Сніг – Сон

Іван Франко

Сніг

1. Біле як сніг. (Нагуєвичі)

Говорять про всяку білу твар, про людське тіло і т. і. Пор. Даль І, 613. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 364.

2. Бодай тя сніг спалив! (Буданів)

Жартливе прокляття, основане на пісні:

«Бодай, тебе, мій миленький, спалив сніг біленький.

Сім раз єм ті чарувала, а ти здоровенький;

Сім раз єм ті чарувала, а осьмий не буду,

Бо так єм си розгадала – світ не перебуду.»

3. Припав сніжок на мій обліжок. (Нагуєвичі)

Поговірка основана також на пісні:

«Припав сніжок на обліжок, ще лежит торічний;

Поможи ми, моцний Боже, бом сирота вічний.»

Пор. Даль І, 260.

4. Сніг і мороз на Великдень віщує недороду. (Мокротин)

Із народного календаря.

5. То мене так обходит як торічний сніг. (Львів)

Це мені байдуже. Пор. Даль 362. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 1.

6. Як сніг з дощом, йди до шевця з плачом. (Винники)

Коли погана погода, тоді шевцеві пильна робота.

Сніп

1. Сніп до снопа, буде копа. (Кобаки)

Говорять, складаючи копи або полукіпки.

2. Я йому і сніп і перевесло, і лопата і помело. (Кобаки)

Я для нього роблю всяку пожиточну услугу.

Снітий

1. Снітий змиваю, полон призиваю зо всіх штирьох сторон на моє подвіря. (Мшанець)

Народна примівка проти снітиїв у пшениці. Снітий – рід заразливого грибка чорної барви, що виїдає цілі колоски пшениці.

Сночи

[Доповнення 1910 р.] 1. Сночи ви дали мені замітку, а тепер я вам щос буду казати. (Криворівня)

Сночи – вчора вечір. Пор. народну покутську пісню:

Била мене мати сночи за любкові очи;

Хоть мя буде ще раз бити, не стану любити.

Снувати

1. Сную свої думки. (Ю. Кміт)

Говорить чоловік про своє звичайне, буденне думання.

Снуватися

1. Снує ся ми перед очи, як вдень так і вночи. (Ількевич)

Говорять про якусь напасливу річ або напасливого чоловіка, що наприкряється вдень або набивається на сон.

Собака

1. Бодай і собака свою жону мала. (Гнідковський)

Жартливе прокляття, бо жона буває раз щастєм, раз нещастям.

2. Вільно собаці і на Бога брехати. (Ількевич)

Пес звичайно не знає того, на кого бреше, але дуже часто своїм інстинктом бреше на злого чоловіка, хоч би й знайомого. Пор. Даль І, 580.

3. Годі го відогнати, як собаку з весіля. (Довге)

В часі весіль пси із сусідніх домів крутяться там, де виливають помиї або викидають недоїдки.

4. І собака по нім не затрубит. (Бірки Великі)

Говорять про чоловіка лихої пам’яті, за яким ніхто й не заплаче.

5. І старому собаці дригають жили в ср-і. (Ількевич, Petruszewicz)

Говорять про старого чоловіка, якому збирається на любощі.

6. Кормити собаку сіном, то з голоду згине. (Львів)

Пес належить до звірів м’ясоїдних і сіна не їсть.

7. Ліпше собаку годувати, ніж чужу дитину. (Стрий)

Від пса можна надіятися більшої вірності, ніж від чужого годованця.

8. Не завір собаці з переду, бо вкусит; шкапі з заду, бо фицне, а жінці ані з переду, ані з заду. (Городенка)

Правило життєвої мудрості.

9. Не треба нам собак, і люде оббрешут. (Darowski)

Іронічна поговірка про лихих сусідів.

10. Сільська собака най ся меже двірські не мішає. (Ількевич)

Двірські собаки бувають звичайно расові, сільські мішаної, лихої породи. Пор. Adalberg Sobaka 4; Čelakovský 325.

11. Собаці собача смерть. (Нагуєвичі)

Говорять про лихого чоловіка, що згиб поганою смертю. Пор. Носович с. 430; Тимошенко 69; Даль І, 342.

12. Що по собаці в церкві? (Нагуєвичі)

Собаці в церкві не місце. Передача польської загадки: «Co po psie w kosciele?», у якій «po psie» стоїть замість «pop ssie».

Собкати

1. Так ним собкає, як волом у ярмі. (Лучаківський)

Собкати тут у значенні командувати, гонити, від окрику «соб», що значить «наліво».

Соболя

1. Ой ти собольо жидівська! (Княждвір) … кашоварко … (Княждвір)

Соболя з латинського suboles – член родини, служниця.

Сова

1. А виділа сова світ? (Красносільці)

Народ вірить, що сова в день не видить нічого.

2. Бодай так сова світ виділа! (Печеніжин)

Жартливе прокляття, коли чоловік запевняє, що чогось не бачив. Пор. Adalberg Sowa 1.

3. Жибим так сові ноги поломав. (Буданів) … зуби … (Буданів)

Прокляття; гра слів: «сові» замість «собі».

