На могилі («Повз запалої могили…»)

Переклад Івана Франка

Повз запалої могили

По саду проходив я,

Сім туліпанових цвітів

На могилі бачив я.

І питаю: «В тій могилі

Хто там може спочивать?»

І з могили вчув я голос:

«За питання благодать!

В тій могилі спочиває

Серце, що жило в любві».

І відмовив я: «Простибі!

Рай і благодать тобі!

Та й нещасні ж ті коханці

Між створіннями усіми,

Що могили їх забуті

Брудом, порохом присіли.

Якби міг я, сю могилу

Я б обвів садом цвітучим

І росив би сад той тихий

Моїх сліз струмком кипучим».

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 167.