Спас – Спом’янути

Іван Франко

Спас

1. Від Спаса рукавиці до паса. (Богородчани)

Спас – свято Преображенія, 6 серпня старого стилю. Значення неясне.

2. До Спаса не їдят яблук ті, котрим діти померли. (Нагуєвичі)

Народний звичай. Вірять, що діти тих родичів, що не їдять яблук ані грушок до Спаса, бавляться в небі яблуками в той празник, а ті, котрих родичі не держаться цього звичаю, плачуть. На Спаса святять у церкві всяку садовину, і від того дня вільно всім їсти садовину. Пор. Даль І, 480.

3. По Спасі тримай в запасі. (Стара Сіль)

В тім часі вже головні жнива скінчені крім вівсяних і зібрані всі важніші запаси селянського господарства.

4. Свйитий Спас коні пас, а я беру мішки та йду на горішки. (Нагуєвичі)

Приговорюють пастухи; о Спасі ліскові горіхи вже достиглі.

[Доповнення 1910 р.] 5. Світий спаску, верни запаску! Як єм сі вродила, до церкви-м не ходила, і вмру, та й не буду. (Григорів Р.)

Пішла баба на Спаса до церкви та й згубила запаску, і плачучи ось так мовила. (Омелян Булка).

Спасенний

1. Не спасенна тому, котрий попаде в його руки. (Борислав)

Горе тому, нещастя, хто дістанеться в руки жорстокого і немилосердного чоловіка.

Спасибіг

1. Не великий спасибіг. (Нагуєвичі) Не великий то … (Богородчани)

Не велике добро, не велика заслуга.

2. Спасибі в кишені не ховают. (Яворів)

Добре слово лишається в пам’яті, хоч не має грошевої вартості.

3. Спасибіг вам! (Коломия)

Формула подякування.

Спаситель [У І. Ф. – Спаситіль]

1. Не великий спаситіль. (Нагуєвичі)

Не великий порятівник, помічник.

Спасівка

1. Спасівка – ласівка, а Петрівка – голодівка. (Ількевич)

Спасівка – двонедільний піст перед Преображенієм, звичайно час гарячих жнив, коли люди наїдаються найситіше, а Петрівка – чотиронедільний піст перед святом Петра і Павла, звичайно час найтяжчого переднівку. Пор. Носович с. 432.

Спати

1. Аж тогди сі виспю, як ми руки на груди зложьит. (Нагуєвичі)

Говорить роботящий чоловік.

2. А том сі виспав на всі боки. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік по добре проспаній ночі. Пор. Adalberg Spać 39.

3. A то-м спав солодко! (Нагуєвичі)

Говорить чоловік після солодкого сну.

4. А ци спав мій дід на твоїй бабі? Як спав, той тобі вільно на мні спати. (Синевідсько)

Жартлива відповідь дівки парубкові на нескромне предложення, щоб ішла з ним спати.

5. Бодай спав, аби не встав! (Нагуєвичі)

Прокляття.

6. Бода-с сі виспав на другий бік! (Нагуєвичі)

Прокляття: аби ти вмер у сні.

7. Ви, кумо, спите, як вовну скубете; я спю, як на вівци вздру. (Сапогів)

Скубання вовни належить до дуже нудних робіт, бо звичайно приходиться виймати багато реп’яхів.

8. Виспиш сі під дерном. (Нагуєвичі)

Говорять трудящому чоловікові, який не досипляє ніколи жодної ночі, що виспиться аж по смерті.

9. Де впав, там спав. (Нагуєвичі) Де впаде, там засне. (Нагуєвичі) … там спит. (Нагуєвичі)

Говорять про струженого чоловіка, якому байдуже, де засне, аби тільки ляг.

10. Відоспав шьипку й чоботи. (Нагуєвичі)

Під час сну вкрали йому ті речі.

11. «Де будеш спати?» – «Ex, як лежу на підлогу, тай ногами сі вкрию!» (Живачів)

Говорить чоловік, якому байдуже, де буде спати, бо не потребує ніякої постелі.

12. Добре сі спало, але чи сухо сі встало? (Жураки)

Запитують малу дитину, яка звичайно вночі всикається під себе.

13. Заспав свою чергу. (Нагуєвичі)

Запізнився на якусь чергову роботу.

14. Заспав сі як кіт. (Сороки)

Говорять про дитину, що будиться після твердого сну.

15. І сплю і дивлю ся і свій розум маю. (Лучаківський)

Говорить обережний чоловік, що мається все на бачності.

16. Най спит каменьом! (Нагуєвичі)

Ненависний вислів про чоловіка, що спить твердо.

17. Не всі спет, що храпет. (Угринів Середній)

Часом чоловік хропе удаючи сонного, щоб ошукати увагу інших. Пор. Adalberg Spać 15.

