Я – Язик
Іван Франко
Я
1. Аби я так! (Нагуєвичі)
Тобто: жив або дихав. Жартливе прокляття.
2. Або я або не я. (Нагуєвичі)
Відповідає жартливо чоловік на питання: «Чи ти зробив?» не хотячи виразно признатися.
3. Або я або ти. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік чоловікові в значенні: або я згину, або ти, або я втону, або ти.
4. Або я що, чи що? (Львів)
Форма запитання в значенні: а не абищо.
5. До мене є, а міні нема. (Зазулинці)
Люди мають до мене претензії, а мені не дають нічого.
6. Нема як я та попова свиня. (Darowski)
Жартливо характеризують самохвалька. Пор. Adalberg Dopelnienia, Świnia 54.
7. Що я то не ти. (Дрогобич)
Є між нами різниця.
8. Я до неї, моя в неї; я до того, тото в тім; я за своє тоє та туди; а вона мине бис своє тоє тай до гори тим. (Пужники)
Жартливий приклад народного говорення натяками. Говорила селянка перед судом, у якої сусідка вкрала курку, зараз зарізала і поставила в горнець варити. Позивачка прийшла до сусідки і побачивши свою курку в горшку, вхопила її з горшком і пустилася йти з хати, а сусідка трутила її через поріг так, що вона впала до гори животом. Отже стидаючися говорити виразно, вона в суді стилізувала своє оскарження вище наведеними словами. Пор. Етнографічний збірник VІ, ч. 190.
9. Я за вами, а ви ту, прийшли-сте тай стоїте. (Кнігинин С.)
Говорила челядина до господаря, шукавши його по різних хатах.
Яблінка
1. Єдної то яблінки ябка. (Кнігинин С.)
Одної, зі згірдним значенням лихої матері діти.
Яблінь
1. Яка яблінь, таке яблико. (Гнідковський)
Які родичі, такі діти. Пор. Wander І, Apfelbaum 1; Adalberg Jabłoń 2.
Яблочко
1. Минули ся червоні яблочка. (Нагуєвичі)
Червоні яблука носить парубок до дівки в пору, коли залицяється до неї. Говорять або до такої, що вийшла заміж, або до такої, що згордувавши женихом лишилася старою дівкою.
Яблуко [У І. Ф. – Яблоко]
1. Ладне ябко свинка з’їла. (Сороки) Найкрасше … (Нагуєвичі)
Образове речення. Найкраща дівка дістане не раз лихого чоловіка. Пор. Славейков І, 285; ІІ, 199; Osm. 490.
2. Не відкотить ся ябко далеко від яблуні, а хоть ся відкотить, то ся фостиком оберне. (Ількевич)
Діти звичайно не відроджуються дуже від своїх родичів. Пор. Adalberg Jabłko 4; Čelakovský 404. Brzozówski Jabłko 3.
3. Не впаде ябко далеко від яблінки, а хоть упаде, то ся фостом оберне. (Petruszewicz)
Варіант до попереднього числа. Пор. Симони 1519.
4. Не далеко ябко від яблінки відбігло. (Миколаїв над Дністром)
Варіант до ч. 1, 2. Пор. Тимошенко 314; Bebel 217; Brzozówski Jabłko 7.
5. Такі ябка рісні, як болото. (Жидачів)
Не мав з чим ліпшим порівняти.
6. Такі ябка рісні, як рінь. (Жидачів)
Варіант до попереднього числа.
7. Червоне ябко, а хробачливе. (Нагуєвичі)
Червоне яблуко уважають найкращим, але воно часом буває хробачливе. Трьома червоними яблуками, настромленими на гильку, украшують звичайно коровай. Пор. Славейков ІІ, 205.
8. Ябко від яблінки далеко не впаде. (Яворів)
Варіант до ч. 2, 3, 4. Пор. Славейков І, 250; Дикарев 229; Osm. 73; Liblinský 52; Adalberg Jabłko 4; Jabłoń 1; Čelakovský 404; Даль ІІ, 276.
9. Ябко хоть ся відкотит, то ся фостом до яблінки оберне. (Лучаківський)
Варіант до ч. 3.
