Слина – Слово
Іван Франко
Слина
1. Аж му сі слинка в роті збігає. (Нагуєвичі)
Говорять про голодного чоловіка, якому на думку про страву збігається слива в роті; в ширшім значенні про всяке ласе бажання. Пор. Le Roux I, 138.
2. Аж слинку ковтає. (Львів)
Говорять про голодного чоловіка, що дивиться, як інші їдять, а йому не дають. Пор. Носович с. 428.
3. Плете, що слина на язик принесе. (Тростянець)
Говорять про балакучого, а брехливого чоловіка. Пор. Гильфердинг 3485; Liblinský 186. [У І. Франка: «То плелось, що тільки слина / Приносила на язик» (Лис Микита, 1890 р.). – М. Ж., 8.06.2021 р.]
Слих
1. Бодай му сі слих загирив! (Гринява)
Прокляття: щоб про нього не стало й вістки.
2. І слих загинув. (Теребовля)
Пропав без вісті.
3. Йому и слых пропав. (Тухля)
Пропав невідомо куди і як.
4. Не всякому слиху вір. (Нагуєвичі)
Не всяка поголоска правдива, то й вірити їй не треба без ближчого справдження. Пор. Даль І, 527; II, 233.
5. Ні слиху, ні диху. (Кобилов)
Не чути про когось ніякої відомості. Пор. Schleicher 182; Brzozówski Słych 1; Adalberg Słych 1; Носович 885; Даль II, 72, 360.
6. Слихом не слихати, а видом не видати. (Залісє)
Говорять про чоловіка, якого довго нема в певнім місці. Пор. Даль II, 458.
7. Щоби за тя ні слиху ні диху не було! (Лолин)
Прокляття: щоб ти пропав безвісті.
Слишно
1. Што там у вас слышно? Ци сте здравы? (Жегестів – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Лемківське привітання: «Що там у вас чувати, чи здорові?»
Слід
1. Бодай твого сліду псами шукали тай найти не могли! (Коломия)
Прокляття: щоб ти пропав безслідно.
2. Будут ще твоїми слідами дзвонове серце мазати. (Березів)
Натяк на обряд, що по пропавшім безвісті чоловіці дзвонять помазавши його слідами дзвонове серце в надії, що він відкликнеться комусь на той дзвін.
3. В чиїсь сліди вступити. (Гнідковський)
Наслідувати когось, робити так, як він робив.
4. За ним давно й сліди замело. (Корчин)
Про нього давно й вість загула.
5. За свіжим слідом сюди прийшов. (Нагуєвичі)
Прийшов за слідом звіра або злодія. Пор. Schleicher 159.
6. Згубив єм його слід. (Нагуєвичі)
Значить, не маю ніякої звістки про нього, не знаю, чи він живе ще.
7. І сліди свої заберу відси. (Нагуєвичі)
Заберуся відси, щоб і сліду мого тут не було. Говорить чоловік про якесь нелюбе місце.
8. І сліду не стало. (Теребовля)
Говорять про якусь річ, що пропала безслідно, приміром про стару будівлю. Пор. латинське: Nec locus, ubi Troia fuit; Даль I, 328, 362; II, 72.
9. He варт міні в слід ступити. (Нагуєвичі)
Говорять про маловартого, нікчемного чоловіка.
10. Пішов і сліди за собов забрав. (Нагуєвичі)
Пішов і не лишив по собі згадки.
11. Хто на сліду, той на всю біду. (Стежниця)
Говорив син, що «наслідив» по батькові весь маєток і потім мусив сплачувати сестер.
12. Ще будеш з волового сліду воду пити. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, ворожачи йому тяжку нужду і недостаток.
13. Ще ти будеш його сліди цюлювати. (Нагуєвичі)
Будеш споминати його з великою любов’ю і жалем.
Сліпак
[Доповнення 1910 р.] 1. Вивалив сліпаки. (Тростянець)
Згірдно: замість витріщив очі.
Сліпати
1. Ясного дня сліпати. (Гнідковський)
Говорять про чоловіка, що не бачить зовсім очевидної речі.
