Слуга – Смертний
Іван Франко
Слуга
1. В мене слуги такі: я єї локшини, я єї макаран, а вона жидівські лакітки хоче, єї редьковки, цибульки. (Миколаїв над Дністром)
Говорить багатий чоловік, що трактує своїх слуг як нижчі від себе сотворіння.
2. Доправяє ся як слуга симбрилі. (Лолин)
Симбриля – служебна заплата. Говорять про чоловіка, що допоминається свого права.
3. Попів слуга як їсть, то упріє, а як робить, то змерзне. (Головацький Збірки)
В роботі лінивий, а в їдженю скорий.
4. Сам слуга не візьме ся встати, не то ціпом махати. (Гнідковський)
Господар звичайно будить слугу до ранішої праці, але найчастіше бувають слуги такі, що встають раніше від своїх господарів.
5. Слуга відки прийшов, туди й пішов. (Прісє Равське)
Слуга не причисляється до сім’ї господаря, хоч працює в ній як наємна сила.
6. Слуга на відслузі, як пес на мотузі. (Мшанець)
Дослугує свого часу знеохочений.
7. Слуга як не зробит, то му нич не чкодит, а як не доїст, то всім людьом повіст. (Мшанець)
Він дбає більше про те, щоб наїстися, ніж, щоб виробити свою силу.
8. Слуги мої неплачені! (Нагуєвичі)
Говорить господар до сусідів, що зійшлися на толоку робити для нього.
9. Слуги, то плачені вороги домашні. (Комарно)
Говорять господарі, підозріваючи слуг про те, що виносять домашні секрети або обкрадають їх. Пор. Wander II, Knecht 114. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 110.
10. Ци міняти що року слугу, ци держати, все клопіт. (Мшанець)
Слуга в усякім випадку є тягарем у господарстві.
11. Як слуга служьив, так газда платив. (Ю. Кміт)
Господар любить обтягати слузі з умовленої плати за вчинену шкоду і виправдується тим, що слуга служив невірно. Пор. Brzozówski Sługa 3.
[Доповнення 1910 р.] 12. Хто не вміє бути добрим слугов, не буде добрим господарем. (Нагуєвичі)
Господар мусить знати всю роботу, яку робить слуга, і ще дещо більше. Пор. Giusti 116.
Служба
1. В службі треба вухом землі приймати. (Ількевич)
Слуга мусить коритися кожному з господарської сім’ї.
2. Служба божа не втіче, а лис втіче. (Лучаківський)
Говорив запалений стрілець, що щоб зловити лиса занедбав службу божу.
3. Служба вільність тратит. (Нагуєвичі)
Хто наймається в службу, той тратить особисту свободу до певної міри. Пор. Adalberg Służba 10; Носович с. 459.
4. Служба вольности не тратить. (Ількевич)
Слуга стоїть на тім, що служачи господареві, поза своєю службою має повну особисту свободу. Це звичайно буває запевнено в службовій умові.
5. Служба не дружба. (Ількевич)
Служба – тяжкий обов’язок. Пор. Adalberg Służba 6; Славейков II, 122.
6. Служба службу родит. (Нагуєвичі)
Служба обов’язує до обопільної вигоди.
7. Служба, то гризота. (Львів)
Слуга звичайно має дуже прикре становище в сім’ї господаря, та часто робить більше клопоту, ніж услуги. Пор. Schleicher 154.
8. Як би служба була розкіш, то би ї жиди в аренду брали. (Лучаківський)
Говорять про утяжливість служби.
[Доповнення 1910 р.] 9. Нинька служба до порога. (Вербовець)
Слуга кожної хвилі може виповісти службу; давніше слуги служили по десять і більше літ.
[Доповнення 1910 р.] 10. Служба – пес. (Ілинці)
Вимагає вірності. Пес уважається символом вірності.
Служити
1. Дослужив сє, хоць іди пси бити. (Пужники)
Говорить слуга, що на старість опинився в бідності. Пор. Етнографічний збірник VI, 133.
2. Не служив дід бабі, і я не буду такій жабі. (Загочеве)
Говорить гонорний чоловік, коли хтось вимагає від нього якоїсь послуги.
3. Не служіт міні, не маю чим таких слуг платити. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що любить сам собі помагати.
4. Хто не служит, той не тужит. (Darowski)
Слуга звичайно тужить за свободою.
5. Хто служив три роки у панів, а три у жидів, того би лиш повісити. (Ількевич)
Служба у жидів і панів деморалізує звичайно чоловіка.
6. Хто служит з ласки, того мішок плаский. (Ількевич)
Хто служить задарма, той не збагатиться ніколи.
7. Хто служити з ласки, тому милосердєм платять. (Ількевич)
Хто не дослужився нічого, той звичайно на старість іде жебрати.
