Від’їзд гуцула

Іван Франко

Бувай здоров ти, світе мій!

Верховино, тебе прощаю.

Прощай, зелений, пишний раю!

Далекий світ, широкий край,

Рівнини, гори і Дунай

На мене десь чекають.

Бувай здоров! Тривожно вдаль

Гляджу, а в серці тяжкий жаль,

О Чорногоро, за тобою,

Хоч там багатий, пишний край,

Хоч сріблом там пливе Дунай,

Нема мені спокою.

Бувай здоров! Ох, за тобою,

З якою-будь стрінусь судьбою,

Не втихне туга в моїй груди

Хоч там країна й золота,

Я серед неї сирота,

Бо там тебе не буде.

Бувай здоров! Немного хвиль

Мине, ти щезнеш із очей,

В даль паровіз помчить моє те тіло;

Та серце тут лишаю я,

І плистиме сльоза моя

За щастям, що колись тут пролетіло.

Бувай здоров! Вже час минув.

Я там в далеку чужину

Жену, над хвилями Дунаю

Колись усяду й сліз ручай

Проллю з очей в срібний Дунай,

Коли тебе згадаю.

Вперше надруковано в журн. «Друг», 1875, № 13, с. 315 – 316, за підписом Джеджалик.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 3, с. 288 – 289.

Лист на сайт