Сліпачище
1. Чого би сліпачище хотів, коби пліт видів. (Мінчакевич, Ількевич)
Сліпому було би найбільшим щастям видіти хоч би найменшу річ, найменший слід дороги, пліт. Пор. Osm. 401.
Сліпий
1. А я сліпий – не бачу, кого вдарю – не плачу. (Снятин)
Сліпий як ударить когось, то не почуває себе до одвічальності.
2. Він сліпий, а вна й тілько не видит. (Нагуєвичі)
Кепкують із підсліпуватих людей.
3. Вчепився того, як сліпий плота. (Городок)
Говорять про впертого чоловіка, що вчепився якоїсь одної думки і не хоче її попуститися.
4. Держит ся, як сліпий плота. (Гнідковський)
Держиться якоїсь непевної думки; надіється на щось непевне. Пор. Носович с. 444.
5. Дивив сі сліпий, казав що зелене. (Нагуєвичі)
Кепкують із такого, що не розуміється на барвах. Пор. Erasm 112.
6. З сліпого, глухого, німого найлучший муж. (Ількевич) … найліпший … (Гнідковський)
Бо жінці найлегше його ошукати.
7. Межи сліпими і єдноокий пан. (Гнідковський)
Бо видить більше як всі інші. Пор. дослівно латинське: Inter caecos monoculus rex; Le Roux I, 136; Adalberg Ślepy 10; Brzozówski Ślepy 3. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 294.
8. Най сліпий камінь у воду верже, то і видющий не найде. (Ількевич)
Що сліпий загубить або знівечить, те й видющому годі знайти або направити.
9. Не плакав би сліпий дороги, коби її видів. (Мінчакевич)
Сліпий плаче шукаючи дороги, якої не видить.
10. Не плакав би сліп, як би видів світ. (Нагуєвичі)
Він плаче, жалує того, що не видить світа.
11. Не сліпий, лише не довиджує. (Нагуєвичі)
Говорять про підсліпуватого, короткозорого чоловіка.
12. Прийшов як сліпий до фарби. (Ількевич)
Говорить про те, на чім не розуміється, як сліпий про фарби.
13. Прилип як сліпий до тіста. (Ількевич)
Сліпий, не бачачи чогось, намацав тісто і воно прилипло до його рук. Говорять про чоловіка, що зробив щось недоладне.
14. Сліпий невидющого водив, та оба в яму повпадали. (Ількевич)
Говорять про дурних людей, із яких один другого навчає, а оба не розуміються на нічім. Пор. Schleicher 153; Гильфердинг 1037, 2544; Симони 2120; Wahl І, 96; II, 45; Liblinský 185; Erasm 112; Даль І, 592. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 75.
15. Сліпий темному поношає ся. (Гнідковський)
Доганяє невидющий невидющому, кепкує дурний з дурного.
16. Сліпий тілько видит вдень, що в ночи. (Нагуєвичі)
Бо взагалі не видить ніколи і нічого. Пор. Wander I, Blinder 10.
17. Сліпий хромому доганяє. (Ількевич)
Один не бачить дороги, а другий не може йти, і так один кепкує з другого.
18. Сліпий, хто дальше від носа не видить. (Ількевич) … не видит далі свого носа. (Нагуєвичі)
Говорять про короткозорого або недогадливого чоловіка.
19. Сліпий, хто через решето не видить. (Ількевич)
Крізь решето всі речі виглядають дуже неясно. Є народній звичай, що коли помершого виносять із подвір’я, домашні повинні дивитися на нього крізь решето, аби його швидко забути.
20. Сліпий як бє, то аж тогди пиристане, як намацає, жи кров іде. (Пужники)
Він не може бачити виразу болю у битого. Пор. Етнографічний збірник VI, 48.
21. Сліпий як киртиця. (Гнідковський)
Кертиця має очі, але держить їх звичайно зажмурені і вдень не видить нічого.
22. Сліпий як тур. (Богородчани)
Про дурного, недотепного чоловіка.
23. Сліпому легка смерть, бо лиш на одно око сі зажмурит. (Ясениця Сільна)
Властиво мова про одноокого, що умираючи зажмурює тільки одне око.