8. Хто служить з ласки, тому стає хріном хліб панський. (Ількевич)
Життя вислуженого слуги на панськім хлібі буває звичайно дуже прикре.
9. Хто служит, той не тужит. (Лучаківський)
Бо все-таки має запевнений заробіток.
10. Як хто кому вірне служит, то той тому пердне дуже. (Кукизів)
За вірну службу платять звичайно невдякою.
Слухати
1. Всіх слухай, а свій розум май. (Нагуєвичі)
В тяжкій пригоді багато людей дає чоловікові раду, але він сам мусить найліпше вирозуміти своє положення і йти за власним розумом. Пор. Wander I, Anhören 91.
2. Наперед слухай, а потім повідай. (Нагуєвичі)
Щоб щось добре оповісти, треба добре вислухати. Пор. Wander II, Hören 10.
3. Ни хочиш мине слухати, то слухай псьої скєри. (Жидачів)
Говорить батько синові, якого віддає в рекрути. Пор. Schleicher 166.
4. Слухай багато, а мало говори. (Ількевич)
Чоловік повинен знати много такого, чого не кожному виявляється. Пор. Adalberg Słuchać 16; Славейков II, 53; Носович с. 263; Даль I, 519.
5. Слухай добре тай записуй. (Кобиловолоки)
Записуй тут у значенні: затямлюй собі.
6. Слухай і мовчи. (Нагуєвичі)
Не на все, що до тебе говорять, мусиш відповідати.
7. Слухай і на вус мотай! (Ценів)
Слухай і знай своє. Пор. Wander II, Horen 16.
8. Слухай обома вухами! (Нагуєвичі)
Слухай уважно. Пор. III, Ohr 260.
9. Слухай старших людей: чужого розуму наберешся і свого не загубиш. (Замулинці)
Правило життєвої мудрості. Пор. Носович с. 458.
10. Слухам, але сі ни рухам. (Жидачів)
Говорить непослушний слуга. Пародія двірського тону, де на кожний поклик пана слуга повинен відповідати: «Słucham!» Пор. Adalberg Słuchać 10.
11. Треба слухати, може й на правду не так сонце сходит. (Яворів)
У служебнім положенні чоловік мусить слухати навіть несправедливих докорів і розказів.
12. Хто не слухає вітця матери, тот нех слухає псьої скіри. (Lewicki) … нехай … песьої шкіри. (Ількевич)
Мова про непослушного парубка, якого віддають у рекрути, де він мусить слухати бубна. Пор. Bebel 349; Тимошенко 268; Wander I, Aeltern 37, 38: Даль I, 261; II, 152; Симони 2489. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 74.
13. Хто не слухає тата, той послухає ката. (Ількевич)
Непослушний син часто сходить на злочинця і гине ганебною смертю.
Слюсар
1. Заки слюсар обпилує, коваль діти погодує. (Нагуєвичі)
Слюсарська робота марудніша від ковальської.
2. Слюсар – холодний коваль. (Дрогобич)
Кепкують ковалі із слюсарів.
Сльоза [У І. Ф. – Слеза]
1. Бодай тя мої сльози побили! (Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Прокляття заплаканої жінки.
2. Вже би го ті сльози втопили, що я через нього виплакала. (Коломия)
Говорила жінка, проплакуючи свого кривдника.
3. Котьит сі сльози градом. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що плаче рясними сльозами. Пор. Славейков II, 100.
4. Не впадут мої слези на мене тай на мою сорочку. (Гнідковський)
Значення неясне. Впадуть мої сльози на когось іншого.
5. Покотилися сльози, як роса з листя. (Ю. Кміт)
Говорять про рясні сльози плачучої жінки.
6. Рукавом сльози втирає, а очима на парубків зиркає. (Нагуєвичі)
Кепкують із молодої вдови, що плаче за помершим чоловіком. Пор. Даль І, 265.
7. Сльози капают як горох. (Ю. Кміт)
Говорять про грубі, рясні сльози.
Сльота [У І. Ф. – Слота]
1. Бог робит слоту і погоду. (Нагуєвичі)
Народнє вірування в дослівнім і ширшім значенні, що Бог насилає на чоловіка злу і добру долю. Пор. Le Roux de L І, 75.
2. Вдарили слоти – ані суди Боже що зробити. (Нагуєвичі)
Говорять про сльотливе літо.
3. По слоті погода, по вітрі дощ. (Львів)
Звичайна переміна в природі. Пор. Даль І, 28; Гильфердинг 569; Le Roux I, 75.
4. При слоті з’їсть сі й по решеті. (Нагуєвичі)
При сльоті спиняється робота і зменшується дохід господарства, а тим самим пожива робиться гіршою і скупішою.