10. Яблоко від яблуні далеко не відкотить ся. (Городок)
Варіант до ч. 9. Пор. Славейков І, 160.
11. Яблуко від яблінки далеко сі не відкотит. (Іванівці К.)
Варіант до попереднього.
12. Яблуко не котит сі далеко від яблуні. (Тростянець)
Варіант до попереднього числа.
13. Як дасть дівчина яблоко, а помислит собі при тім що злого, то потримати його в постели через девять день, і хроби заведутся. (Папірня)
Народне вірування, основане на вірі в чародійну силу яблука.
Явдоха (Євдокія)
1. До свєтої Євдоки лежит сніг по боки. (Яворів)
Церковне свято Євдокії припадає 1 марта.
2. На Явдоки води по боки. (Залісє)
З початком марта часто буває відталь.
3. Явдоха – дала всім по троха. (Рава Руська) … псам … (Нагуєвичі)
Насмішка або мудрування.
[Доповнення 1910 р.] 4. Явдоха – біздьоха. (Вербовець)
Дразнення в формі мудрування.
Явче
1. В Явчи біда мнявчи, там завсігди біди сьи показуют. (Підмихайлівці)
Явче – село Калуського повіту. [Село Явче лежить у 5 км на північний схід від Підмихайлівців. – М. Ж., 27.06.2021 р.]
Ягла
1. Варили ягли, тай спать лягли. (Darowski)
Ягла – пшоно.
Ягня
1. Паршиве ягня цілу отару запаскудит. (Сілець Беньків)
Образове речення: один лихий чоловік може наробити клопоту цілій родині або громаді.
2. Поти ягнятка скачуть, поки матірь видять. (Ількевич)
При матері вони веселі, а без неї починають тужливо блеяти.
Ягода
1. Збиравши по ягоді буде козубок. (Гнідковський)
Помалу осягаються й більші речі.
2. Нашого поля ягода. (Ількевич)
То наш чоловік.
3. Не лізь по ягоди, не зломиш ноги. (Комарно)
Не шукай собі небезпеки.
4. То не нашого польи ягода. (Нагуєвичі)
То чужий, з побічним значенням лихий чоловік.
Ягнішка
1. А в-завтра Ягнішки: що не забрав, то підут пішки. (Добросин)
Ягнішка – мазурська форма імені Agnes, якої свято припадає 21 січня нового стилю. Поговірка мабуть про мазурську сім’ю, що забралася з руського села з дрібними дітьми, із яких одні поїхали возом, а решта пішла пішки.
Ядам
1. «Віддай гроші.» – «Та я дам.» – «Е, Ядам уже давно вмер, а ти віддай тепер.» (Комарно)
Ядам – діалектова форма замість Адам. Тут гра слів: «я дам» і «Ядам».
Язик
1. Аж ти язик десь забігне. (Нагуєвичі)
Тобто: так будеш смакувати. Пор. Wander V, Zunge 236.
2. А то ті язик свербит. (Нагуєвичі)
Значить: не можеш ані хвилю промовчати.
3. А язик би ти в ср-у забіг. (Нагуєвичі)
Лають балакучого або клеветливого чоловіка.
4. Бабський язик усе роги показує. (Станіславів)
Баба любить усе сперечатися.
5. Бриши язичку, будеш їв паланичку. (Жидачів)
Насміх із брехливого чоловіка.
6. Взьили го люде на язики. (Нагуєвичі)
Обмовили його. Пор. Brzozówski Język 36.
7. Вкуси сі в язик, ніж маєш то сказати! (Нагуєвичі)
Говорять чоловікові, що не в пору хоче вихопитися з якимось словом. Пор. Wander V, Zunge 257, 286; Даль І, 529.
8. Вкуси сі за язик, коли ті свербит. (Kolberg Pokucie)
Тобто: коли маєш сказати щось не в пору. Пор. Носович с. 477; Brzozówski Jezuk 33.
9. Вкушу ся в язик і буду ждати дальшого порядку. (Ю. Кміт)
Буду мовчати.
10. В нього язик як терлиця. (Бережн)
Говорять про балакучого, язикатого чоловіка.
11. Волів єс сі був у язик вкусити, ніж єс мав тото сказати. (Нагуєвичі)
Говорять такому, що скаже щось не в пору або не до ладу.