4. Знає сова, що красна сама. (Гнідковський)

Говорять про погану жінку, яка уважає себе гарною.

5. Знати сову по пірю. (Нагуєвичі)

Лиху людину пізнати по її вдачі. Пор. Симони 1062; Adalberg Sowa 9.

6. І сова казала, що її діти найкращі. (Комарно)

В понятті нашого народу сова – поганий птах. Говорять про те, коли родичі невродливих дітей уважають гарними. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Lunge (das) 4.

7. І сова свої діти хвалит. (Гнідковський)

Кожда мати хвалить свої діти, поки їй занадто не докучать. Пор. Wahl I, 31; Osm. 373.

8. Коли сова з’яструбіє, то висше сокола літає. (Ількевич)

Натяк на давній звичай приучувати соколів і яструбів до полювання на інших птахів. Можливо, що до такої самої служби уживали і сов? Adalberg Sowa 6; Čelakovský 101.

9. Надув сі як сова. (Нагуєвичі)

Сова в день сидить звичайно надута і нерухлива, але вночи літає дуже шпарко і тихо. Пор. Adalberg Nadąć się 11.

10. Не виділа сова сокола; як узріла, аж умліла. (Ількевич)

Говорять про якусь несподівану, не дуже приємну стрічу.

11. Не вродить сова сокола, іно таке, як сама. (Ількевич)

Із поганого роду не вийде добра дитина, тільки звичайно подібна до родичів. Пор. Славейков II, 18; Носович с. 431; Leutsch 13; Bebel 198; Liblinský 52; Haller II, 13; Adalberg Sowa 8; Čelakovský 405; Le Roux 114.

12. Не пара сова до сокола. (Гнідковський)

Різні стани людей не радо входять із собою в супружі зв’язки. Пор. Erasm 133.

13. Не приведе сова сокола, а сова сову. (Нагуєвичі) Не вродит … (Нагуєвичі)

Жінка з ледачого роду буде мати ледачі діти. Пор. Erasm 557; Wahl I, 91; Haller II, 13; Wander I, Eule 29; Adalberg Sowa 15.

14. Овва, велика ми птиці – сова! (Ценів)

Народ дивиться на сову звичайно досить згірдно, головно для того, що її крик звичайно дуже неприємний, по народному віруванню віщує смерть.

15. Пізнала сова сокола. (Залісє)

Полюбилося двоє з нерівних станів.

16. Сова в лісі, савдат в стрісі, стріху дере, сало бере. (Пужники)

Примовляв солдат, т. є. російський вояк, продершися крізь стріху і крадучи в господаря сало. Пор. Етнографічний збірник VI, 193.

17. Сова му на дасі затявкала. (Гнідковський)

Сова віщує йому близьку смерть.

18. Сова – поганий птах: як на котрі хаті закричит, то вже там певне вмерлець буде. (Нагуєвичі)

Народнє вірування. Пор. Даль І, 61; Adalberg Sowa 12; Čelakovský 496.

19. Сова приспівує соловієві. (Гнідковський)

Говорять іронічно, коли хтось без голосу і без слуху береться співати.

20. Спить сова тай кури бачить. (Ількевич)

Сниться їй те, що вона бажала б пожерти. Пор. Носович с. 431, 433; Симони 2159; Даль II, 114, 279.

21. Сова хоть би літала по під небеса, то соколом ніколи не буде. (Ількевич)

І поганий чоловік, хоч би як величався, не буде через те чесний. Пор. Adalberg Sowa 10; Čelakovský 214.

22. У сови совині діти найкрасші. (Нагуєвичі)

Для кожної матері свої діти наймиліші. Пор. Wander II, Krähe 1, 75; Славейков II, 67.

23. Чи може сова в сонце дивитися? (Ількевич)

По народному віруванню сова зовсім не може бачити сонця.

24. Чи сову каменем, чи совою в камінь, сові все одно. (Снятин)

Чи чоловік нападе на нещастя, чи нещастя нападе на чоловіка, то йому все одно. Пор. Adalberg Sowa 2; Даль II, 463.

Согрішити

1. Ви ані согрішите, ані вам сі покаяти. (Мшанець)

Говорять непоправному грішникови, що вже не може далі грішити.

2. Не согрішили би-сте, як би-сте дали в файку тютюну. (Нагуєвичі)

Так примовляв молодий парубок до «сумління» старшому господареві, просячи в нього жмінки тютюну.

Содома

1. Там Содома і Гомора. (Гнідковський)

Говорять про дім або сім’ю, у якій панує безладдя і неморальність. Пор. Adalberg Sodoma 1.

Сокира

1. Відпас сокиру. (Нагуєвичі)

Відпас у значенні загубив.

2. Візьми, жінко, сокиру з-за лави, аби ся сусід не вкалічив. (Гнідковський)

Іронічне речення: господар підозріває сусіда, що вкраде йому сокиру з-за лави.