24. То й сліпий видит. (Нагуєвичі) … би … увидів. (Нагуєвичі)
Це зовсім очевидна річ, яка розуміється сама собою. Пор. Тимошенко 73.
25. То й сліпому видно. (Нагуєвичі)
Варіант до попереднього ч.
26. Чого сліпий не видит, то му ся привидит. (Комарно)
Йому звичайно привиджуються речі, яких видющий не бачить.
27. Чого сліпий плаче? Бо стежки не баче. (Ількевич)
Варіант до ч. 9. Пор. Носович с. 308; Симони 1823; Даль I, 147.
28. Чого я сі не вродив сліпий як кіт, а дурний як медвідь ? (Ворохта)
Запитує себе нещасливий чоловік.
29. Щоби сліпий дорогу видів, чого би хотів! (Залісє)
Варіант до ч. 9. Щоби замість коби. Пор. Гильфердинг 3469.
30. Що кому, а сліпі курці все снит сі просо. (Kolberg Pokucie)
Сліпому все сняться світляні образи. Пор. Даль І, 592.
31. Що сліпий не увидит, то вигадає. (Попелі)
Він мусить догадуватися того, чого не бачить, і догадується не раз хибно.
[Доповнення 1910 р.] 32. Не сліпому о фарбах говорити.
Пор. латинське: Caecus de coloribus; Giusti 293.
[Доповнення 1910 р.] 33. Сліпий лижку не несе за вухо. (Тростянець)
Хоч сліпий, а все-таки про себе дбає.
[Доповнення 1910 р.] 34. Сліпий, як мазур по полудни. (Вербовець)
Вірять, що мазури по полудні, особливо зимою, дістають курячу сліпоту.
Сліпота
1. Має курьичу сліпоту. (Нагуєвичі)
Курячою сліпотою називають таку слабість, що чоловік по заході сонця не може бачити нічого. Це буває у людей виснажених постом або голодом. Пор. Славейков II, 194.
Слобідка
1. «А з відки?» – «З Слобідки.» – «А ти з відки?» – «З Глещави.» – «Давай хліба.» – «А диви!» (Теребовля)
Жартлива розмова двох селян з різних сіл Теребовельського повіту.
2. «Ти з відки?» – «Зо Слобідки.» – «Давай хліба.» – «Нима з відки.» (Теребовля).
Варіант до попереднього числа.
Слобода
1. Нема слободи, як на Україні. (Ількевич)
Східна задніпрянська часть України називається Слобідщина для того, що після Хмельниччини люди із західної України масами переселялися на вільні землі.
Слово
1. Ангельські слова, а чортівська думка. (Нагуєвичі)
Говорять про облесного, а лихого чоловіка. Пор. Le Roux 9.
2. Ані слова не писне. (Нагуєвичі)
Говорять про мовчущого чоловіка, що не вміє або не хоче нічого сказати. Пор. Даль І, 327.
3. Беру вас за слово. (Нагуєвичі)
Полягаю на вашім слові.
4. Бризнув му в очи лихим словом. (Нагуєвичі)
Докорив йому гірким докором.
5. Будеш ти ще мої слова згадувати. (Комарно)
Говорить чоловік до такого, що не вірить його словам.
6. Вже-смо по слові. (Нагуєвичі)
Вже ми дали собі слово, заключили умову.
7. Волів бис був тим словом день дихати. (Нагуєвичі)
Говорять такому, що говорить пусті слова або проклинає. Пор. Wander V, Wort 884.
8. Встачив сі в слові. (Нагуєвичі)
Додержав свого слова.
9. В трех словах. (Гнідковський)
Коротко сказати.
10. Давши слово держи! (Гнідковський)
Обіцявши щось, треба додержати.
11. Дай прийти до слова! (Великі Очі)
Позволь мені говорити. Пор. Wander V, Wort 902.
12. Даю слово чести. (Яворів)
Клянуся на щось чесним словом, запевняю своєю честю, що це так.
13. Даю собі свйите слово. (Нагуєвичі)
Запевняю сам себе, зарікаюся робити це або те.
14. Де слова масні, там пероги пісні. (Вовчинець, Балигород) … пироги … (Голешів)
За облесними словами криються звичайно лихі або невдалі діла. Пор. Wander V, Wort 172.
