4. Фракійський звичай
Архій Антіохієць
Переклад Івана Франка
Хвалю фракійців, бо вони зітхають,
Коли народиться на світ дитина,
Але щасливою хвилину ту вважають,
Коли покажеться у домі домовина.
Вони й говорять: «Хто в життя вступає,
Того жде сила незліченна бід,
А хто життя скінчив, переступає
В безбідний і від зла свобідний світ».
Про сього поета відомо, що він уродився в Антіохії сірійській при кінці II віку перед Хр(истом), у році 101, і ще молодим прибув до Рима, де прожив, мабуть, до смерті. Ціцерон увіковічнив його пам’ять у своїй обороні «Pro Archia poeta», в якій перед римським судом оборонив його проти закиду, що він не має римського горожанства. З тої промови довідуємося, що Архій іще в молодім віці написав три поеми: про війну римлян з цимбрами та тевтонами, про їх війну з Мітрідатом та про початок Ціцеронового консулату. Це останнє свідоцтво дає основу до припущення, що Архій належав до т(ак) зв(аних) клієнтів Ціцеронових. Із 36-ти епіграмів, захованих під іменем Архія, найбільша часть написана, мабуть, іншими авторами, що мали те саме ім’я, а надто вони переважно наслідувані з інших поетів. Я вибрав із них лише 4, причім у першому я злучив у одно номери XXIV і XXV грецького тексту. Чи не має він автобіографічного значення?
Мій переклад доконаний на основі німецького «Griechische Anthologie, Metrisch übersetzt von Dr. G. Thudichum, Zweite Abteilung, Stuttgart, 1867 – 1870, Sechstes Bändchen» ст. 684 – 700, і увага, ст. 788 – 793.
Перекади писано в днях 11, 13 та 15, а увагу дня 20 червня 1915 р.
Примітки
IV. Фракійський звичай – «Geburt und Tod». – Griechische Anthologie, Zweite Abteilung, с. 698 (ІЛ, № 3438),
Автограф № 414, с. 67.
…пpo їх війну з Мітрідатом… – йдеться про. Мітрідата VI – Євпатора (132 – 63 до н. е.), чолодаря Понтійського царства, який підкорив грецькі колонії Північне Причорномор’я, Колхіду, Малу Вірменію. Вів війни з Римом за оволодіння Малою Азією (87 – 81, 74 – 64 рр. до н. е.).
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 303 – 304.