Nowosielskiego. Wilno, 1857, 2 томи.

Oesterley = Wendunmuth von Hans Wilhelm Kirchhof, herausgegeben von Hermann Oesterley (Bibliothek des Litterarischen Vereins in Stuttgart, Bd. XCV – 1С). Tubingen, 1889.

Perger = Deutsche Pflanzensagen, gesammelt und gereiht von U. Ritter von Perger. Stuttgart und Oehringen, 1894.

Ploss = Das Weib in der Natur- und Volkerkunde von Dr. H. Ploss, Leipzig, 1885, 2 томи.

Ploss, Kind = Das Kind in Brauch und Sitte der Volker, von Dr. H. Ploss. Leipzig, 1884.

Reinsberg-Düringsfeld = Forzino. Ethnographische Curiositäten von Ida v. Duringsfeld und O. Freiherr von Reinsberg-Duringsfeld. Leipzig, 1877.

Revue = Revue des traditions populaires, recueil mensuel de mythologie, littérature orale, éthnographie traditionelle et art populaire. Paris, від 1886 p.

Schulenburg = Wendische Volkssagen und Gebräuche aus dem Spreewald. Von Wilibald Schulenburg. Leipzig, 1880.

Simrock = Die deutschen Volksbücher gesammelt und in ihrer ursprünglichen Echtheit wiederhergestellt von Karl Simrock. Frankfurt a. M., 1845 – 1867. 13 томів.

Świętek = Lud Nadrabski (od Gdowa po Bochnię). Obraz etnograficzny, skreslil Jan Świętek. W Krakowie, 1893.

Sobotka = Rostlinstvo a jeho význam v národnich písnich, pověstech, bájéch, obřadech a povĕrách slovanských. Přípĕvek k slovanské symbolice. Sepsal Primus Sobotka. V Praze, 1879.

Toeppen = Wierzenia mazurskie, zebrał Dr. M. Toeppen, z niem. przełożyła E. Piltzówna. (Wisła, t. VI, 1892).

Tradition = La Tradition. Revue générale des Contes, Légendes, Chants, Usages, Traditions et Arts populaires. Direction MM. Emile Blémont et Henry Carnoy. Paris, від 1887 p.

Turczyński = Powieść о czarnobrewcu, poema we dwóch częściach. Lwów, 1867.

Tylor = Die Anfange der Kultur, Untersuchungen über die Entwicklung der Mythologie, Philosophie, Religion, Kunst und Sitte, von Edward B. Tylor. Unter Mitwirkung des Verfassers in Deutsche übertragen von J. W. Spengel und Fr. Poske. Leipzig, 1873. 2 томи.

Udziela = Lud polski w powiecie Ropczyckim w Galicyi, opisal Seweryn Udziela. Kraków, 1892.

Urq. = Der Urquell. Eine Monatschrift für Volkskunde, herausgegeben von Friedrich S. Krauss. Leiden, від 1897 p.

Wasilewski = Biblioteka «Wisły», torn IV. Jagodne, wieś w pow. Tukowskim, gminie Dąbie, zarys etnograficzny, skreślił Zygmunt Wasilewski. Warszawa, 1889.

Weinhold = Zeitschrift des Vereins fur Volkskunde, im Auftrage des Vereins herausgegeben von Karl Weinhold. Berlin, від p. 1890.

Weinhold, Riesen = Die Riesen des germanischen Mythus, von Dr. Karl Weinhold (Sitzungsberichte der philos.-histor. Classe der kais. Akademie der Wissenschaften, Bd. XXVI, S. 225). Wien, 1858.

Wisła = Wisła, miesiącznik geograficzno-etnograficzny. Warszawa, від p. 1887.

Wlislocki = Volksglaube und religiöser Brauch der Zigeuner, vorwiegend nach eigenen Ermittlungen, von Dr. Heinrich Wlislocki. (Darstellungen aus dem Gebiete der nicht-christlichen Religionsgeschichte, Bd. IV). Munster і. W. 1891.

Wojcicki = Klechdy, starożytne podania і powieści ludowe, zebrał і napisał Kazimierz Wl. Wojcicki. Warszawa, 1876.

Zbiór = Zbiór wiadomości do antropologii krajowej, wydawany staraniem komisji antropologicznej Akademii umiejętności w Krakowie. Kraków, від 1877.

Zibrt = Seznam pověr a zvyklostí pohanských z VIII věku (Indiculus superstitionum et paganiarum)… objasnuje Dr. Čeněk Zibrt. V Praze, 1894.