15. Добре слово коштує не много. (Гринява)
Доброму чоловікові легко сказати добре слово. Пор. Wander V, Wort 331.
16. Добре слово стоїть за завдаток. (Ількевич)
Чесний чоловік додержує свого слова і що обіцяє, то зробить.
17. Добрим словом мур прібєш, а неправдов у двері не ввійдеш. (Лолин)
Добрим словом чоловік не раз перемагає тяжкі перешкоди, а від неправди гине з найменшої причини.
18. Зараз єм сі зладив на твоє слово! (Бірки Великі)
Я не готов вірити твоїм словам.
19. Захлиснув бис сі на тім слові! (Нагуєвичі)
Кленуть такому, що проклинає іншого.
20. Злапав за слово. (Карлів)
Виловив його на брехні, або видурив від нього якусь обіцянку.
21. Золоті твої слова. (Нагуєвичі)
Ти говориш святу правду. Пор. Wander V, Wort 917.
22. Кинув слово, як в маточину. (Ількевич)
Значення неясне, мабуть сказав якесь важне, рішуче слово.
23. Крайне слово вам кажу. (Нагуєвичі)
Говорю вам останній раз рішуче слово.
24. Лагідне слово сильніше дубини. (Гнідковський)
Лагідним словом переконаєш чоловіка, а дубиною можна вбити, а не переконати.
25. Масненькі слова, а пісні пироги дідька варті. (Буськ)
Просторіший варіант до ч. 13.
26. Ми вже з ним по слові. (Коломия)
Ми оба зговорилися на щось, дали собі обопільно слово. Варіант до ч. 6.
27. На словах мід, а в серци їдь. (Нагуєвичі)
Говорять про фальшивого, облесного чоловіка. Пор. Е. Rot 346.
28. Не варт він доброго слова. (Нагуєвичі)
Говорять про негодящого, нечесного чоловіка. Пор. Wander V, Wort 864.
29. Не кажучи му злого слова. (Нагуєвичі)
Оговорюються, хотячи сказати кому лихе слово, приміром що він злодій або ошуканець.
30. Нема в тім і сотого слова правди. (Нагуєвичі)
Говорять про щось зовсім збрехане і неправдиве. Пор. Wander V, Wort 897.
31. He мни слова, говори просто. (Нагуєвичі)
Не говори баламутно, натяком.
32. Не скаже й слова на вітер. (Нагуєвичі)
Говорять про поважного, немногословного, а ретельного чоловіка. Пор. Даль I, 530.
33. Не так то ся діє, як ся словом сіє. (Корчин)
Говорять про пусту погрозу, якої сповнення не надіються.
34. Не хапай за слова. (Нагуєвичі)
Хапати за слово значить підхапувати чиєсь слово з наміром лихого витолкування.
35. Обценьгами з нього слова не витьигнеш. (Нагуєвичі)
Говорять про мовчущого, завзятого чоловіка, що не хоче признатися до чогось. Пор. Wander V, Wort 946.
36. Свого слова чути не можна. (Нагуєвичі)
Такий гомін і галас. Пор. Wander V, Wort 903.
37. Свйитили би сі його слова! (Нагуєвичі)
Говорять про якісь пам’ятні і правдиві слова знаного чоловіка.
38. Слова до ради, руки до звади. (Ількевич)
Між мало освіченими людьми від слів до бійки приходить дуже легко.
39. Слова маснії, а пироги піснії. (Ількевич)
Варіант до ч. 13.
40. Слова на вили брати. (Гнідковський)
Говорять про масні, бридкі, грубіянські слова.
41. Слова не полова. (Ількевич)
Слова не пуста річ, зі словами треба бути обережним.
42. Слова не слина. (Гнідковський)
Слова не пуста річ.
43. Слова шкоди не нагородять. (Ількевич)
Шкоду треба надгородити ділом або грішми, а не самими словами.
44. Слова як медок, а від них іде холодок. (Турка)
Говорять, коли хтось солодкими словами відбирає іншому всяку надію. Пор. Wander II, Honig 1.
45. Слово біжит, а письмо лежит. (Гнідковський)
Дослівний переклад латинського: Verba volant, scripta manent.
