Сидіти – Сиромудрий

Іван Франко

Сидіти

1. І тут ті сидят, що добре їдят. (Darowski)

Говорять хатні, яких прихожий застає при веселім обіді.

2. Криво сиди, а просто суди. (Львів)

Фізичне скривлення, приміром горб не перешкоджає чоловікові бути справедливим у судженню інших людей. Пор. Osm. 60; Даль II, 245.

3. Не було би за чим сидіти. (Лучаківський)

Якби хтось інший не робив на сидячих без діла.

4. Сиди в хаті, не рипайся. (Ількевич) … дома. (Дрогобич)

Говорять такому, що не може всидіти на місці і все кудись знаходить собі дорогу.

5. Сиди дома та стружи веретена. (Darowski)

Займайся якою-будь продуктивною працею.

6. Сиди, дурню, я жартую. (Гнідковський)

Говорять такому, що схапується з сидження, даючи місце іншому.

7. Сиди не рипайся, плач та втирайся. (Залісє)

Уговкують такого, що нарікаючи на своє прикре положення хоче забиратися із свого місця на інше.

8. Сиди та грій ся, плач та втирай си. (Ількевич)

Варіант до попереднього. Грійся тут у переноснім значенні, старайся поправити своє прикре положення.

9. Сиди тихо, нехай спит лихо. (Теребовля)

Уговкують надто веселого, рухливого чоловіка, аби не накликав на себе лихої пригоди.

10. Сиди тихо, як муха в окропі. (Замулинці)

Муха в окропі найтихіше сотворіння, не рушається зовсім.

11. Сидит тихо, як би маком сіяв. (Криворівня)

Сіяння маку не робить найменшого шелесту, чутного для вуха.

12. Сидит, як квочка на яйцях. (Львів) … курка … (Нагуєвичі)

Сидить уперто на однім місці, хоч йому невигідно. Пор. Гильфердинг 2612; Славейков II, 145; Muka 3443; Носович с. 439; Adalberg Siedzieć 3, 58, 88, 92; Даль ІІ. 619, 670.

13. Сидит як куря, а дивиться, як саранча. (Замулинці)

Сидить смутно і тихо, а дивиться захланно.

14. Сидить як на жару. (Ількевич)

Сидить невигідно і нетерпеливо, опинився в прикрих обставинах. Пор. Adalberg Siedzieć 40; Даль I, 670.

15. Сидить як на ножах. (Ількевич)

Опинився в страшенно прикрих обставинах, сидить на якімось болючім місці.

16. Сидит як на турецькім казаню. (Львів)

Сидить і слухає чогось, не розуміючи зовсім. Пор. Носович с. 439; Adalberg Siedzieć 46.

17. Сидит як на терню. (Нагуєвичі)

Нетерпливиться, не може всидіти на місці. Пор. Славейков II, 133, 145: Wander 54; Le Roux 44.

18. Сідит, як би язика в писку не мав. (Нагуєвичі)

Сидить мовчки. Пор. Wander V, Zunge 242; Adalberg Siedzieć 17.

19. Сідит як на шпильках. (Нагуєвичі)

Не може всидіти на місці, нетерпливиться, то сідає, то встає. Пор. Wander Nadel 56; Adalberg Siedzieć 48.

20. Сидит як пес на плоті. (Лучаківський)

Сидить можливо найневигідніше. Пор. Adalberg Siedzieć 62.

21. Сидит як Тит, а з носа каптит. (Darowski)

Про загавленого в щось і в безтямі засмарканого хлопця. Пор. Носович с. 439.

22. Сидить як у Бога за дверми. (Ількевич, Petruszewicz)

Сидить вигідно, спокійно і задоволено. Пор. Adalberg Siedzieć 75.

23. Сидить, як чорт на грошах у болоті. (Ількевич)

Говорять про скупого. Натяк на народне вірування, що деяким людям чорт носить гроші з болота. Пор. Adalberg Siedzieć 23.

24. Сидівши нічого не висидиш. (Нагуєвичі)

Із найдовшого сидження без діла ніякого пожитку не буде. Нор. Носович с. 439.

25. Сиділа три дні тай висиділа злидні. (Darowski)

Говорять про ліниву жінку, що може й весь день сидіти без діла. Пор. Носович с. 439.

26. Сіди дівко у запічку тай гризи куделю! (Нагуєвичі)

Приказує мати, не велячи дівці йти на вечерниці.

27. Сіди та не рипайся, плач та не втирайся. (Мінчакевич) … та утирайся. (Petruszewicz)

Варіанти до ч. 8.

28. Сідьит за комином, як у Бога за дверима. (Ортиничі)

Говорять про дітей, що зимою звичайно цілий день сидять за комином, на теплій печі. Пор. Adalberg Siedzieć 75.

