Сонний – Спаношіти
Іван Франко
Сонний
1. Має ся як сонне виджінє. (Зазулинці)
Ходить, як сам не свій.
2. Пропала бис, як сонне видінє. (Тлумачик)
Прокляття.
Сонце
1. Аби-м світа-сонцьи не видів, як я то видів! (Нагуєвичі)
Заклинає себе чоловік, що не видів чогось.
2. Аби сонце світило, а місяць і зорі як хотят. (Darowski)
Жартливий вислів: аби мені була головна основа життєвого щастя, приміром здоров’я, розум, то про інші приємності мені байдуже. Пор. Wander I, Achten 4; Даль ІІ, 240; Le Roux I, 83. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 327.
3. А сонцьи бись праведного не виділа! (Княждвір)
Прокляття.
4. Бодай ся на тебе ясне сонічко не дивило! (Лолин)
Прокляття ненависному чоловікові.
5. Бодай тебе сонце не виділо! (Станіславів)
Прокляття.
6. Буде єдного сонця на небі. (Ількевич) Досить … (Гнідковський)
Досить одного Бога. Пор. Adalberg Słońce 7; Čelakovský 318; Liblinský 218.
7. Вже сонце на дві кочерги над заходом стойит. (Ортиничі)
Так означають пізнє пополуднє.
8. Вже сі сонце на оборожину до гори підхопило. (Нагуєвичі)
Так означають час пізного поранка.
9. До сонцьи вставати. (Нагуєвичі)
Вставати перед сходом сонця. Пор. Le Roux I, 83.
10. Заки зійде сонце – роса очи виїсть. (Миколаїв над Дністром)
Говорить нещасливий чоловік даремно ожидаючи щасливого повороту в його житті. Пор. Симони 1892. [Використано як назву драми М. Кропивницького «» (1881 р.). – М. Ж., 10.06.2021 р.]
11. Заклинає сонцем, місяцем, росами, водами, зорями і вертепами. (Ю. Кміт)
Формула заклинання.
12. За сонцьи зробити. (Нагуєвичі)
Зробити до заходу сонця.
13. Засвітит сонце і в моє віконце. (Нагуєвичі)
І мені настане щасливіше життя. Пор. Даль І, 28; Schleicher 179.
14. І перед нашими воротами колись сонце зійде. (Мінчакевич. Petruszewicz) … засвитає. (Ількевич).
І в нашім домі настане колись щасливійше життя. Пор. Adalberg Słońce 13.
15. І сонце не всі гори освічує, хоть високо ходит. (Гнідковський)
Бувають у високих горах місця, до яких світло сонця ніколи не доходить.
16. І сонце свої плями має. (Гнідковський)
І найкраща річ на світі має свої хиби. Пор. Adalberg Słońce 5; Даль І, 627.
17. Іще на моїх воротах сонце засвитає. (Ількевич)
Говорить бідний чоловік, надіючися поправи своєї долі. Пор. Adalberg Słońce 1; Čelakovský 197.
18. Коли сонце обзирає ся, буде дощ. (Богородчани)
Сонце обзирається, коли раптом вигляне із-за хмари.
19. Не маю ні від сонця, ні від місяця. (Кобаки)
Говорять про чоловіка, що не має потіхи нізвідки.
20. Не на тебе самого сонце світит. (Нагуєвичі)
Говорять завидющому чоловікові, який бажав би іншим уймити навіть денного світла. Пор. Славейков II, 122.
21. Не тілько сонцьи, що через вікно видно. (Яворів)
Світ широкий і сонце тільки почасти освічує його.
22. Ні від сонця, ні від місяця. (Гнідковський, Мінчакевич)
Не має радості ні вдень, ні вночі.
23. Ні від сонця тепла, ні від місяця світла. (Лучаківський)
Варіант до попереднього числа.
