Скарб – Слимак
Іван Франко
Скарб
1. Забирай свої скарби! (Ю. Кміт)
Скарби в значенні всякого рухомого добра.
Сквацятися
1. Сквацьив сі, як розтолочене г-о. (Нагуєвичі)
Скривився, знівощів.
Скипка
1. Ні в скипки, ні в дрова. (Львів)
Говорять про щось ні до чого нездале. Пор. Даль І, 162.
2. Така йно, як скіпочка. (Жидачів)
Говорять про висохлу, змарнілу жінку або дитину.
Скиснути
1. А скис бис! (Нагуєвичі)
Жартливе прокляття.
2. Бодай-с скис! (Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Варіант до попереднього числа.
Скислий
1. Бодас сі наїв скислого гороху! (Нагуєвичі)
Прокляття.
2. Що волиш, ци скислий горох їсти, ци на здохлу бабу лізти? (Нагуєвичі)
Жартлива загадка: скислий горох – г-но, а здохла баба – піч.
Скінчитися
1. Всьо сі раз скінчит. (Нагуєвичі) … мине. (Дрогобич)
Загальна увага про минучість всього на світі.
[Доповнення 1910 р.] 2. Скінчила ся для мене панська ласка, бодай учтивому чоловікові і не снила ся! (Ізби)
Говорив чоловік, увільнившися від панської служби.
Скіра
1. Аж ci на нім скира трісе. (Нагуєвичі)
Говорять про перестрашеного чоловіка.
2. В него лиш скіра та кости. (Львів)
Говорять про змарнілого, виголоднілого чоловіка. Пор. Славейков І, 163; Wander II, Haut 158; Adalberg Skóra 5; Даль І, 378; Тимошенко 123.
3. Вигарбую тобі скиру. (Нагуєвичі) Я тобі скиру нагарбую. (Нагуєвичі)
Погроза: наб’ю тебе. Пор. Wander II, Leder 63, 65.
4. Висмарував му скиру. (Нагуєвичі)
Набив його, наробив синців.
5. І в баранячій скірі вовка пізнати. (Гнідковський)
Лихого чоловіка пізнати і за облесними словами.
6. Мало зі скіри не вискочит. (Нагуєвичі)
Говорять про урадуваного чоловіка. Пор. Wander II, Haut 110; Adalberg Skóra 7. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 26.
7. Не в своїй скирі ходиш. (Нагуєвичі)
Говорять про лихого, непевного чоловіка. Пор. Wander II, Haut 132.
8. Не стане скірка за виправку. (Нагуєвичі)
Говорять про всяке неоплатне діло. Пір. Adalberg Skóra 13; Wander II, Leder 55: Даль I, 121.
9. О чужу скіру йде. (Гнідковський)
Ходить о чуже життя або чужий маєток. Пор. Adalberg Skóra 14.
10. По під скіру кіт ся грав, хвостик до гори задер, а ще скірки не дістав. (Мшанець)
Говорять про глейоватий, недопечений хліб, на якім відстала шкірка.
11. Скиру бим з нього здер. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік у припадку страшної ненависті.
12. Скіра на чоботи, язик на підошви. (Ількевич)
Говорять про невторопного і язикатого чоловіка. Пор. Adalberg Skóra 16.
13. Скірочка бігат по раменах, що плівочка. (Ю. Кміт)
Говорять про вихудлого чоловіка, на якім шкіра морщиться.
14. Скіру з него здер. (Гнідковський)
Дерти з кого шкіру уживається в образовім значенні: визискувати, мучити кого. Пор. Даль І, 134.
15. Тебе скіра свербит. (Коломия)
Хочеться тобі, щоб тебе набито. Говорять збиточному чоловікові, що шукає собі зачіпки. Пор. Liblinský 221; Wander II, Haut 119; Adalberg Skóra 15.
16. Ти пся скоро! (Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Лайка: ти песя шкіро.