29. Сідит як убогий за дверми. (Мінчакевич)

Про упослідженого, бідного чоловіка, що сам не свій сидить між багачами.

30. «Та бо я не знаю, де той сидит.» – «Просто неба на земли.» (Ценів)

Говорять, коли хто запитає про місце помешкання якогось чоловіка, а запитаний не знає, де він мешкає.

31. Хоць як довго сіди, не висідиш нічого. (Нагуєвичі)

Варіант до ч. 24.

32. Хто високо сідит, той далеко видит. (Нагуєвичі)

З високого становища має чоловік високий погляд на всякі життєві діла. Пор. Славейков І, 280.

[Доповнення 1910 р.] 33. Ліпше сидіти вдовою, як жити з бідою. (Львів)

То значить як іти заміж за лихого чоловіка. Пор. Giusti 103.

[Доповнення 1910 р.] 34. Сидьит як ланьик під лопухом. (Вербовець)

Сидить захований так, що його й не видно.

[Доповнення 1910 р.] 35. Сидит, як табака в розі. (Вербовець)

Сидить і не розуміє нічого.

[Доповнення 1910 р.] 36. Сидит, як хробак в хріні. (Вербовець)

Жиє в біді, не відчуваючи її.

Сик

1. Сик на помело, бо води не било. (Мшанець)

Як мають замітати в напаленій на хліб печі, то помело змочують. (М. Зубрицький). Пор. т. II, Помело 3.

Сикати

1. На кропиву, не на чоловіка сикати. (Гнідковський)

Відповідає чоловік, якому хтось інший каже, що мені на тебе висцятися.

2. На тоту-м сикнув, тоту-м пересикнув. (Нагуєвичі)

Натяк на оповідання про чоловіка, що йдучи на празник у сусіднє село і бачачи при дорозі грушку з нападаними на землі грушками, тішучися надією, що на празнику наїсться добре, насцяв на ті грушки. Коли ж у селі ніхто не запросив його на празник і він, вистоявшися біля церкви і виходившися по вулиці, вертав голодний додому і дійшовши до грушки, побачив під нею ті самі грушки, на які він насцяв, то поміркувавши трохи промовив цитовані вище слова і збираючи одну по одній, поїв усі грушки.

Сикса

1. Сикса репета пісцьила решета, пішла до кузні, пісцьіла мотузє. (Нагуєвичі)

Примовляють дитині, що по ночах насикає під себе в ліжко.

Сила

1. Або міні но на нині сили треба? (Стратин)

Говорить чоловік, що наїдається порядно, бажаючи заощадити силу на дальший час.

2. Або я кіньську силу маю? (Сороки)

Говорить чоловік, від якого жадають якоїсь надсильної роботи.

3. Без сили надаремний гнів. (Ількевич)

Стара міжнародна приповідка. Пор. латинську: «Vana sine viribus ira».

4. Де сила, там і міць. (Ількевич) … множество … (Ількевич)

Сила тут у значенні: багато рук, а міць у значенні великої продукційної сили. Пор. Adalberg Siła 4, Čelakovský 359.

5. Над силу і кінь не потьигне. (Нагуєвичі)

Над певну міру праці ніякий чоловік не зробить. Пор. Симони 2501; Носович с. 465.

6. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що тягне. (Кобаки)

Сила чоловіка або звіря не залежить від зверхньої подоби, але від міцності м’язів і костей. Пор. Даль І, 207, 581; II, 240; Носович с. 363.

7. Ни має сили, як заяц фоста. (Kolberg Pokucie)

Кепкують із слабосилого чоловіка.

8. Проробив свою силу на чужі діти. (Нагуєвичі)

Говорить зневірепий сам у себе вітчим, що не мав своїх дітей і весь вік робив на пасербів.

9. Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє. (Ількевич)

Сила без розумного проводу провадить до надужиття, а розум без сили занепадає і тупіє. Пор. Adalberg Siła 8; Čelakovský 203.

10. Сила божа би ті побила! (Кобаки)

Прокляття. Сила божа – грім.

11. Сила силу ломит. (Нагуєвичі)

Дужча сила ломить меншу силу. Пор. Славейков II, 113; Bebel 300; Liblinský 5 (Sila silu zmaha); Даль II, 435.

12. Сила солому ломит. (Нагуєвичі)

Солома – сума тонких стебел, зв’язаних у сніп або околот, для якого зламання треба великої сили. Пор. Носович с. 426; Даль II, 435, 436.

13. Сила як у бурмила. (Нагуєвичі)

Медвежа сила. [Ведмідь Бурмило – персонаж казки І. Франка «Лис Микита» (1890 р.). – М. Ж., 6.06.2021 р.]

14. Силу кому ззісти. (Нагуєвичі)

Народне вірування. Вірять, що коли хтось їсть хліб за плечима другого, то з’їдає його силу.