12. В язику косты нема; хто як хоче, так оберне. (Радозина – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Кожен чоловік волен брехати як хоче. Пор. Adalberg Język 53, 64.
13. В язик укуситися. (Гнідковський)
Образово: замовкнути. Пор. Brzozówski Język 32.
14. Гірше болит від язика, як від ножа. (Гринява)
Людська обмова не раз гірше докучить чоловікові, ніж бійка.
15. Держи язик за зубами. (Ілинці)
Не говори ніколи зайвого. Пор. Носович с. 293; Гильфердинг 264; Даль І, 519; Adalberg Język 48; Čelakovský 76.
16. Держи язик за зубами, а не вмієш, в ср-у влізь, а нікому не повіж. (Гринява)
Просторіший, жартливий варіант до попереднього числа.
17. Десь го язик не зболит, що так ним раз-у-раз отіпає! (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що балакає довго і ненастанно.
18. Доведе язик до Кієва, але й до кія. (Ількевич)
Чоловік у житті допитається дороги, а в житті не раз і напасті. Пор. Даль І, 330, 518; Славейков ІІ, 141, Носович 477; Симони 2673; Osm. 280.
19. Жи бись хоць язика не з’їв. (Буданів)
Приговорюють такому, хто хвалить собі страву, що смачна.
20. Забігне язик у г-цю, як того покоштуєш. (Нагуєвичі)
Кепкують із такого, що ласий на щось солодке.
21. Забув язика в губі. (Коломия)
Не стямився, що сказати. Пор. Adalberg Język 67.
22. Злі язики плещут. (Нагуєвичі) … клеплют. (Нагуєвичі)
Обазове речення про обмівних людей. Пор. Wander V, Zunge 260.
23. І в мене язик добре підрізаний! (Голешів)
Говорить одна язиката жінка другій.
24. Кордюк му на язик! (Нагуєвичі)
Прокляття. Кордюк – рід чиряка.
25. Ляпає язиком, гий пранником. (Жидачів)
Говорять про балакливого чоловіка.
26. Меле язиком як вітраком. (Вікно) … як на жорнах. (Городок)
Говорять про балакучого чоловіка.
27. Меле язиком гий пес фостом. (Жидачів)
Говорять про балакучого, брехливого чоловіка. Пор. Adalberg Język 35.
28. Мили язиком, коли не завізно. (Жидачів)
Бо як глітно, то ніхто не хоче слухати.
29. На кінци язика дорога є. (Миколаїв над Дністром)
Дороги можна і треба допитуватися. Пор. Adalberg Język 54; Čelakovský 74.
30. На кінци язика шукати чого. (Гнідковський)
Пригадувати собі щось. Пор. Adalberg Język 51.
31. На язик є два замки: оден зуби, а другий губи. (Залісє)
Дуже влучний вислів про те, що мовчанка в житті часом буває пожиточна.
32. На язиці ми висит. (Гнідковський)
От-от хочеться щось сказати, та не можу собі пригадати.
33. На язиці мід, а в серци лід. (Гнідковський) … а під язиком … (Wurzbach)
Говорять про фальшивого чоловіка. Пор. Тимошенко 128; Гильфердинг 1490; Даль ІІ, 190; Liblinský 167; Wahl, II, 21; Heller II, 21; Wurbach 334; Brzozówski Język 21; Славейков І, 298.
34. Не варт тримати язик за зубами. (Тростянець)
Не варт тут у двоякім значенні: 1) не годен, не може – такого чоловіка що не годен замовчати, коли треба сказати кому правду в очі; 2) загальна увага, що не стоїть мовчати, коли треба сказати слово.
35. Не дістане він язика. (Ількевич)
Язик тут у значенні відомості. Спогад про давні військові відносини, коли кожне військо висилало окремі відділи до табору противника, щоб «дістати язика», т. зн. зловити чоловіка, який би чи то добровільно, чи на муках подав відомості про стан і розклад ворожої сили і про її плани.
36. Нема кісток у язиці, мож брехати і владиці. (Мінчакевич)
Жартливий варіант до ч. 12. Пор. Čelakovský 68.