24. Нім сонце зайди, то сі змеркни. (Жидачів)
Це буває звичайно в горах, де долинами смеркається швидше, ніж сонце зайде за гору.
25. Нім сонце зійде, роса очи виїсть. (Ількевич, Кобринський, Lewicki, Petruszewicz)
Варіант до ч. 10. Пор. Симони 793; Носович с. 405; Schleicher 179; Даль I, 648.
26. Огльинуло сі сонце над вечір – чом вдень не світило. (Сороки)
Рефлексія нещасливого чоловіка, якому щастя не служило все життя, а усміхається тільки під кінець життя.
27. Сонінько за гору, тобі пане нас-у. (Кукизів)
Говорили панщизняні робітники, виходячи по заході сонця із панщизняної роботи.
28. Сонце би тя побило! (Ількевич)
Прокляття.
29. Сонце блищить, а мороз тріщить. (Сілець Беньків)
Говорять про ясний, морозний день.
30. Сонце варит. (Гнідковський)
Говорять про літню спеку.
31. Сонце в завалу зайшло, буде дощ. (Нагуєвичі)
Завала – чорна хмара на заході сонця.
32. Сонце мі зайде, поки там зайду. (Нагуєвичі)
Сонце зайде, поки я буду в дорозі до даного місця.
33. Сонце на всіх однако світит. (Нагуєвичі)
Воно не робить різниці між добрими й злими. Пор. Тимошенко 185; Adalberg Słońce 19.
34. Сонце низько, вечір близько, додому далеко. (Сороки)
Говорить чоловік, мандруючи з чужини до дому.
35. Сонце обяснювати. (Гнідковський)
Значення неясне.
36. Сонце підбігло в обіди. (Городок)
Означають час коло 9 – 10 години перед полуднем.
37. Сонце піджигати. (Гнідковський)
Значення неясне.
38. Сонце підійшло в гору, як на раз буком кинути. (Городок)
Поясняють стан сонця коло 6 години в літі.
39. Сонце припікає, дождж буде. (Нагуєвичі)
В літі по спеці часто буває дощ.
40. Сонце рано схопило сі, вдень дождж буде. (Нагуєвичі)
Коли в хмарний день літний сонце з рана світить ясно, а потім заходить за хмару, то кажуть, що сонце схопилося рано. В такий день звичайно пополудні або рано буває дощ. Пор. Симони 2067; Даль II, 550.
41. Сонце спочило. (Ількевич)
Говорять про захід сонця.
42. Сонце схилило си до заходу на два буки. (Городок)
Говорять про стан сонця низько над західним обрієм.
43. Сонце ся в морі купає. (Ількевич)
Народне вірування, що сонце заходячи входить у море і купається в ньому всю ніч аж до сходу.
44. Сонце світить, дощик кропить, чарівниця масло робить. (Ількевич) … дощ іде … масло б’є. (Дрогобич)
Говорять про літній, теплий дощ, в часі якого сонце світить звичайно на заході. Пор. Славейков II, 122.
45. Сонце світит на добрих і злих. (Нагуєвичі)
Воно не знає різниці між добрими і злими. Пор. Даль І, 28; Симони 2118; Adalberg Słońce 19.
46. Сонцьи решетом не вхопиш. (Нагуєвичі)
Натяк на відомий загально анекдот про бабу, що збудувавши хату без вікон, пробувала решетом внести до неї трохи сонічного світла.
47. Світит сонце, хоть пес на него бреше. (Гнідковський)
Крім дослівного значення має приповідка також значення, що чесний чоловік не звертає уваги на лайки і клевети нечесних людей.
48. Тобі коло того й сонце зайди. (Жидачів)
Ти при сій роботі запізнишся поза захід сонця.
49. Хто від сонця бігає, часто зазябає. (Гнідковський)
Хто тікає від сонця, шукає собі зими й холоду, у яких може загинути.
