Язикатий – Ячмінь
Іван Франко
Язикатий
1. Але-сь язиката! Що ти на умі, то й на язиці. (Старі Богородчани)
Говорять до балакучої жінки, що що надумає, то зараз і скаже.
Язко
1. Язко мовчить, а все знає. (Ількевич)
Язко – здається здрібнілий Язон.
Язя
1. То Язя з пекла родом. (Ількевич)
Згірдно говорять про відьму, або загалом сварливу жінку.
Яйце
1. В великім яйці малий жовток. (Гнідковський)
В великім чоловіці буває мала душа.
2. Возьми яйце, а відбере лице. (Лімна)
Укради найменшу річ, а все-таки нажиєш сорому.
3. До свяченого яйця. (Гнідковський)
Тобто: дочекати до Великодня.
4. Мудрійші тепер яйці, ніж кури. (Ількевич)
Нарікають старі люди, що тепер діти мудріші від родичів. Пор. Носович с. 477; Adalberg Jaje 16; Čelakovský 218.
5. Мудрійше єйце від курки. (Нагуєвичі)
З докором говорять про дитину, коли хоче бути розумніша від матері. Пор. Liblinský 164; Schleicher 155; Wahl ІІ, 25. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 127.
6. Розумнійші яйця як кури. (Мінчакевич)
Варіант до ч. 4.
7. Тепер старші яйця як кури. (Товсте)
Варіант до ч. 4.
8. Яйці відцідити. (Коломия)
Образово замість висцятися. Пор. Wander ІІ, Jungfer 52.
9. Яйці і пуцька – біда людська. (Нагуєвичі)
Приказка про людське природження, що буває причиною життєвих клопотів.
10. Яйці маєш? (Дрогобич)
Жартливе привітання замість: як сі маєш?
Як
1. Як би то так, а воно не так. (Нагуєвичі)
Говорять, коли щось не так діється, як би хотілося.
2. Як не як, а все таки так. (Нагуєвичі)
Говорять про діло, що йшло то зле, то добре, а все-таки дійшло до кінця.
3. Як не як, а Хома піяк. (Нагуєвичі)
Жартували із п’яного Хоми.
4. Як так, то так. (Нагуєвичі)
Формула згоди на доконаний факт.
Який
1. Ви не яке що будь. (Ю. Кміт)
Ви шановний чоловік.
2. Зійшлося яке з таким. (Ілинці)
Говорять у згірднім значенні: лихе з лихим.
3. Яка є така вє! (Пужники)
Мова про лиху кобилу, що лихо тягне. Пор. Етнографічний збірник VІ, ч. 41.
4. Який ти до мене, такий я до тебе. (Нагуєвичі)
Говорить ворог ворогові або приятель приятелеві.
Якийсь
1. Якесь тото ніяке. (Нагуєвичі)
Говорять про щось не дуже добре, приміром про не дуже гарну дитину або скотину.
2. Якийсь тому конець буде. (Нагуєвичі)
Говорять про непевне діло.
Яким
1. Зійшовся Яким з таким. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Зійшов сьи Яким та й з другим таким. (Григорів Р.)
Зійшовся лихий з лихим, або добрий з добрим.
2. Нехай би був і Яким, було би весілля і з таким. (Кукизів)
Яким тут у значенні непринадного або бідного парубка.
3. Як би не був Яким, то би не був таким. (Лучаківський)
Говорять згірдно про лихого чоловіка.
4. Яким все з таким. (Kolberg Pokucie)
У згірднім значенні рівний з рівним.
Якось
1. Якось не-якось! (Лолин)
Говорять про діло, що йде не зовсім добре, а все-таки йде.
2. Якось ми сі погодимо. (Нагуєвичі)
Говорять такі, що не можуть на разі погодитися, а хотіли дійти до згоди.
3. Якось ми ще прожиємо в світі. (Нагуєвичі)
Говорять люди, яким доводиться бідувати.