17. Того би й на волові скирі не списав. (Нагуєвичі)
Говорять про довгу історію або довгу розмову. Пор. Adalberg Skóra 1.
Склад
1. Він то до складу говорит. (Нагуєвичі)
Говорить виразно і розумно, ясно.
2. Пішов до складу, де всі святі праведні спочивают. (Нагуєвичі)
Говорять про помершого чоловіка. Склад у значенні кладовище, а в переноснім значенні поміщення померших душ.
Складатися
1. Ничо не складає ся. (Ю. Кміт)
Не в’яжеться, не щастить.
2. Складає сі, як складаной ножик. (Нагуєвичі)
Говорять про облесного, хитрого і зрадливого чоловіка.
3. Як воно дивно складат ся! (Ю. Кміт)
Говорять про якусь дивну пригоду.
Складно
1. Що не складно, то не ладно. (Ількевич)
Що не робиться в згоді і порядку, то буде безуспішне. Пор. Даль І, 604; II, 149.
Скляний
1. Хто скляний дух має, най на чужого каменем не кидає. (Ількевич)
Скляний дух – натяк на рід божевілля, у якім чоловікові здається, що має скляний живіт. Оповідають, що один такий божевільний умер із перестраху, коли його в живіт ударено каменем.
Склянка
1. Склянок а дітий ніколи нема досить: склянки б’ються, а діти мрут. (Кам. Стр)
Влучне порівняння і вказівка на той сумний факт, що із селянських дітей найбільша часть умирає. Пор. Adalberg Szklanka 4; Čelakovský 401. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wurzbach 214.
2. Скільинки малі, аби обдільчисті були. (Нагуєвичі)
Примовляв чоловік, коли при гостині дали маленькі порції для горівки, щоб одною квартою обділити велику компанію.
3. Скльинки потовчи. (Нагуєвичі) … побити. (Нагуєвичі)
Упасти на задницю. Говорять особливо про малих дітей, що часто падуть у задгузі.
Скомрах
1. Був то великий скомрах, що собі ні з чого ніщо не робив. (Львів)
Говорять про веселого, легкодушного чоловіка, що не любить турбуватися чим-будь.
Скорий
1. Скорий як медвідь за перепелицями. (Lewicki)
Говорять про повільного, неповоротного чоловіка. Перепелиця біжить дуже скоро, а медвідь не може її ніколи догонити.
2. Скорий як черепаха. (Lewicki, Ількевич)
Говорять про лінивого, неповертливого чоловіка.
3. Скорому гудз на животі, а лінивому на плечех. (Комарно) … горб … на плечох. (Миколаїв над Дністром) Скорому на животі, лінивому на хребті. (Кобаки)
Скорий швидше наїсться, а лінивий згорбатіє. Пор. Adalberg Skory 1; Sługa 31.
[Доповнення 1910 р.] 4. Такий скорий до роботи, як жид до шаблі. (Вербовець)
Кепкують із лінивого.
[Доповнення 1910 р.] 5. Такий скорий, як жидівська сокира. (Вербовець)
Говорять про лінивого. Жидівська сокира звичайно тупа.
Скоро
1. Як скоро, так зараз. (Лучаківський) … так і … (Стрий)
Говорять, коли хтось домагається скорого виповнення свого наказу.
Скорчитися
[Доповнення 1910 р.] 1. Скорчивси в штири погибелі. (Ілинці)
Зігнувся, згорбився.
Скотина
1. І розумна скотина, тілько що не говорит. (Замулинці)
Говорить про розумну худобину, пса. корову або коня.
2. Се така скотина. (Нагуєвичі) … правдива … (Львів)
Говорять про поганого, брутального чоловіка. Пор. Le Roux I, 93.
Скочити
1. Він би за нього в огень скочив. (Нагуєвичі)
Він так його любить, що готов принести для нього найбільшу жертву. Пор. Liblinský 165.