37. Не слухай чужих язиків, бо свій затирьиїш. (Монастирок)
Не слухай людських поговірок, бо вони тебе збаламутять.
38. Ніхто тя за язик не тягнув. (Лучаківський)
Ніхто не силував тебе говорити. Пор. Wander V, Zunge 263; Носович с. 308.
39. Обсів го язиком. (Львів)
Ні з сього ні з того почав його лаяти.
40. Острий на язик. (Львів)
Говорять про дотепного, з’їдливого чоловіка, що вміє допекти іншому. Пор. Liblinský 178; Даль І, 528.
41. Оттак ми сі на язиці вертит. (Нагуєвичі)
Пригадується мені щось, але не на стільки виразно, щоб я міг це сказати. Пор. Wander V, Zunge 288; Čelakovský 519.
42. О, то ще язик не випарений! (Ортиничі) Там то … (Нагуєвичі)
Говорять про дуже балакучого або брехливого чоловіка.
43. Пипоть ти на язик. (Нагуєвичі)
Прокляття. Пипоть – роговий наріст на кінці язика у курей, коли їм доведеться довший час не пити води. Такий пипоть треба здерти, а то курка по якімось часі перестане їсти і здохне.
44. Пішла з язиком до пана. (Тростянець)
З язиком у значенні: зі скаргою, з клеветою або простою брехнею.
45. Поставали тай молотьит язиками. (Нагуєвичі)
Говорять про балакливу купку людей.
46. Притупити язика кому. (Гнідковський)
Пристидати, змусити до мовчання.
47. Пустив сі до нього з язиком. (Нагуєвичі)
Накинувся до нього з лайкою.
48. Розпустив язик до мене. (Нагуєвичі)
Кинувся до мене з многослойною лайкою. Пор. Brzozówski Język 16.
49. Став з язиком до поєдинку. (Нагуєвичі)
Натрафив один сварливий чоловік на другог і розпочали завзяту сварку.
50. Такий маєш язик, що би-с сі ним по ср-і вітьила. (Kolberg Pokucie)
Говорять про жінку з острим язиком.
51. Так му ходит язик, як на завісах. (Буданів)
Говорять про балакучого чоловіка.
52. Того й язиком не злижеш. (Нагуєвичі)
Говорять про наглу брехню, з якої годі вибрехатися. Пор. Даль І, 534.
53. То-то ти на язик запору нема. (Нагуєвичі)
Говорять балакучому чоловікові, якого годі здержати в його балаканні.
54. Треба би му язик підрізати, аби вмів ліпше говорити. (Нагуєвичі)
Говорять про маломовного чоловіка. Вірять, що деяким птахам, приміром сороці, треба підрізати язик, щоб навчилася вимовляти людські слова.
55. Тримай язик за зубами. (Ількевич)
Мовчи, коли не мусиш говорити. Пор. Wander V, Zunge 158; Čelakovský 76; Osm. 49; Adalberg Język 48.
56. У нього язик як бритва острий. (Нагуєвичі)
Говорять про дотепного, з’їдливого чоловіка. Пор. Пор. Wander V, Zunge 278; Даль І, 528; Adalberg Język 44.
57. Хляпаєш язиком як праником. (Станіславів)
Згірдно говорять невтомному балакунові.
58. Ци тебе хто за язик тьигне?
Чи хто силює тебе говорити? Говорять такому, що відзивається не в пору. Пор. вище ч. 37; Носович с. 386.
59. Чого вже ти не наплетеш своїм безкостим язиком! (Яворів)
Говорять завзатому балакунові.
60. Шпичка ти на язик! (Коломия)
Прокляття. Пор. Даль ІІ, 316.
61. Шьиткує язиком. (Сороки)
Згірдно говорять про балакуна. Шаткувати – дрібно краяти, говорять про капусту або розвалковане тісто.
62. Щось бим ти хтів сказати, але волю сі в язик вкусити. (Нагуєвичі)
Волю змовчати, ніж сказати тобі це.
63. Щось хтів сказати, та за язик ся вкусив. (Лучаківський)
Хотів щось сказати і замовчав.
64. Язик аж лоптит, так хоче ся кричати. (Ю. Кміт)
Так щось запекло чоловіка, що йому хочеться кричати.