50. Як не було сонця з рана, то пополудни вже не треба. (Видинів)
Рано сонячне тепло і світло важніше як пополудні, але в робочі дні літом пополуднішнє сонце буває дуже корисне для праці в полі.
[Доповнення 1910 р.] 51. І сонце зайде, а біда біду найде. (Балигород)
Біда находить чоловіка не тільки вдень, а і вночі.
Сопілка
1. Хто на сопілку дав, той буде на ній грав, а хто не дав, не буде грав. (Ількевич)
Хто за яку річ заплатить, той буде нею користуватися.
Сорок
1. Не стає сорока до копи. (Микулинці)
Говорять жартливо, коли кому для діла не стає найважніших засобів.
2. Сорок сорок вилетіло. (Нагуєвичі)
Примівка, в якій дотеп полягає на різниці наголосу в першім і в другім слові.
3. Сорок сороков церков у Москві. (Дрогобич)
Говорять про Москву, мабуть із уст російських вояків, що проходили через Дрогобич восени 1848 p.
Сорока
1. А то сорока! (Сороки)
Говорять про цікаву, балакучу дівку.
2. Єдна сорока з ліса, а десять у ліс. (Ількевич, Petruszewicz) Одна … (Залісє)
Говорять про різні новини або сплетні, що йдуть від хати до хати.
3. Єдна сорока з плота, а десять на пліт. (Гнідковський)
Одва новина минулася, а десять нових набігло. Пор. Adalberg Sroka 16; Čelakovský 197.
4. І я сороці з під хвоста не вилетів. (Гнідковський)
І я не будь-якого роду. Пор. Adalberg Sroka 9.
5. Кожна сорока своє гніздо фалит. (Kolberg Pokucie)
Сорока в народних поговірках і віруваннях являється символом говірливості і самохвальби, особливо жіночої.
6. Кожда сорока чорнобока. (Гнідковський) … білобока. (Нагуєвичі)
Має на крилах чорне, а на животі біле пір’я. Пор. Bebel 334; Даль ІІ, 280, 595.
7. На кого сороки, на того й ворони. (Львів)
Говорить чоловік, на котрого нарікають або ворогують різні покликані і непокликані люди. Пор. Liblinský 26; Wander II, Krähe 85; Adalberg Sroka 8.
8. Ніхто сороці з під хвоста не випав. (Ількевич)
Кожний чоловік має свій рід і свою приналежність.
9. Сорока горіла, бо пити хотіла. (Ількевич)
Сорока тут замість ср-а.
10. Сорока гості каже. (Petruszewicz)
Скреготання сороки перед вікном хати означає прихід гостей або взагалі якусь веселу або невеселу новину. Пор. Erasm 540.
11. Сорока з плота, а десять на пліт. (Lewicki, Мшанець)
Один приятель спроневіриться, десять нових буде. Пор. Даль І, 303.
12. Сорока скрегоче, бо гостей хоче. (Гнідковський)
Варіант до ч. 10. Пор. Adalberg Sroka 13; Čelakovský 496.
13. Сорока скрегоче: гості будуть. (Lewicki)
Варіант до попереднього числа. Пор. Даль І, 360.
14. Сорока скрегоче, гості каже. (Ількевич)
Варіант до ч. 10. Пор. Носович с. 432.
15. Сорока скрегоче, дівка ся регоче, бо гості будут. (Залісє)
Просторіший варіант до попередніх чисел. Дівка тішиться гістьми, надіючися побачити в них сватів.
16. То мені сорока на фості принесла. (Нагуєвичі)
Жартує чоловік, коли хтось запитає його, відки знає сю новину. Пор. Носович с. 432; Adalberg Sroka 17.
17. Я не випав сороці з під хвоста. (Мшанець)
Варіант до ч. 4 і 8. Пор. Славейков І, 300.
18. Я також сороці з під фоста не вилетів. (Нагуєвичі)
Варіант до попереднього числа.