4. Якось ми сі обійдемо й з тим, що маємо. (Нагуєвичі)
Говорять люди, що мають надію прожити з тим, що мають.
5. Якось ся молодит. (Мшанець)
Повідають тоді, коли в погідний і теплий день затягаються хмари і похолодніє. (М. Зубрицький).
6. Якось то буде. (Нагуєвичі)
Говорять про непевне діло, що воно все-таки якось не зле скінчиться.
Ялося
1. Так не яло сі робити. (Нагуєвичі)
Так не випадає, не годиться.
Ялиця
1. Бодай тя суха ялиця вбила! (Матків)
Прокляття.
2. Великий як ялиця, дурний як рукавиця. (Підгірки)
Про великого а дурного чоловіка.
3. Най го там суха ялиця бє, не аби я за него гріх збирав! (Крехів)
Оговорене прокляття.
Яловець
1. Коби не яловець та не одолян, то би ходила корова як пан. (Голгочі)
Яловець і одолян ростуть на пустих, кам’янистих полях, на яких худоба не може напастися.
Яма
1. Без ями гребля, без накладу зиськ не буде. (Ількевич)
Спостереження з життєвої практики. Пор. Adalberg Dół 1; Čelakovský 286.
2. Велика яма, де лежит мама. (Гнідковський)
«Велика яма» тут у значенні велика страта в родині.
3. В велику яму бавити сі. (Нагуєвичі)
Діти бавляться в велику яму таким способом, що побравшися за руки стають довкола і промовляють: «Мала яма, мала, більша би сі здала» Забава основана на загальнім бажанню старої, великої родини мати як найбільше дітей.
4. З якої-сь ями виліз, у таку лізь. (Лімна)
Значення неясне; можна розуміти двояко; з якої біди чоловік вийнявся, в таку попадає знов, або загальніше: із землі повстав і в землю піде.
5. Не сягай до ями голими руками. (Ількевич)
Бо там може бути гадина. Образове речення – осторога, не вдаватися легкомисно в небезпеку.
6. Ніхто чужої ями не залежит. (Лучаківський)
Кожний буде мати власну смерть і власний гріб.
7. Одного в яму, а на другого гляну. (Яворів)
Говорять про молоду вдову, що ховає мужа. Пор. Adalberg Dół 12; Čelakovský 395.
8. Хто під ким яму копає, сам в ню впадає. (Ількевич) … той сам в неї … (Petruszewicz) … гребе … паде. (Kolberg Pokucie)
Говорять про напасливих людей, що через свою напасть попадають у лихо. Пор. Славейков І, 207, 235, 237; Тимошенко 331; Гильфердинг 3317; Носович с. 367; Симони 1636; Wahl I, 41; Wander III, Leute 1360; Adalberg Dół 8; Čelakovský 19; Brzozówski Dół 4.
8. Ци велика в тім пєцу яма? Ци влізе сі мої невістки мама? (Дрогобич)
Оповідали про свекруху, що війшовши в дім своєї невістки, заглянула в піч і промовила отсі слова, ворожачи близьку смерть її матері.
9. Яму під ким копати. (Нагуєвичі)
Рити під ким, шкодити кому, чи то на маєтку, чи на честі. Пор. Гильфердинг 760; Adalberg Dół 5.
11. Я тобі твої ями не зальижу. (Ценів) … залежу. (Нагуєвичі)
Я в твоїм гробі не буду лежати, не візьму на себе твоєї смерті.
Ямка
1. Вистояв ямку. (Сороки)
Говорять про чоловіка, що чекав довго стоячи на однім місці.
2. Не копай ямку, бо сам в ню попадеш. (Сороки)
Не рий під іншим, бо сам собі пошкодиш. Пор. Яма ч. 8.
3. Хто під ким ямку копат, сам до ней хпаде (!). (Ольховец – Верхратський, Про говор галицьких лемків 215)
Варіант до Яма ч. 8.
Ян
1. Аби Ян так! (Нагуєвичі)
Жартлива гра слів, замість: аби я так, тобто: здоров був або жив.