Скривитися
1. Скривив ся як середа на п’ятницю. (Ількевич) Скривив сі … (Пасічне)
Говорить про чоловіка, що сердиться або кривдує собі з чогось без причини. Середа і п’ятниця оба пісні дні. Пор. Ноcович с. 427.
2. Скривив сі, ак середа на четвер. (Сороки)
Середа пісний день, а четвер масний, то середі на четвер завкридно.
3. Так сьи скривив, як вош на мороз. (Лисець)
Говорять про незадоволеного, сквашеного чоловіка.
Скриня
1. Як повна скриня, то і миш газдиня. (Стежниця)
При достатку і найнедотепніша людина знайде собі світа.
Скрипіти
1. Скрипит як бойків віз. (Дрогобич)
Давні бойківські вози були цілком дерев’яні з немазаними підтоками і їдучи скрипіли незносно. Пор. Симони 2205.
Скрипка
1. Дав на скрипку, дав за скрипку, тай по грошох. (Жидачів)
Обчислював чоловік свої видатки на ярмарці, не можучи пригадати, на що видав усі гроші.
2. Коби скрипка, коби бас, підскочив бим висше вас. (Нагуєвичі)
Примовляє танцюристий парубок.
3. Коби скрипка тай цимбали, підскочив бим до повали. (Нагуєвичі)
Варіант до попереднього числа.
4. Коб не скрипка та не бас, то б музика свині пас. (Ількевич)
Це інструменти, якими він заробляє на хліб.
5. Скрипочка тири-рири, свині морков перерили. (Нагуєвичі)
Говорила дівчина, що мала пильнувати свиней і загаялася при танці.
6. Такий став, як скрипка. (Нагуєвичі)
Говорять про змарнілого, сухореброго чоловіка.
Скрипух
1. Найшла-м, дітинонько, скрипух – бодай мій ворог спух. (Нагуєвичі)
Скрипух – рід гриба, нездалий до їдження.
Скрупитися
1. Кому скрупилось, тобі змололось. (Терло) Комусь ся скрупит, а тобі ся змеле. (Лучаківський)
Говорять про якесь лихо, що одному обійдеться легко, а другому тяжко. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 358.
Скрутитися
1. Бодай-єс сі скрутив! (Нагуєвичі)
Прокляття. Натяк на овечу хворобу крутець.
Скубти
1. Не скуби, поки не зловиш. (Стриганці) Не скуби, поки-с не ймив. (Городок)
Не обчислюй користі, поки не зробиш самого діла.
Скулитися
1. Скулив ся, стулив ся, ги пес, ще й хвіст піджав. (Ількевич)
Говорять про якогось лихом побитого чоловіка.
2. Скулило би ті вдвоє! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти згорбатів!
Скупий
1. Скупий г-оїд. (Нагуєвичі) … лічикрупа. (Дрогобич)
Говорять про скупого чоловіка, що жалує собі найпотрібніших речей.
2. Скупий гроші складає, а біда калитку шиє. (Нагуєвичі)
Скупар, що складає гроші, дуже часто умирає в нужді, не маючи відваги нарушити тих грошей.
3. Скупий два рази тратить. (Ількевич, Жидачів)
Він звичайно купує найдешевшу річ, з якої має найменший пожиток або й страту. Пор. Даль І, 101; Славейков II, 120; Liblinský 95; Adalberg Skąpy 20; Brzozówski 5. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 49.
4. Скупий збирав, а дідько сі тим удавив. (Нагуєвичі)
Говорять про скупаря, у якого наскладані гроші викрадено, або він сховав їх так, що потім не міг віднайти.
5. Скупий збирає, а чорт калитку шиє. (Збараж)
Варіант до ч. 2. Пор. Le Roux 10.
6. Скупий не глупий, щадний не мудрий. (Мінчакевич) … щедрий … (Petruszewicz)
Лиш надмір скупості можна назвати лихом, та надмір щедроти провадить чоловіка до руїни. Пор. Даль 101; Носович с. 459.