46. Слово вилетить горобцем, а вернеться волом. (Ількевич)
Обмова або брехня з малої дрібниці робиться помалу великою. Пор. Schleicher 186; Тимошенко 106; Даль I, 533.
47. Слово до слова, зложиться мова. (Кобаки)
Люди зійшовшися слово по слову договорюються до чогось певного. Пор. Leutsch 186; Даль I, 531. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 266.
48. Слово летят, письмо лежит. (Кобаки)
Варіант до ч. 44.
49. Слово лучше задатку. (Гнідковський)
Розуміється, слово чесного, точного чоловіка.
50. Слово не стріла, а плас не рана. (Гринява)
Слово не стріла, а все-таки ранить, а удар пласом не рана, а все-таки болить. Ударити пласом у гуцулів значить ударити плазом сокири.
51. Слово не стріла, а глубше ранит. (Гнідковський)
Воно допече не раз чоловікові до живого.
52. Слово по слові. (Львів)
Тобто: дійде до якогось діла. Пор. Wander V, Wort 829.
53. Слово речи, а гроші лічи. (Пужники)
По зробленій усній умові повинна наступити грошева виплата. Пор. Етнографічний збірник VI, 293.
54. Слово старше ніж гроші. (Brzozówski)
Слово чесного чоловіка вартніше ніж гроші.
55. Спімнеш моє слово. (Нагуєвичі)
Говорять такому, що не хоче слухати розумної ради.
56. Та бо ти словами блудиш. (Лучаківський)
Говорять брехливому або малоумному чоловікові.
57. Так як би-сте ми з рота тото слово виймили. (Нагуєвичі)
Здається мені, що я сам хотів те слово сказати. Пор. Wander V, Wort 837.
58. Ти йому слово, а він тобі десіть. (Нагуєвичі)
Говорять про сварливого, многословного чоловіка. Пор. Номис 2655; Даль І, 136, 312.
59. Той нікому не дасть доброго слова. (Нагуєвичі)
Не озветься ні до кого ласкавим, приязним словом.
60. То пусті слова, але правди в них нема. (Ількевич)
Говорять про очевидну брехню.
61. У мене як уже слово, то слово. (Косів)
Як скажу слово, то додержу.
62. Чи я тобі коли вразне слово сказав, ци-м ти чим дігнав? (Нагуєвичі)
Запитує чоловік чоловіка, що починає з ним сварку без ніякої причини.
63. Цідит слова крізь зуби. (Нагуєвичі)
Говорять про розсердженого чоловіка, що силкується здержати свою злість. Пор. Даль І, 531.
64. Чесне ваше слово. (Нагуєвичі)
Формула чемності в розмові, коли хтось згоджується на слова іншого чоловіка. Пор. Wander V, Wort 911.
65. Шкода твоїх слів на нього. (Нагуєвичі)
Нема що йому говорити, його не переконаєш нічим. Пор. Wander V, Wort 935.
66. Як мають сказати слово «дідько», то кажуть: «Вазєйте, розумієте кумонько, гей той кає, як якес казав, най там часом іде, най сі не приказує людям добрим тай нам; дітько, щез би у тріскє та у болото». (Коломия)
Жартливе обговорення неприємного слова «дідько».
67. Я свого слова не касую. (Станіславів)
Що раз скажу, того держуся.
68. Я стою на своїм слові. (Нагуєвичі)
Не відкличу того, що раз сказав.
[Доповнення 1910 р.] 69. Добрі слова як маслом мажут, а лихі як ножем ріжут. (Львів)
Добрі слова кожному милі, а лихі прикрі. Пор. Giusti 267.
[Доповнення 1910 р.] 70. Словами сюда-туда, ділами нікуда. (Тростянець)
Говорять про говоркого, а лінивого або непорадного чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 71. Слово за слово в нього витьиг. (Нагуєвичі)
Довів його до того, що виповів усю правду. Пор. Giusti 266.
[Доповнення 1910 р.] 72. Слово не воробєц: як вилетит, не зловиш. (Тростянець)
Як раз вилетить із уст, то вже його не вернути, а воробця, як раз вилетить, можна ще зловити.