2. На Яна кожде зіля ся просит, жебы го брати і святити, а буде помічне. (Радоцина)
Мова про свято Івана Хрестителя або Купала, що припадає д. 24 червня старого стилю.
3. Ян Забіян, сто душ забив. (Дрогобич)
Приказка взята з оповідання про кравця, що забивши відразу сто мух, прозвав себе забіяном.
4. Ян Яна хутко зкине з пана. (Буськ)
Мова про незаможних панів, або шляхтичів, що ворогують між собою.
Яндрій
1. На Яндрія вложи руку в засув. (Ількевич)
Значення неясне, якийсь народний звичай.
Яндрух
1. «Де йдете, Яндруху?» – «До Ягипту, до того вертепу». (Скварава)
Варіант до т. 1. Андрух 3.
Янтін
[Доповнення 1910 р.] 1. Ой, Янтоне, Янтінчику, а що-ж тобі на кінчику? (Вербовець)
Жартливе запитання.
Янтко
1. «Янтку, іч!» – «Угм!» (Буданів)
Приговорюють такому, який видить, що смачне подали, а не може їсти, бо вже наївся.
Ярема
1. А хто ти таків? Чи не Ярема попів? (Darowski)
Жартливе запитання і жартлива відповідь в роді мудрування.
Яремушка
1. Яремушка утонув, а Хомушка не сплинув. (Гнідковський)
Відривок із гумористичної пісні про Хому і Ярему, великоруського походження, але розповсюдженої також по Україні в українській переробці. Галицький відривок своїми формами «Яремушка» і «Хомушка» зраджує великоруське, походження.
Ярка
1. Йидна заср-а ярка всю череду засмердит. (Вербовець)
Один лихий чоловік розстроїть ціле товариство добрих людей. Ярка – ягниця, що вродилася навесні.
Ярмаркувати
1. Хто багато ярмаркує, той собі біду готує. (Замулинці)
Бо тратить дармо час, який міг би обернути на кориснішу роботу. Пор. Adalberg Jarmarczyć 1.
Ярмарок
1. Аби густійший ярмарок був. (Ілинці)
Тобто: треба йти на ярмарок.
2. Баба, жид, гуска – і вже ярмарок. (Миколаїв над Дністром)
Ті троє зчиняють звичайно найбільший гармидер. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 105.
3. Вибрала сі з голов п-ов на ярмарок. (Дрогобич)
Кепкують із жінки, що приходить на ярмарок в порожні або з наміром торгувати своїм тілом.
4. Єрмаркова річ: не продереш очи, продереш кишеню. (Косів)
Правило життєвої обережності на ярмарку.
5. Ішовши на ярмарок, треба дома честь лишити. (Гнідковський)
На ярмарку звичайно брешуть, чи то купуючи чи продаючи.
6. На ярмарок без гроші, додому без солі. (Стоянів)
Ідучи на ярмарок треба мати запас, за який можна купити потрібне.
7. Нема ярмарку без жида. (Замулинці)
Говорять люди, поучені практикою, що ярмаркові дні, визначувані іноді різними властями на суботу, коли жидам не вільно торгувати, ніколи не могли удержатися на практиці.
8. По ярмарці лихий торг. (Ількевич)
По оживленім ярмарку ціни непроданих товарів звичайно падають. Пор. Adalberg Jarmark 8; Čelakovský 261.
9. Хто ся проклинат на ярмарку, же худоба здорова, то Бог відпустит. (Мшанець)
Хоч би проклинався брехливо. Загальне правило купецької моралі, що при купуванню і продаванню вільно ошукати, чи то на ціні, чи на мірі й вазі.
Ярувати
1. Дай Боже в добрі ярувати! (Нагуєвичі)
Бажають один одному сусіди, коли настає весна. «Ярувати» значить робити всяку весняну роботу.
Ярь
1. До яри не діжду. (Нагуєвичі)
Говорить старий чоловік хворуючи в зимі.