65. Язик без кістя, меле без кінця; нич му не заваджає, все ним обертає. (Стрільбичі)
Жартлива характеристика людського язика.
66. Язик без кости, але повний злости. (Коломия)
Говорять про чоловіка, що любить злословити. Пор. Wander V, Zunge 40; Čelakovský 75; Lompa 14; Носович с. 477; Osm. 232; Adalberg Język 64. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 171.
67. Язик без кости, блекоче як хоче. (Миколаїв над Дністром)
Говорять про балакливого чоловіка. Пор. Славейков ІІ, 228; Даль І, 523; Adalberg Język 12.
68. Язик без кости, на всі боки погинає ся. (Гнідковський)
Образово про те, що чоловік може говорити і так і навпаки, правду і брехню. Пор. Дикарев 1253. Adalberg Język 64.
69. Язик би му шилом наколоти. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, якого не можуть змусити до мовчання.
70. Язик го свербит. (Нагуєвичі)
Хочеться йому говорити. Пор. Brzozówski Język 7.
71. Язик до добра не доведе. (Нагуєвичі)
Чоловік часто договорюється до лихої пригоди. Пор. Даль І, 525.
72. Язики їм ходят, як ті праники. (Богородчани)
Говорять про балакучих людей. Пор. вище ч. 25, 55.
73. Язик маленький, а великим тілом владає. (Гнідковський)
За язик не раз ціле тіло покутує.
74. Язик ми сі не поверне то сказати. (Нагуєвичі)
Не можу зважитися сказати це. Пор. Даль І, 532.
75. Язик ми як ликом завйизав. (Нагуєвичі)
Не можу добре говорити. Говорить про себе п’яний чоловік.
76. Язик – мій найтьижчий ворог. (Нагуєвичі) … ворог мій. (Тростянець)
Язик не раз доводить чоловіка до лиха. Пор. Даль І, 525.
77. Язик му сі путає. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що баламутить говорячи, приміром п’яний. Пор. Wander V, Zunge 317; Adalberg Język 27; Brzozówski Język 28.
78. Язик му ся розвязав. (Богородчани)
Розговорився. Пор. Wander V, Zunge 265.
79. Язик му бігає, як на завісах. (Нагуєвичі)
Говорять про балакучого чоловіка.
80. Язик му кілком став. (Нагуєвичі)
Він остовпів, отуманів. Пор. Даль І, 327; Brzozówski Język 11.
81. Язик му на веретені ходив. (Гнідковський)
Говорять про балакучого чоловіка, що балакає дуже скоро. Пор. Wander V, Zunge 247; Adalberg Język 24.
82. Язик не лик, губа не обруба, няй теркоче, кади хоче. (Мшанець)
Образово висловлюють природну свободу чоловіка говорити, як хоче.
83. Язик не помело, слова не полова. (Комарно)
Говорить поважний чоловік, що не звик кидати слів на вітер.
84. Язиком клепай, а руки при собі тримай. (Ількевич, Petruszewicz) … клапай … (Мінчакевич)
Остерігають чоловіка, що любить перейти до бійки. Пор. Wander V, Zunge 164; Даль І, 188; Симони 2777; Schleicher 187; Brzozówski Język 8.
85. Язиком мели, а руку держи. (Городок) … а руки при собі держи. (Нагуєвичі)
Варіанти до попереднього числа. Пор. Wander ІІ, Hand 62; Носович с. 477; Даль І, 319, 532.
86. Язик як лопата. (Жидачів)
Говорять про широкий, балакучий язик. Пор. Adalberg Język 19.
87. Язик як пранник. (Жидачів)
Говорять про балакучий, лопітливий язик.
88. Я його за язик не тьиг. (Заліщики)
Я не силував його говорити.
89. Я сі з тобов не буду на язики моцувати. (Дрогобич)
Не буду висварюватися з тобою, бо я не охочий до сварки.
[Доповнення 1910 р.] 90. Довгий язик, а короткі руки. (Львів)
Кепкують із балакучого, а безсильного чоловіка. Пор. Giusti 131.
[Доповнення 1910 р.] 91. Язик до Києва доведе. (Львів)
Питаючи дороги, зайдеш куди хочеш. Пор. Giusti 329.