Афанасьев = Поэтические воззрения славян на природу. Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других родственных народов, соч. А. И. Афанасьева. Москва, 1865, 1868, 1869. 3 томи.

Афанасьев, Сказки = Народные русские сказки А.И.Афанасьева. Издание второе, Москва, 1873. 4 томи.

Вѣнок = Вѣнок русинам на обжинки уплѣв Иван Б.Ф.Головацкий у Вѣдні. Часть I, 1846, часть II, 1847.

Врчевич = Српске народне пpuпoвjетке, пoнajвише кратке и шальиве, скупио Вук Врчевич. На свиjет издало «Српско учено Друштво». У Биограду, 1868.

Головацкий = Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я.Ф.Головацким. Москва, 1878, 4 томи.

Грінченко = Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях Б.Д.Гринченко. Чернигов, Вып. I., 1895. Вып. II, 1896.

Драгоманов = Малорусские предания и рассказы, свод М. П. Драгоманова. Киев, 1876 г.

Ефименко = Сборник малороссийских заклинаний, составил П. Ефименко. Москва, 1874.

Житє і слово = Житє і слово, вісник літератури, історії і фольклору, видає Ольга Франко. Львів, 1894 і 1895.

К. стар. = Киевская старина, ежемесячный исторический журнал. Киев, від 1891 року.

Магницкий = Поверья и обряды (запуки) в Уржумском уезде Вятской губернии, В. Магницкого. Вятка, 1883.

Номис = Українські приказки, прислів’я і таке інше. Збірники О. В. Марковича і других. Спорудив М. Номис. С.-Петербург, 1864.

Основа = Основа, южно-русский литературно-ученый вестник. Петербург, 1861 – [18]62.

Петрушевич = Общерусский дневник церковных, народных, семейных праздников и хозяйственных занятий, примет и гаданий. Составил А. С. Петрушевич. Львів, 1866.

Романов = Белорусский сборник, собрал E. Р. Романов. Витебск, 1891 (томи IV і V).

Руданський = Твори Степана Руданського, у Львові. T. І, вид. М. Комар, т. II (1896) і III (1897) впорядкував А. Кримський, т. IV (1898) впорядкував В. Лукич.

Chamisso = Chamissos Werke, herausgegeben von Heinrich Kurz. Kritisch durchgesehene Ausgabe. Leipzig. 2 томи.

Світ = Світ, ілюстрована літературно-політично-наукова часопись. Львів, 1881 – 1882.

Сумцов = Культурные переживания H. Ф. Сумцова. Изд. редакции журнала «Киевская старина». Киев, 1890.

Сумцов, Хлеб = Хлеб в обрядах и песнях. Н. Ф. Сумцова. Харьков, 1885.

Франко, Апокрифи = Апокрифи і легенди з українських рукописів. Зібрав, упорядкував і пояснив Др. Ів. Франко. (Пам’ятки українсько-руської мови і літератури, видає комісія археографічна Наукового товариства імені Шевченка). У Львові, т. І, 1896; т. II, 1899.

Чубинський = Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край, снаряженной Имп. р. Геогр. обществом. Юго-западный отдел. Материалы и исследования, собранные П. II. Чубинским. С.-Петербург, 1872.

Чужбинский = Поездка в Южную Россию А. Афанасьева-Чужбинского. Часть I. Очерки Днепра. С.-Петербург, 1863.

Этногр. обозр. = Этнографическое обозрение. Издание Этногр. отд. Имп. общества любителей естествознания, антропологии и этнографии при Московском университете, под редакцией Н. А. Янчука. Москва, від 1888 р.

Яворский = Громовые стрелки. Очерк по истории южно-русского фольклора, Юльяна Яворского. Киев, 1897. (Відбитка з «Киевской старины», 1897, т. LVIII).


Примітки

Андре (Andree) Ріхард (1835 – ?) – німецький етнограф, географ.

Афанасьєв Олександр Миколайович (1826 – 1871) – російський історик, фольклорист та літературознавець. Автор збірників «Народные русские сказки» (1857), «Заветные русские сказки» (1872) та ін.

Бартош Франтішек (1837 – 1906) – чеський мовознавець, етнограф і фольклорист.

Бехштайн (Bechstein) Людвіг (1801 – 1860) – німецький фольклорист, письменник.

Вайнгольд (Weinhold) Карл (1823 – 1901) – німецький мовознавець і фольклорист; професор Берлінського університету.