15. Силу як не виробиш, то вилежиш. (Сороки)

Сильний чоловік, не маючи праці, шукає собі зачіпки і наскакує на бійку і каліцтво.

16. Чия сила, того й правда. (Коломия) … воля. (Нагуєвичі)

Вже хоч би тому, що сильний краще постоїть за своїм правом, як слабий. Пор. Schleicher 171; Adalberg Siła 2; Даль ІІ, 437.

17. Що хто сили не виробит, то вилежит. (Збараж)

Варіант до ч. 15.

18. Я всю силу виробив на вас. (Нагуєвичі)

Жалувався отець на дітей, що відступили на старість його самого.

19. Як сили не стає, бери сі за розум. (Нагуєвичі)

Самою силою без розуму нічого не зробиш. Пор. Schleicher 169.

[Доповнення 1910 р.] 20. Добра сила, але ліпший розум. (Львів)

Сила без розуму нічого не варта. Пор. Giusti 257.

Силуваний

1. Силуване, а не милуване. (Ясениця Сільна)

Говорять про силувану роботу або силування подружжя.

2. Силуваним коньом не доробишся. (Ількевич)

Роблячи понад силу, він занадто швидко стратить усю силу.

3. Силуваними очима не мож ся довго дивити. (Ількевич)

Звертаючи очі на такий предмет, якого вони не зносять, до якого оглядання треба себе силувати, очі сліпнуть у короткім часі.

Сильний

1. Із сильним не борися, а з богатим не ратися. (Гнідковський) … судися. (Гнідковський)

Боротьба з сильним і процес з багатим звичайно кінчиться невдачею для слабшого і біднішого. Пор. Славейков II, 141; Schleicher 180; Даль ІІ, 431.

2. Сильний як дуб. (Львів)

Мова про здорового мужчину. Пор. Adalberg Silny 1.

Сильно

1. Не сильно, але вільно. (Darowski)

Тобто: тягни або роби, звільна, не тратячи сили понад те, що конче треба.

Сильце

1. Всюди на нею силця накладає. (Гнідковський)

Старається підійти його підступом, наставляє на нього сіти, підводить інтриги.

Симеон

1. На Симеона Юди боїться кінь груди. (Ількевич)

Після стаяння снігів тоді не одного року приходять теплі, гарячі дні. Свято припадає д. 27 квітня старого стилю. Пор. Adalberg Szymona і Judy św. 9; Čelakovský 455.

Син

1. Або то я мачохи син? (Броди) … мачошин … (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, кривдуючи собі з чогось, мовляв: чому мені це не належиться?

2. А наїв бис сі, синоньку, грани! (Кнігинин Р.)

Прокляття.

3. Бодай бим тебе, сину, була під боком вдушила або ще вчора на лаві нарідила, ніж єм мала такого діждати. (Корчин)

Нарікала мати діждавшися з сином якоїсь лихої пригоди.

4. Воліла бим ті була, синоньку, під пліт висцьити, ніж єм ті мала такого шибеника вродити. (Нагуєвичі)

Нарікала мати на лихого сина.

5. Годуй сина для себе, а доньку для людей. (Нагуєвичі)

Син звичайно жениться і бере невістку до дому, а дочку віддають у чужий дім. Пор. Даль І, 485.

6. Дай Боже тілько синків, як на зрубі пеньків. (Сілець Беньків)

Бажають молодому подружю много синів.

7. Жени сина, коли хоч, а мене не мороч. (Нагуєвичі)

Говорила жінка до чоловіка, що докучав їй розмовами про женитьбу сина. Пор. Славейков І, 173; Гильфердинг 2505.

8. Жени сина, коли хоч; коли берут, давай доч. (Львів)

Дочка не може собі сама вибирати чоловіка і мусить чекати, аж її засватають, а син сам шукає собі дівки і шле до неї сватів.

9. «Йой, сину, як ми мало вкосили!» – «Та що, татуню: ви старий, я малин, то кому ж тут косити?» – «Йой, сину, як ми богато ззіли!» – «Що ж, тату, я хлоп і ви хлоп, хиба не було кому?» (Нагуєвичі)

Народна приповідка в роді анекдота.

10. І у сина гирка година. (Мінчакевич, Ількевич)

Жалувалася овдовіла мати, не можучи знайти у женатого сина доброго заходу.

11. І у сина найде тя лиха година. (Мшанець)

Варіант до попереднього числа.

12. Мамин синок. (Нагуєвичі)

Говорять про розбещеного, свавільного хлопця. Пор. Даль І, 414.

13. Ни твого я батька син. (Kolberg Pokucie)

Я не тобі рівня, не твій товариш.

14. Ой мій синочку! Вчора-с казав: а-бир, бир! а нині кажеш: гир-гир! (Нагуєвичі)

Жалкувала мати за сином вівчарем, якого відобрали в рекрути.