2. На яри сій і ори. (Нагуєвичі)
Господарське правило.
3. Ледви-м у ярь війшов. (Лолин)
Ледве прозимував.
4. Ярь у Господа за двирьми. (Ю. Кміт)
Весна ось-ось настане.
Ясениця
1. Пішов до Єсениці, дістав кусень пелениці. (Нагуєвичі)
Приказка жебрака в формі мудрування. [Ясениця Сільна – село в 4 км на схід від Нагуєвич. – М. Ж., 28.06.2021 р.]
Ясеницький
1. Єсеницькі зваричі. (Нагуєвичі)
Прозивають іноді ясеницьких людей посторонні сусіди. Задля численних соляних джерел Ясениця (пов. Дрогобич) зоветься Сільною. Чи була коли там соляна жупа і при ній обов’язкові зваричі, народна традиція не тямить.
Ясла
1. Не ходят ясла за волами, лиш воли за яслами. (Гнідковський)
Ясла тут образово в значенні прокормлення, годівлі. Пор. Носович с. 380.
Ясний
[Доповнення 1910 р.] 1. То ясне як сонце. (Нагуєвичі)
Це легко бачити й розуміти. Пор. Giusti 365.
[Доповнення 1910 р.] 2. Ясний би тьи шляк трафив! (Нагуєвичі)
Прокляття.
Ясно
[Доповнення 1910 р.] 1. Тепер міні ясно стало. (Нагуєвичі)
Тепер я зрозумів.
[Доповнення 1910 р.] 2. Ясно й коротко сказано. (Нагуєвичі)
Говорять про рішучий і недвозначний наказ.
Яспеда
1. Яспеда якась, не жінка. (Нагуєвичі)
«Яспеда» – в українськім від цього слова прикметник гадспидський – означає лихого духа. Яспеда, гаспеда з грецького ἀσπις – гадина, веретільниця.
Ястріб
1. Ловит ястріб безкарно кури, а голуба і за просо бют. (Гнідковський)
Образове речення про те, що сильні грішать безкарно, а слабих карають іноді і безвинно.
2. Спав на него, як ястріб на курку. (Гнідковський)
Говорять про наглу напасть.
Ясьо
1. Соломяний Ясьо бере золоту Касю. (Petruszewicz)
Ледачий парубок знаходить іноді добру або посажну жінку. Пор. т. ІІ, Парубок ч. 4, 5; Adalberg Jan 19; Brzozówski Jan 6.
2. Ясьо буди з Міхасьом жинив сі. (Жидачів)
Говорять про парубків однолітків, що можуть рівночасно женитися.
Ятка
1. На дві єтки пішли і мньиса не принесли. (Криворівня)
Сільські ятки дуже часто бувають без м’яса.
Ячмінь
1. Ци опиханий паноньку ячмінь? (Ількевич)
Питала лінива баба, коли пан обіцяв їй горнець ячменю на логазу. [На цю тему є й поезія М. Шашкевича «Опихане, пане?» – М. Ж., 3.03.2021 р.]
2. Ячмінь і баба ожогом з колоса вижене, але добре би ся хлопови уперти, аби ми вуса утерти. (Гнідковський)
Вимолоти ячмінь легко, але вивіяти від полови дуже тяжко, задля прикрої трини із ячмінних вусів.
3. Ячмінь із снопа й баба вимолотит, та коби му вуса втерти. (Тростянець)
Варіант до попереднього числа, ясніший у першій половині, але в другій половині так само образовий: вуха втерти значить вивіяти.
4. Ячмінь і міх – одним словом ячміх. (Коломия)
Язикова штучка основана на анекдоті про мазура й цигана, що знайшовши міх ячміню і не можучи поділитися вмовилися: «Хто скаже обі речі одним словом, той візьме їх собі.» Мазур заклопотаний зітхає: «O la Boga, dyć to worecek i jęcmionezek». На це циган сказав: «А по моєму ячміх». І взяв собі нахідку.