7. Скупий ни глупий, а гордий ни дурний. (Жидачів)
Дуже часто буває навпаки.
8. Скупий сам собі жьилує. (Нагуєвичі)
Тим більше жалує всього іншим.
9. Скупий як би міг, то би два рази одно їв. (Замулинці)
Кепкують із захланного скупаря.
10. Скупого два рази живіт болит: раз, же сі наїсть, а друге, же голоден. (Миколаїв над Дністром)
При своїй скупості він захланний і зразу не доїдає, а потім переїдається.
11. Скупий не глупий: вкраў карпели і сховаў. (Баниця – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Карпели – ходаки.
12. У скупого завше по обіді. (Petruszewicz)
Він ніколи не погостить іншого.
13. Хто скупий, той не дурний. (Теребовля)
Принаймі сам він уважає себе дуже мудрим.
14. Хто скуп, тот не глуп. (Бистре)
Бойківський варіант до ч. 13.
[Доповнення 1910 р.] 15. В скупого чим більше гроший, тим більше горя. (Тростянець)
Бо вони замість задоволення дають йому лише турботи.
[Доповнення 1910 р.] 16. Скупий збират, щьисливий поживат. (Звиняч Горішний)
Скупий звичайно не користає з того, що зібрав.
Скупити
1. Тогди скупи, коли на дни. (Ількевич)
Роблячи на дні чоловік мусить жити оскупно, щоб ощадити щось із належної плати.
Скупиця
1. Ни наша скупицьи, но наш нистаток. (Львів)
Говорять незаможні люди, не маючи чим приняти гостей.
Скупість
1. Не наша скупість, ино незможність. (Гнідковський)
Варіант до Скупиця ч. 1.
2. Не скупість, але лихая сила. (Ількевич)
Вимовляється чоловік від якогось датку своїм лихим положенням.
Скупо
1. Коли скупо, терпи дупо. (Гнідковський)
В недостатку чоловік мусить обходитися без багато дечого потрібного.
Скучно
1. От скучно за дітинов. (Ю. Кміт)
Говорила мати, віддавши дитину у службу.
Слабий
1. Аж тогди слабий, як їсти не може. (Нагуєвичі)
В понятті селян перша умова доброго здоров’я – це добрий апетит.
2. Не такий слабий, як си додає. (Лучаківський)
Говорять про такого, що вдає хворого, аби ухилитися від роботи.
3. Ни тьижко замочи на слабого. (Kolberg Pokucie)
Слабого чоловіка не тяжко перемогти.
4. От слабий, бо му ся робити не хоче. (Лучаківський)
Говорять про такого, що ухиляється від тяжчої роботи, вимовляючися браком сили.
5. Слабе від вітру валит сі. (Нагуєвичі)
Говорять про схорованого, слабосилого чоловіка.
6. Слабий я, буду вмирати. (Ю. Кміт)
Говорить старець, чуючи упадок сил.
7. Слабому сира ніхто не даст, бо як умре, то хибне цілий рік. (Ю. Кміт)
Народне вірування.
8. Така-м слаба, як у ступі заопихана. (Нагуєвичі)
Говорить жінка, висилившися в часі жнив або іншої тяжкої роботи.
9. Таке тото слабе, що лиш раз дмухнути, тай сі переверне. (Нагуєвичі)
Говорять про слабосилу, малокровпу людину.
10. Такий єм слабий, як у ступі заопиханий. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, знесилений тяжкою роботою.
11. Такий слабий, що на руках ходити не може, ані мало їсти не годен. (Нижнів)
Жартують із здорового, повносилого чоловіка, що ходить не на руках, а на ногах, а як їсть, то не мало, лиш багато.
Слабість
1. Мене його слабість ни свербит, ни болит. (Ю. Кміт)
Говорить чоловік, безучасний до слабості іншого.