18. Не кождий спит той, хто храпит. (Petruszewicz)

Варіант до ч. 17. Пор. Adalberg Spać 15.

19. Не кождий спить, хто хропить. (Ількевич)

Варіант до ч. 18. Пор. Bebel 60; Даль ІІ, 190.

20. Не конче той спит, хто храпит. (Лучаківський)

Варіант до ч. 18.

21. Не маєш де спати, льизь у тріски. (Нагуєвичі)

Згірдний вислів зненавидженому чоловікові.

22. Пішов у сиру землю спати. (Корчин)

Говорять про помершого чоловіка.

23. Поки спит, поти не кричит. (Нагуєвичі)

Говорять про крикливу дитину.

24. Проспав би кіньську голову. (Голобутів)

Говорять про такого, що любить довго спати.

25. Проспав свою долю. (Нагуєвичі)

Говорять про лінивого чоловіка, що любив довго спати, а мало робити.

26. Проспав свою злість. (Нагуєвичі)

Говорять про сердитого чоловіка, що проспавшися перестав сердитися.

27. Спав би день і ніч. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що любить довго і часто спати.

28. Спав бим, аж з ніг паду. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, якому дуже хочеться спати.

29. Спав бим, аж ми сі очи влипают. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, якому клониться на сон.

30. Спав бим видиш і на терню. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що не дбає про вигідне спання, аби тільки заснути. Може маємо тут натяк на аскета Архипа в оповіданні про Михайлово чудо в Хонах.

31. Спало би сі смачно, коби сі їсти не хотіло. (Нагуєвичі)

Говорять люди, що під кінець зими висипляються, довго терплячи в день недостаток живності.

32. Спи, аби-с не встав! (Нагуєвичі)

Прокляття чоловікові або дитині, що довго вночі не може заснути.

33. Спи, гадки не май! (Нагуєвичі)

Говорять такому, що боїться заснути в якійсь небезпеці.

34. Спи доню, ней ти доля росте. (Ількевич)

Приговорює мати, колишучи малу донечку до сну.

35. Спи, спи, най ти доленька росте! (Яворів)

Варіант до попереднього числа.

36. Спит без просипу. (Уриче)

Говорять про випадки надзвичайно довгого сну, коли чоловік спить без просипу дві або три доби, або й довше.

37. Спит і не просипльиє сі. (Нагуєвичі)

Спить і не будиться зі сну.

38. Спит на пни. (Жидачів) … ходьичи. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що мусить працювати над силу і ходить дрімаючи.

39. Спит тай дивит сі. (Kolberg Pokucie)

Говорять про обережного або захланного чоловіка.

40. Спит як забитий. (Нагуєвичі)

Про чоловіка, що спить твердим сном. Пор. Даль І, 675; Adalberg Spać 31

41. Спит як заяць з отвореними очима. (Нагуєвичі)

Бувають такі люди, що сплять з отвореними очима. Пор. Wander I, Auge 415; Славейков II, 127; Adalberg Spać 32. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 365.

42. Спит як камінь. (Комарно)

Спить твердо, недвижно.

43. Спит як кіт. (Нагуєвичі)

Спит довго і неспокійно.

44. Спит як по купели. (Нагуєвичі)

Говорять про здоровий, приємний сон. Пор. Adalberg Spać 26.

45. Спить як би шовком шив. (Ількевич)

Спить і дихає правильно.

46. Спіт очи, бо де вам хліба возьму! (Нагуєвичі)

Примовляє чоловік, проголодувавши день і не можучи заснути вночі.

47. Спю й гадки ни маю. (Ю. Кміт)

Говорить безтурботний чоловік.

48. Так спит, жи аж зуба у писку ни чує. (Жидачів)

Говорять про чоловіка, що заснув з болем зуба.

49. Так хочу спати, аж ми вочи на купу лізут. (Жидачів)

Говорить чоловік, якому очі злипаються до сну.

50. Так хочу спати, жи ми аж каміньці в вочох стоят. (Жидачів)

Якесь незвичайне спостереження чоловіка, якому дуже хочеться спати.

51. Тре йти спати, щоб рано встати. (Лучаківський)

Чим швидше вечером чоловік засне, тим швидше рано може встати.

52. Хто спит, їсти не просит, а хто їсть, не плаче. (Орелець)

Звичайна життєва обсервація.

53. Хто спит на славу, не заробит на страву. (Комарно)

Хто висипляється довго і смачно, мусить не раз постити.

54. Хто спит, той бздит; хто слухає, той нюхає. (Кобаки)

Відповідає чоловік на докір іншого, який дорікає йому, що бздить уночі.

55. Хто спит, той їсти не хоче. (Нагуєвичі)

Звичайна життєва обсервація. Пор. Adalberg Spać 10.

