Юда – Юшка

Іван Франко

Юда

[Доповнення 1910 р.] 1. Юда – лектиборідка. (Жабє)

Значення неясне.

Юдити

1. Юдит на мене, як той Юда Скаріоцький. (Нагуєвичі)

Говорять про обмівника або клеветника.

Юність

1. Чого ся в юності навчиш, на старість як знайдеш. (Гнідковський)

Приказка зі старосвітським забарвленням, книжкового походження. Пор. т. ІІ, Молодість 8.

Юпітер

1. А ти Юпітре! (Гвізд)

Жартливе прозвище очевидно книжкового походження.

Юр, Юрій, Юрко

1. Гур, гур, їде святий Юр. (Комарно)

Св. Юр – св. Георгій, якого свято припадає дня 23 квітня, в часі, коли чути перші громи.

2. Два Юрі, а обидва дурні. (Darowski)

Згірдна приказка про двох Юрків.

3. На Їря велят, оби не гнати йміня по вигонах і далеко в поле, оби дужьяти близько хати. (Ю. Кміт)

Народний звичай.

4. На святого Юра чей висхне баюра. (Сяніцький повіт)

Тоді настає звичайно весняна погода. Пор. Brzozówski Jerzy św. 2.

5. На Юра-Івана, на рахманський великдень.

Оговіркою кажуть про весняну пору.

6. На Юра, як рак свисне. (Ількевич)

Жартлива поговірка в значенні – це не буде ніколи. Пор. Adalberg Jerzy św. 5; Brzozówski Jerzy św. 1.

7. На Юрє сховаї сі в житі курє. (Снятин)

В ту пору озиме збіжжя значно підросло. Пор. Wander І, Albertstag 1; Georg 2, 20; Adalberg Jerzy św. 6; Muka 836.

8. На Юря повинна бути паша і в дурня. (Коломия)

Тоді вже середина весни. [Доповнення 1910 р.] Пор. Adalberg Jerzy 1, 2.

9. Не завше святого Юря. (Лучаківський)

Приходить час і на інші свята.

10. Прийдеш Юрку до рахунку. (Теребовля)

Говорять до Юрка – наймита.

11. Пристань Юрку до вербунку, будеш їсти з маслом курку. (Нагуєвичі)

Поговірка давніх вербовників, що вербували селянських парубків до війська. Парубки звичайно додавали ще іронічний двостих:

Будеш їсти, будеш пити,

Довбеньками вуши бити.

12. Святий Юрку, натягни на кісіль шкурку, бо вже мама з церкви йде. (Darowski)

Примовляла дівка, яку мати заставляла варити кисіль, і яка не вміла його як слід варити.

13. Ховай ся Юрку, де найдеш дзюрку. (Лучаківський)

Жартливо говорять до боягуза.

14. Юрку, не йди в мандебурку, бо там дівки пасут бики, здерут ти ярмурку. (Тростянець)

Жартлива примівка.

15. «Юрку, Юрку, ци їв би-с курку?» – «Ци варену, ци печену, ци маслом примащену?» (Іванків)

Жартливо промовляють до Юрка.

16. Як на полонині на Юря вівчарі вікрутят живого огню, то горит аж до осени. (Жабє).

Народний звичай викручування живого вогню.

Юсько

1. А ти, Юську, хлепчи юшку, я буду мясце, бо мене дитина ссе. (Убинє)

Говорить жінка до чоловіка.

Юха

1. Пся твоя погана юха. (Нагуєвичі)

Лайка.

2. Юха го обілльила, як го вдарив. (Крехів)

Юха тут у значенні кров.

3. Юха тя облиє. (Гнідковський)

Погроза: як тебе вдарю, то обіллєшся кров’ю.

Юхтований

1. Юхтована-гарбована буде скира на тобі. (Нагуєвичі)

Погроза: буде на тебе тяжка бійка.

Юшитися

1. Юшит сі на мене. (Нагуєвичі)

Сердиться, злоститься.

Юшка

1. Ані юшки, ані петрушки. (Лучаківський) Ні … ці … (Ількевич)

Говорять про бідне господарство.

2. Всипав му по морді, аж юшка з носа потекла. (Дрогобич)

Юшка тут у значенні кров. Пор. Етнографічний збірник VІ, 135.

3. Їдж юшку, Андрушку, я буду мясце, бо мене дитина ссе. (Darowski)

Варіант до Юсько ч. 1.

4. Їдж юшку, Андрушку, бо мясо дороге. (Кобаки)

Коротший варіант до попереднього числа. Пор. Brzozówski Juszka 3.

5. Коли-с дав на юшку, дай же й на петрушку. (Kolberg Pokucie)

Коли хто дав менший даток, то звичайно по тім мусить дати більший. [Доповнення 1910 р.] Пор. Brzozówski Juszka 1.

6. Стало на юшку, а не стало на петрушку. (Ількевич) Стане … (Теребовля) … ней стане … (Сороки) Як стане … то стане й … (Яворів) Кого стане … стане й … (Ількевич)

Кого стало на масний видаток, того стане й на більший. Пор. Adalberg Juszka 1; Brzozówski Juszka 5.

7. Юшечки самі йдут до душечки. (Нагуєвичі)

Поговірка, вийнята із весільної пісні.

8. Юшка-хлептюшка: наїш сі, подивиш сі на суху вербу, тай знов голодний. (Нагуєвичі)

Примовляють згірдно про всяку рідку страву, в якій поживні часті розпущені теплою водою. При тім народне вірування, що аби чоловік як наївся, скоро подивиться на суху вербу, то зараз зголодніє.

9. Яка юшка, така й петрушка. (Винники). Така юшка, яка петрушка. (Ibid.)

В юшці звичайно тільки й смаку, що запах петрушки.