15. Песій сину! (Гнідковський)

Лайка.

16. Пішов я до сина, тай там міні була лиха година. (Нагуєвичі)

Говорив старий батько, роздавши своє добро дітям і блукаючи потім від одного до другого.

17. Прийшла мати до сина, гірка її година; прийшла до доньки, навиділася бідоньки. (Довжанка)

Мова про матір удову, що блукала від одної дитини до другої.

18. Сина або дочку втопити. (Гнідковський)

Віддати в нелюбе заміжжя.

19. Сии гідний, невістка погана. (Ю. Кміт)

Для кожної свекрухи.

20. Сини як соколи. (Нагуєвичі)

Говорить мати про гарних, моторних синів.

21. Син мій, а в нього розум свій. (Нагуєвичі)

Говорить батько, коли хтось звертає його увагу на невластиве поступування сина, а він не може на нього впливати. Пор. Даль I, II, 144; 488; Adalberg Syn 13.

22. Син такого вітця, що все не до денця. (Постолівка)

Говорить веселий чоловік, що любить випити.

23. Син у тата вдав сі. (Нагуєвичі)

Подібний до вітця. Пор. Носович с. 409; Adalberg Syn 15.

24. Такі сини бодай і на камени родилися! (Станіславів)

Говорять про добрих, послушних і роботящих синів.

25. Такі сини по два на свини. (Нагуєвичі)

Кепкують із збиточних, пустих хлопців, коли ними хвалиться батько або мати.

26. Я не син Кочеря, жебим сі впив. (Янів)

Син Кочеря якийсь відомий, місцевий піяк.

[Доповнення 1910 р.] 27. Дурному синові не поможе богацтво. (Тростянець)

Він швидко розтратить його.

Синий

1. Синий як боз. (Жидачів)

Говорять про посинілого від холоду чоловіка або про рідке, розводнене молоко.

Синиця

1. Ліпша синиці в жмені, як журавель під небесами. (Kolberg Pokucie)

Ліпша мала річ, а певна від більшої, а непевної. Пор. Симони 1652; Даль II, 178.

Синіти

1. Посинів як боз. (Нагуєвичі)

Змерз.

2. Синіє сі як море. (Нагуєвичі)

Про велику воду.

Сипати

1. Досипати води в кирницю. (Тлумачик)

Робити якесь зайве, непотрібне діло. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 357.

[Доповнення 1910 р.] 2. Сипати перли перед свині. (Львів)

Приказка книжного походження: давати людям такі речі, на яких вони не розуміються. Пор. Le Roux I, 128.

[Доповнення 1910 р.] 3. Хто сипле порох на вітер, засипле си очи. (Нагуєвичі)

Образово: хто шукає собі напасті, знайде собі біду. Пор. Giusti 314.

Сир

1. Від сира буде голова сива. (Нагуєвичі)

Говорять більше для прикладу, ніж по правді.

2. І сир бриндзя, тай ми люди. (Гнідковський)

Приговорюють при гостині, коли замість бриндзі подадуть сира на закуску.

3. Лише сир відкладаний добрий. (Григорів Б.)

Не слід відкладати важного діла. Пор. Adalberg Ser 6.

4. На ти, дурню, сира! (Гнідковський)

Говорять дурному балакунові в значенні, щоб мовчав.

5. Не їдж сира, бо буде голова сива. (Нагуєвичі)

Приговорюють такому, що допоминається сира, коли його нема.

6. Пішла по сир, а в хаті пожар. (Ількевич)

Оповідали про жінку, що вийшла з хати позичати кудись сиру, лишивши незапрятаний огонь, від якого хата згоріла.

7. Пішла по сир, по масло, а в печи погасло. (Залісє) … по сир та масло … (Petruszewicz)

Говорять про нефортунну господиню, у якої робота раз у раз рветься.

8. Сир тілько відкладаний добрий. (Ількевич)

Варіант до ч. 3.

9. Як би рахували люди сир-масло, то би пирогів не варили. (Заставці)

Всяке господарське діло звичайно коштує багато різних заходів, яких не береться в рахунок. Пор. Brzozówski Ser 1; Adalberg Ser 7.

[Доповнення 1910 р.] 10. Не будрай сира з жентицев! (Ізби)

Не мішай речей, що не належать до себе.

Сирватка

1. Пан з перевареної сирватки. (Лучаківський)

Кепкують із незаможного пана, або з бідолахи, що вдає пана.

Сирий

1. Ліпше сирійше жито жати, ніж як перейде. (Ю. Кміт)

Сиріше жито в копах доходить, а перестигле висипається з колосся.

2. Сира земля би тя не приняла! (Ю. Кміт)

Прокляття.

Сиромудрий

1. Би будь такий сиромудрий. (Буданів)

Говорять малоумному чоловікові, що вдає мудрого або жартує недотепно.