56. Хто спит, той сі не журит. (Нагуєвичі)

У сні чоловік забуває всяку свою турботу.

57. Якось ми сі не спит. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, якому тяжко заснути.

58. Як спит, то їсти не хоче. (Яворів)

Кепкують із доброти ледачого чоловіка.

59. Як спит, то не їст, а як встане, то не перестане. (Стежниця)

Говорять про дармоїда, що знає тільки їсти і спати.

60. Як спить, то не їсть; як їсть, то не дрімає. (Ількевич)

Говорять про здорового чоловіка, що добре спить і добре їсть.

61. Як спить, то не краде. (Нагуєвичі)

Говорять про налогового злодія. Пор. Славейков І, 228.

[Доповнення 1910 р.] 62. Не спи на правий бік, бо прильижеш ангела. (Вербовець)

Народне вірування.

[Доповнення 1910 р.] 63. Спит, як шовком шийи. (Вербовець)

Спить тихо, солодко.

Спекти

1. Бода-с сі спік, простромив, повісив, задригнув! (Нагуєвичі)

Прокляття.

2. Живцьом бим го спік, як бим го тут мав. (Нагуєвичі)

Говорить сердитий чоловік про свого ворога.

3. Як спечемо, так і з’їмо. (Городок)

Добре спечений хліб буде нам смакувати.

Сперечатися

1. Де двох ся сперечає, третий користає. (Терло)

Стара життєва практика. Пор. латинське: Duobus litigantibus tertius gaudet.

Сперти

1. Коби ті так сперло, як мене! (Белз)

Говорить чоловік, якого здуло в животі, або якому допекло якесь нещастя.

2. Спер бики в траві. (Мшанець)

Задержав, займив, заарештував за польову шкоду.

3. Сперло би ті, як Бачинську гору! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб тебе здуло.

4. Спер му дорогу. (Нагуєвичі)

Заборонив ходити або їздити якоюсь польовою дорогою.

Співанка

1. Співанок повиучувалися люде від богині; тота богиня має дуже довгі цицьки, такі, що може закинути аж на плечі. (Войнилів)

Народне вірування.

Співати

1. Будеш ти тонко співав. (Нагуєвичі)

Тонко співати, значить бідувати.

2. Заспівай собі о липовім клиню та о білій березі. (Ількевич)

Заспівай собі сумної, засмутися або пожалуй чогось.

3. Кілько він за тото заспіває? (Нагуєвичі)

Заспівати тут у значенні зацінити дорогу ціну.

4. Не такої ти заспіваєш. (Нагуєвичі)

Не так ти заговориш. Говорять такому, що грозить або величається чимось, не маючи на це підстави. Пор. Даль 1, 260.

5. Співає, аж ліс розлягає ся. (Лолин)

Говорять про співучу дівчину або співучого хлопця.

6. Співає з радощів. (Березів)

В радості або в підпиттю чоловік склонний до співання.

7. Співає не своїм голосом. (Збараж)

Співає фальшивим голосом, пищить. Пор. Даль І, 258.

8. Співає пісню з викладами. (Збараж)

Співає і приговорює або виясняє пісню мімічно.

9. Співає як баран підрізаний. (Нагуєвичі)

Кепкують із чоловіка, що хрипить або співає хрипливим голосом.

10. Ти мині співаш, а забив, що било. (Ю. Кміт)

Співаш мині тут у значенні лаєш мене, а забув, що сам винен.

11. Як співає, то не плаче, а як буде плакати, то не буде співати. (Мшанець)

Звичайна життєва практика: хто співає, той не плаче, а хто плаче, той не співак.

[Доповнення 1910 р.] 12. Чи ти гадаш, што співати так легко, як тріски збирати? (Ізби)

Добре співати зовсім не легка річ.

Спід

1. Все в споді, не на верхи. (Ількевич)

В пригоді і в житті все укладається верствами: над спідніми виступають верхні.

Спідниця

1. Страх кілько в мене спідниць: їдна на мині, друга на колі, а третю маю – комин затикаю. (Збараж)

Кепкують із небагатої жінки, яка хвалиться, що має багато спідниць. Пор. Сорочка ч. 24.

Спілка

1. Добрий до спілки, як щупак з раком. (Городок)

Говорять про чоловіка, нездалого до ніякої спілки.

2. Найліпша спілка – муж і жінка. (Petruszewicz)

Навіть при незгідних поглядах вони мусять годитися на життєвих потребах.

3. Найлучша спілка – чоловік та жінка. (Ількевич)

Варіант до попереднього числа.

4. Не тримай з панами спілки, бо як твоє довше, то втнуть, а як коротше то натягнуть. (Ількевич)

Підданий з панами ані в спілці ані в сварці не вийде на своє.