Василевський (Wasilewski) Зигмунт (1865 – 1948) – польський етнограф, літературознавець, публіцист. Автор праць «Від романтиків до Каспровича» (1907), «Міцкевич і Словацький» (1921) та ін.

Глібовицька Дарія Михайлівна (1863 – 1934) – українська піаністка, концертна співачка, педагог.

Грімм (Grimm) Якоб (1785 – 1883) і Вільгельм (1786 – 1859) – німецькі філологи і фольклористи. Належали до групи гейдельберзьких романтиків. Засновники міфологічної школи у фольклористиці. У своїх працях застосовували порівняльний метод.

Грінченко Борис Дмитрович (1863 – 1910) – український письменник, громадський діяч, публіцист, фольклорист.

Грюнбаум (Grünbaum) Макс (Мейєр) – німецький фольклорист, дослідник східних культур.

Єфименко Петро Савич (1835 – 1908) – український та російський етнограф. Йдеться про упорядкований і виданий ним «Сборник малорусских заклинаний» (1874).

Зімрок (Simrock) Карл (1802 – 1876) – німецький літературознавець і фольклорист.

Кремер (Kremer) Альфред (1828 – 1889) – австрійський фольклорист, орієнталіст і дипломат.

Кун (Kuhn) Франц-Фелікс-Адальберт (1812 – 1881) – німецький фольклорист і філолог.

Ленау Ніколаус (справжнє ім’я та прізвище – Франц Німбше Солер фон Штреленау, 1802 – 1850) – австрійський поет, у творчості якого відбилися настрої австрійської демократії 1830 – 1840 рр.

Лібрехт (Liebrecht) Фелікс (1812 – 1890) – німецький літературознавець, фольклорист. Його праця «Zur Volkskunde» (1879) містить огляд німецьких, шотландських і норвезьких переказів.

Мангардт (Mannhardt) Вільгельм (1831 – 1880) – німецький фольклорист, прибічник міфологічної школи.

Махал (Máchal) Ян (1855 – 1939) – чеський літературознавець, фольклорист; професор Празького університету.

Новосельський (Nowosielski) – псевдонім Антонія Марцинковського (1823 – 1880), польського письменника, критика, фольклориста й етнографа.

Номис (Симонов) Матвій Терентійович (1823 – 1901) – український етнограф і фольклорист. Йдеться про «Українські приказки, прислів’я і таке інше М. Номиса» (СПб., 1864). Примірник цієї книжки зберігається в особистій бібліотеці І. Франка в ІЛШ (№ 2686).

Петрушевич Антоній Степанович (1821 – 1913) – український історик, філолог та етнограф.

Плос (Ploss) Гейнріх (1819 – 1885) – німецький антрополог, фольклорист.

Свентек Ян (? – 1926) – польський фольклорист. Його праці «Люд надрабський» (1893) І. Франко присвятив окрему рецензію (див.: 29, 205 – 208).

Соботка (Sobótka) Прімус (1841 – 1925) – чеський етнограф, фольклорист, письменник, редактор.

Сумцов Микола Федорович (1854 – 1922) – український фольклорист, етнограф, літературознавець.

Тейлор (Tylor) Едуард (1832 – 1917) – англійський етнограф, дослідник первісної культури, один із засновників еволюційної школи в історії культури й етнографії. Автор праць «Первісна культура» (1871), «Антропологія» (1881).

Турчинський Юліан (1839 – 1913) – польський письменник, літературознавець, викладач польської мови у Дрогобицькій гімназії (1865 – 1871). Згодом учителював у різних містечках Галичини, був директором семінарії у Станіславові. Автор творів «Keistut», «Tragedia życia», «Powieść o czarnobrewcy» та розвідок про творчість А. Міцкевича.

Удзеля (Udziela) Северин (1857 – 1937) – польський етнограф і фольклорист, організатор етнографічного музею у Кракові.

Федеровський Міхал (1855 – 1923) – польський етнограф, фольклорист, автор праць «Lud okolic Żarek, Siewierza i Pilicy» (Т. І – 2, 1889), «Lud białoruski na Rusi litewskiej» (T. 1 – 3, 1897 – 1902).

Чубинський Павло Платонович (1839 – 1884) – український поет, етнограф, фольклорист, юрист.

Чужбинський – літературний псевдонім Олександра Степановича Афанасьева (1817 – 1875) – українського і російського письменника, етнографа.

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 205 – 211.