Сорокач
1. Хтось мя відміняв на сорокача. (Лучаківський)
Д. Лучаківський пояснює: я слабий, сам не свій, але логічний зв’язок тут якийсь неясний.
Сорокувати
1. Не сорокуй, не сорокуй, за пят і двадцет дай, то ти заплатим за бики. (Баниця – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Говорять торгуючися за бики, коли властитель жадав сорок ринських, а купці дають 25.
Сором
1. Сором очи не виїсть. (Львів)
Говорить безсоромний чоловік. Пор. Даль І, 375.
2. Сором стер собі з чола. (Ількевич)
Говорять про чоловіка, що стратив почуття сорому.
3. Ци сором, ци два, піду до нього сама. (Нагуєвичі)
Говорить дівка, що рішається сама піти до парубка з жаданням, аби взяв її за жінку.
Сорохман
1. Іди ти сорохмане! (Нагуєвичі)
Сорохманом називають сироту або бідного або взагалі немилого чоловіка.
Сорочка
1. Аж на мні сорочка полотном стала. (Нагуєвичі)
Жартливо говорять про те, коли чоловік мав перелякатися і не перелякався. Пор. Wander II, Hemd 98.
2. Ближча сорочка тіла, ніж кожух. (Коропець)
Говорять про всяке діло ближче і потрібніше від іншого.
3. Ближча сорочка тілу, як рідная тітка. (Ількевич)
Пор. Даль І, 340; Schleicher 164; Osm. 412. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wurzbach 165.
4. Ближча сорочка як кафтан. (Мінчакевич, Petruszewicz) … як жупан. (Ількевич)
Пор. Hempel 1213; Носович с. 261; Тимошенко 136; Muka 1457; Bebel 286; Славейков II, 108; Liblinský 76; Wander II, Hemd 3; Čelakovský 369; Adalberg Koszula 1; Даль ІІ, 118. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wurzbach 165.
5. Все ми сорочка не мила. (Ількевич)
Говорить чоловік, незадоволений своїм життям.
6. До сорочки мі обдер. (Нагуєвичі)
Говорять про такого, що ограбував іншого догола. Пор. Wander II, Hemd 73.
7. Засувана сорочка як заткальниці. (Нагуєвичі)
Говорять про брудну, засмальцьовану сорочку.
8. Кожний сорочку си при тілі носит. (Гнідковський)
Кожний дбає поперед усього про свої найближчі справи.
9. Кожному своя сорочка ближча. (Гнідковський)
Своє діло миліше від чужого.
10. Ледво му сі сорочка на хребті держит. (Нагуєвичі)
Говорять про подерту сорочку або про змарнілого чоловіка. Пор. Wander II, Hemd 80.
11. Лише го в одні сорочці пустив. (Нагуєвичі)
Обдер його із всякої іншої одежі. Пор. Wander II, Hemd 76.
12. Ні сорочки, ні порток, тілько пуцка як ковток. (Нагуєвичі)
Говорять про незасібного, а веселого чоловіка.
13. Нова сорочка з старими дьирами. (Нагуєвичі)
Жартують із полатаної або неполатаної сорочки. Пор. Wander II, Hemd 95.
14. Одну сорочку беру, а другу перу. (Балигород)
Говорить немаючий чоловік, що має тільки дві сорочки до перепрання.
15. Своя сорочка і дрантива мила. (Корчин)
Своє життя миле, хоч і в найтяжчих обставинах.
16. Смертельну сорочку шиє. (Нагуєвичі)
Старі жінки звичайно приготовуючися на смерть, шиють самі для себе сорочки. Пор. Wander II, Hemd 68.
17. Сорочка близніща від сардака. (Косів)
Варіант до ч. З, 4.
18. Сорочка мокра як дерга. (Крехів)
Говорять про сорочку, промоклу на дощі.
19. Сорочка на тобі така біла, як заткальниці. (Нагуєвичі)
Жартують із чоловіка в брудній сорочці.