2. Слабість не радість. (Дрогобич)
Слабість може бути або загальним ослабленням організму, або хворобою, в усякім разі річ не мила.
Слава
1. Боже слава тобі на всьо. (Яселко – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Вислів подяки Богу за все добре.
2. Іди в погану славу! (Нагуєвичі)
Говорять нечесному чоловікові.
3. На воротах слава не висить. (Ількевич)
Добра слава про чоловіка іде від села до села.
4. Слава би ти пропала! (Ількевич)
Прокляття: щоб ти знеславився чимось.
5. Слава Богу, зломив ногу. (Нагуєвичі)
Іронічно про нещасного чоловіка в значенні: зламав ногу, але міг зламати голову, значить, через менше нещастя уйшов більшого. Пор. Wander II, Gott 996.
6. Слава-ж тобі Господиньку, вже я буду на сподоньку! (Лучаківський)
Говорить дівка, виходячи замуж.
7. «Слава Ісусу!» – «На віки віком! А з верха друком.» (Сороки)
Жартливо представляють привітання, сполучене з бійкою.
8. Слава ти Боже за ту ласку, що освятив піп паску. (Ясениця Сільна)
Говорять на Великдень, вертаючи із церкви, де свячено паски.
9. Слава тобі, милий царю, що мій милий на цвинтарю! (Ясениця Сільна)
Говорила жінка, вертаючи з похорону свого мужа.
10. Слава тобі, Суси Христи, не буде мнє кому гризти. (Пужники)
Говорила вдова по смерті злого мужа. Пор. Етнографічний збірник VІ, ч. 67.
11. Тілько слава, що чоловік. (Нагуєвичі)
Говорять про змарнілого, зхорованого чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 12. Добра слава до порога, лиха за порогом. (Тростянець)
Говорять про фальшивих людей, що в очі хвалять чоловіка, а поза очі обмовляють.
[Доповнення 1910 р.] 13. Добра слава дорожча багацтва. (Тростянець)
Її ні за які гроші не купиш.
Славитися
1. Хто сам ся славит, той вітрові служит, а хто вітрові служит, тому димом платят. (Рожнів)
Старосвітська приповідка про самохвальбу.
Славно
1. Славно, а ни пожиточно. (Жидачів)
Про якесь голосне, а некорисне діло.
Сливка
1. Про єдну сливку коливо буде. (Старі Богородчани)
До колива сливки зовсім непотрібні. Коливо – пшениця, варена з маком і медом, яку ставлять у церкві на аналої в часі відправи за померші душі, а по відправі усі присутні в церкві з’їдають по ложці.
2. Сливка-слинка, грушка-минушка, риба-вода, хліб-голова. (Ількевич)
Характеризують різні роди селянських страв.
3. Упав як сливка в г-о. (Нагуєвичі) … в тепле … (Львів)
Про чоловіка, що попав у якусь погану пригоду, зазнав якогось скандалу.
4. Яка сливка, така слинка. (Лучаківський)
Від доброї сливки збирається слина в роті.
Слиж
1. Він ми сі слижом з рук вислизнув. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що зручно висмикнувся з якоїсь лихої пригоди.
Слимак
1. Вибрався як слимак гладенький. (Корчин)
Говорять про ситого коня або про людину.
2. Дати кому слимака облизати. (Нагуєвичі)
Нечемна гра, при якій другому проводиться по губах послинений палець.
3. Їде, як слимак. (Нагуєвичі)
Їде помалу. Пор. російське: Улита едет, когда-то будет; Le Roux I, 115.
4. Показав, як слимак роги. (Нагуєвичі)
Говорять про несмілого чоловіка, що раптом осмілився трохи і зараз цофнувся назад. Пор. Le Roux I, 115.
5. Слимаковим ходом іде. (Нагуєвичі)
Іде помалу, розлізло.