5. Спілка двох годує. (Ількевич, Petruszewicz)

Оба спільники мають із неї пожиток. Пор. Adalberg Spółka 5.

Спільник

1. Спільники до готової муки. (Нагуєвичі)

Говорять про злодійську спілку.

Спімнути

1. Спімнеш моє слово тай скажеш: то не дурний говорив. (Нагуєвичі)

Говорять нерозважному і зарозумілому чоловікові, що не слухає ради розумнішого.

Спішити

1. Нема чого спішити сі: мою роботу ніхто не переробит; чоловік цілий вік працює і єднако роботу лишає. (Жураки)

Зразок життєвої практики.

2. Спіши ся, поки бритви голят. (Гнідковський)

Спішися, поки догідний час. Пор. Тимошенко 206.

3. Хто спішить, той людей смішить. (Львів)

Виставляє себе на сміх. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 52.

4. Хто спішить, той смітить. (Ількевич)

Хто несе сквапно набрану в’язанку сіна, той лишає по собі клапті і стебла того сіна.

Спішно

1. Що спішно, то смішно. (Ценів)

Поспішна робота буває звичайно недбала і викликає насміхи у людей.

Сповідати

1. Висповідав го на всі боки. (Нагуєвичі)

Виганьбив його, вилаяв.

2. Висповідав го, так що ліпше й не треба. (Нагуєвичі)

Наганьбив його сильно, розтряс йому сумління. Пор. Wander I, Beichte 13.

Сповідь

1. Яка сповідь, таке й розгрішенє. (Ількевич)

За неповне визнання гріхів при сповіді буває також неповне розгрішення. Пор. Adalberg Spowiedź 1.

Сповісти

1. Хто за таке сповісць? (Тухля)

Говорять про якусь нечувану річ.

Споганитися

1. Бодай-єс ся споганив. (Дидьова)

Народне прокляття. Споганитися в значенні допуститися якогось поганого вчинка, який би знеславив чоловіка.

2. Споганю ся з тобов на цілий світ. (Ю. Кміт)

Зазнаю з тобою великого сорому або скандалу.

Сподобатися

1. Так ти сі йму сподобала, як вовкові висільні пісні. (Жидачів)

Вимовляють дівці, що не подобалася комусь такому, кому би може хотіла.

2. Як ся не сподобаш брудно, то біло трудно. (Кривча)

Парубок звичайно оцінює дівку не після недільного строю, але після її буденного життя.

Спокій

1. Бодай тобі на землі спокою не було! (Нагуєвичі)

Кленуть неспокійного чоловіка. Пор. Schleicher 189.

2. Дай собі з тим спокій! (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Дай же тому спокій. (Тростянець)

Покинь сю роботу або цей звичай.

3. Ет, дай ми спокій! (Нагуєвичі) … дай ми святий … (Нагуєвичі)

Говорять навприкреному, влазливому чоловікові. Пор. Wander I, Friede 159; Muka 423.

4. Святий спокою, гаразд з тобою. (Ількевич, Lewicki, Petruszewicz)

Говорять люди, що бажають мирного пожиття з собою. Пор. Носович с. 425; Даль I, 314, 315; Haller ІІ, 85; Adalberg Spokoj 2.

5. Сіди в спокою, гаразд з тобою. (Lewicki)

Спокійний чоловік найчастіше добивається в житті гаразду.

6. Спокій голові! (Дрогобич)

Говорить чоловік, не маючи клопоту з якимось ділом.

7. Такий спокій, як би святі хату перелетіли. (Лучаківський)

Говорять про моментальну тишину, яка настає в хаті серед живого гомону.

8. Такий спокій, як по війні. (Лучаківський)

Говорять, коли по якійсь завзятій боротьбі або сварні настає примирення обох супротивних сторін.

9. Такий спокій, як у гамарни. (Нагуєвичі)

Говорять про хату або публічний будинок, приміром корчму, де повно гамору і клекоту. Гамарня – фабрика заліза.

Спокійний

1. Спокійний як кобеля за возом. (Petruszewicz)

Кобеля, прив’язана ззаду до воза, трясеться найдужче під час їзди. Пор. Adalberg Spokojny 2.

Споминок

1. Не нині споминком. (Ількевич)

Говорять, згадуючи про щось давно минуле.

Спомогти

1. Споможи сироту, виколе ти очи. (Ількевич)

Чоловік, запоможений ким іншим, часто платить чорною невдякою.

Спом’янути

1. Спомянуло би ся на по-велицідни: курка вінок окаляла. (Гнідковський)

Жартливий вислів: оговірка якогось неприличного речення.

2. Хтось мі спомйинув, бодай си матьир хомйинув! (Нагуєвичі)

Приговорює чоловік, якому серед розмови ікнеться. Оговірка спомину зі злим наміром.