20. Сорочка чорна як гарап. (Нагуєвичі) … як у коменарьи. (Нагуєвичі)
Говорять про чорну, забрукану сорочку. Гарап, по-російськи арап у значенні мурин, негр.
21. Сорочки не має, а женити ся гадає. (Ількевич)
Говорять про дуже бідного чоловіка.
22. Сорочку би з себе дав. (Нагуєвичі)
Говорять про щедрого, чоловіколюбного чоловіка, що готов останнім поділитися з іншим. Пор. Дикарев 1299; Wander II, Hemd 66.
23. Сорочку викупив а сукман заставив. (Ількевич)
Кепкують із такого, що заставляє ціннішу річ, аби викупити дешевшу. Пор. Adalberg Koszula 11.
24. Тамто в мене багато сорочок: їдна на мені, друга на колі, а трету маю – комин затикаю. (Збараж)
Кепкують із убогої жінки, що має мало і лихих сорочок.
25. Хоть бим мав сорочку з себе продати. (Нагуєвичі)
Зарікається чоловік, що втримається при якімсь ділі або доведе до кінця якусь справу, хоч би мав усе стратити. Пор. Wander II, Hemd 102.
26. Хто надіне сорочку на виворот, буде мати щастє, а як дитина, то не буде мати уроків. (Львів)
Народне вірування.
27. Як на стару сорочку пришити нову латку, так і стару стріху латати. (Стара Сіль)
Говорять про всяке недоладне або мало пожиточне діло.
Сотий
1. Там сота біда. (Жидачів)
Там велика, тяжка біда.
Сопти
[Доповнення 1910 р.] 1. Сопе як ковальський міх. (Нагуєвичі)
Важко дише. Пор. Adalberg Sapać 3.
Сохнути
1. Висох, аж му ребра видно. (Нагуєвичі)
Говорять про змарнілого, виснаженого чоловіка.
2. Висох, лиш му сі очи світьит. (Нагуєвичі)
Варіант до попереднього числа.
3. Висох, як на грьидах. (Нагуєвичі)
На грядах, т. є. на двох платвах, уміщених під стелею над печею, в кожній селянській хаті сушать звичайно дрова або мочені коноплі перед трінням.
4. Висох, як скіпка. (Нагуєвичі) … тріска. (Нагуєвичі)
Варіанти до попереднього числа.
Спазолитися
1. Спазолив бис сі! (Нагуєвичі)
Спазолитися значить обпаритися окропом або спузою.
Спання
1. Але спанє до білого днє. (Кукизів)
Говорять лягаючи, мовляв: ото засну аж до білого дня.
2. За спаня не буде коня. (Лучаківський) … не купити … (Гнідковський)
Сплячи чоловік не робить нічого, значить і заробити нічого не може. Пор. Adalberg Spanie 6.
3. За спаньи не куплю коньи, а на лежіньи одежіньи. (Терло)
Варіант до попереднього числа.
4. Моє спанє, як голодного ср-є. (Коропець)
Говорить чоловік, що терпить на безсонницю. Пор. Wander II, Liegen 196.
5. Нема нічого солодшого над спаньи. (Нагуєвичі)
Сон по праці – наймиліша річ у житті. Пор. Сон ч. 19.
6. Ні я в спаню, ні я в роботі – но моя голова в клопоті. (Якимчиці)
Говорить чоловік, травлений якоюсь журбою або хворобою.
7. Солодше спанє, як ср-є. (Підгірки)
Обі життєві функції однако потрібні, але друга часто буває дуже неприємна.
8. Спанє не дасть коньи. (Ількевич)
Варіант до ч. 2.
9. Спанєм голоду не перебудеш. (Ількевич)
Голод не дає спокійного сну. Пор. Adalberg Spanie 3.
Спаношіти
1. Спаношів, і не приступай до нього. (Станіславів)
Говорять про чоловіка, що збагатівши зробився неприступним.