5. Слота, бо ляхи пльонтают се. (Буданів)
Вислів ненависті до ляхів, яких поява у народній уяві віщувала сльоту.
6. Слота дябельная. (Дрогобич)
Про нарамну [!], довгу сльоту.
7. У тебе туй слота, туй погода. (Нагуєвичі)
Говорять до примховатого чоловіка, що раз буває веселий, а другий раз сердитий. Пор. Славейков II, 55.
Сльотавий
1. Виглядає як слотаве літо. (Збараж)
Виглядає погано, невесело.
Смага
1. Смага би го вбила! (Жабє) … втьила! (Жабє)
Гуцульське прокляття. Смага – гарячка, лихорадка.
Смак
1. В тім такий смак, як печений рак. (Сороки)
М’ясо печеного рака належить до найсмачніших, але народ мало цінить його.
2. Дав Бог смак, а ситости не дав. (Старе Місто)
Є апетит, а нема чим наїстися.
3. Ей, як ти дам, то смак стратиш. (Матіївці)
Погроза. Дати тут у значенні вдарити в лице.
4. Кількі смаку, тількі гріха. (Darowski)
Їсти масні страви в піст уважається гріхом.
5. Коби мав смак у губі, а встид в очах, то би того не робив. (Комарно)
Говорять про чоловіка, що робить або говорить щось паскудне.
6. Припав му до смаку, як муха до меду. (Ількевич)
Вподобалося йому щось, засмакував у чимось.
7. Смаку в писку не мати. (Гнідковський)
Бувають такі люди, що їм ніщо не смакує, або такі, що не можуть їсти певних страв, приміром меду.
8. Смаку, як в печенім раку. (Ількевич, Petruszewicz)
Варіант до ч. І. Говорять про якусь дрібну річ, котрою не можна насититися. Пор. Носович с. 429.
9. Тілько смаку, що в печенім раку. (Лучаківський)
Варіант до попереднього числа. Пор. Adalberg Smak 7; Brzozówski Smak 5.
10. Тілько смаку, що в печенім раку. (Постолівка)
Варіант до ч. 8 і 9.
11. Хто чого не їв, той і смаку не знає. (Лучаківський)
Смак страви пізнає тільки той, хто її їсть.
12. Чи смак, чи ни смак, коби кєшка, як кіляк. (Жидачів)
Що будь з’їсти, аби жолудок напасти.
13. Ци смак, ци не смак, аби кишка як кімак. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Чи в смак, чи не в смак, коби кишка як кимак. (Мшанець)
Смачне чи несмачне з’їсти, аби лише насититися.
Смакувати
1. Нині ти тото не смакує, а завтра як сі пропостиш, то ти за медівник стане. (Нагуєвичі)
Говорять такому, що не хоче їсти якоїсь не особливо смачної страви.
Смаркати
1. Що насмаркав у полу, то розмазав по виду. (Добросин)
Говорять про чоловіка, що своє смаркатиння обтирає полою.
Смаркатий
1. З смаркатим не наїшся, з дурнем не розмовишся. (Підгірки)
З смаркатим їсти бридко, а з дурнем говорити неприємно.
Смаркач
1. То ще смаркач. (Нагуєвичі)
Говорять про малого хлопця.
Смарувати
1. Смаруй біду маслом, вона кричить, що г-ом. (Снятин)
Незадоволеному чоловікові жодне добро не буде до вподоби; все йому бридко.
2. Спаруй с-ку медом, вона г-ом смердит. (Кобаки)
Варіант до попереднього числа.
3. Хто смарує, той їде. (Миколаїв над Дністром) … посмарує … поїде. (Ількевич, Petruszewicz)
Хто підкупить урядників, той виграє справу. Мова про давнє підкупне правосуддя. Пор. Adalberg Smarować 5; Čelakovský 362.
Смачно
1. Смачно говорити. (Гнідковський)
Говорити весело, приємно.
Смердіти
1. Не смерди, де кадят. (Гнідковський)
Не мішай поганого з приємним. Пор. латинське: Ne misceantur sacra profanis.
2. Смердит, а смак має. (Лучаківський)
Говорять про жіночий половий орган.
3. Хоть смердить, коли смак має. (Ількевич)
Варіант до попереднього числа.
Смерека
1. Ей, ви сі тепер на смереку дивите! (Березів)
Дивитися на смереку значить дожидати смерті, буцімто роздивляти ту деревину, з якої має бути зроблена домовина.
Смерековий
1. Він уже в смерековий лист свище. (Сенечів)
Говорять про чоловіка збіднілого або змарнованого.
Смертний
1. Волів бим тя на смертній постели побачити, ніж отак. (Крехів)
Говорять про чоловіка скаліченого або взагалі діткненого тяжким нещастям.