3. Втратив єм сокиру, най хоть топорище верне ся. (Лучаківський)

Говорить чоловік, що поніс більшу страту, а ратує хоч меншу часть. Пор. Adalberg Siekiera 5.

4. Говориш, як сокира плине. (Бабухів)

Говорять про тупоумного або гикавого чоловіка, що говорить запинаючися.

5. «Де сокира?» – «Там, де топорище.» – «А де ти є?» – «А, тут коло себе.» (Водники)

Жартлива розмова двох близьких товаришів.

6. Загубивши сокиру добре й топориско. (Ількевич)

При великій згубі добра хоч мала решта.

7. За лавою сокиру найти. (Гнідковський)

Знайти щось там, де ніхто не згубив, де річ лежить звичайно. Сокира в селянських хатах стоїть звичайно за лавою під стіною, встромлена в щілину між лавою і стіною. Пор. Adalberg Siekiera 11.

8. За сокиров ліс росте, а за рискалем ні. (Зазулинці)

На пні рубаного дерева виростають нові нарости з того самого коріння, а на місці викопаного дерева не виросте нічого.

9. Знайшов сокиру під лавицев. (Жидачів)

Знайшов щось таке, чого не згубив, або вкрав. Пор. Adalberg Siekiera 11.

10. Знайшов сокирку під лавков. (Кобаки) … сокиру за … (Ількевич, Petruszewicz) … сокиру під лавою. (Лучаківський) Найшов … за лавов. (Нагуєвичі)

Варіанти до попереднього числа.

11. З тупов сокиров у ліс сі не їде. (Стрий)

Для рубання дерев треба мати гостру і тяжку сокиру.

12. Меже двома сокирами не згине. (Нагуєвичі)

Значення неясне.

13. Ой гвавт, сокири ми дайте! (Львів)

Викрик чоловіка доведеного до розпуки.

14. Острий як жидівська сокира. (Нагуєвичі)

Говорять про тупоумного чоловіка. Жидівська сокира буває звичайно тупа і визублена.

15. По загиблій сокирі добре й топориско. (Лучаківський) … топорище. (Іванівці К.) По згубленій … добре … (Petruszewicz)

Варіанти до ч. 6. Пор. Гильфердинг 536; Erasm 672; Носович с. 408; Wander I, Axt 14; Славейков I, 54. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 182.

16. Пропала сокира – чорт її бери. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, поносячи якусь невелику страту і не маючи надії повернути її. Пор. Wander I, Axt 26.

17. Сокира, мотика, топорець – сорока, ворона, воробець. (Ількевич)

Жартливе зіставлення слів.

18. Сокира остра, мотика їй сестра. (Ількевич)

Сокира і мотика обі з заліза і обі гострі.

19. Сокира – хоть за рідним батьком кидай! (Лучаківський)

Жартує чоловік, діставши до рук добру сокиру.

20. Там би сокира увисла. (Гнідковський)

Там така задуха, згусле повітря. Пор. Носович с. 456.

21. Що ми зробиш? Сокиру ми з-за лави озьмеш? (Нагуєвичі)

Говорить чоловік другому, що грозить йому, а не може зробити ніякої шкоди.

Сокіл

1. Знати сокола по лету. (Нагуєвичі)

Знати чоловіка по його прикметах. Пор. Симони 1061; Носович 270; Даль ІІ, 248.

2. Не продавай сокола в полет. (Гнідковський)

Значення неясне.

Солити

1. Вже-м два рази солив, тай ще пересолене. (Нагуєвичі)

Жартує чоловік, досипавши два рази солі, де треба було лиш раз досипати.

2. Так соли, щоби аж загусло. (Нагуєвичі)

Жартує чоловік, упоминаючи жінку, аби відповідно посолила страву.

Соловій

1. При соловію і воробедь співак. (Гнідковський)

При добрім співаці і лихий співак може допомогти до хору.

Солод

1. З цего нема нічо, як з бабиного солоду. (Орелець)

Говорять про якусь пусту річ.

Солодкий

1. Не будь солодкий, бо тя злижуть, не будь гіркий, бо тя сплюють. (Ількевич, Petruszewicz)

Правило життєвої мудрості: не будь ані занадто приємний, ані занадто прикрий. Пор. Гильфердинг 1744, 2876; Schleicher 181; Носович с. 361; Wander II, Honig 99; Adalberg Słodki 2.

2. Ни будь солодкий як мід, бо те мухи зідят. (Жидачів) … злижут. (Нагуєвичі)

Варіанти до ч. 1. Пор. Liblinský 39.

3. Обернув солодким до рота. (Коломия)

Повернув діло так, щоб для нього було корисніше.

4. Солодкий як мамина цицька. (Ямниця)

Говорять про приємного чоловіка.

5. Солодкий як перцюга. (Сапогів)

Іронічно про прикрого, неприємного чоловіка. Перцюга – паприка.

6. Солодкі губи я сам си оближу. (Гнідковський)

В приємних обставинах чоловік обходиться без підмоги приятелів.

7. Таке солодке, що сі губи злипают. (Нагуєвичі)

Говорять звичайно про мід.

8. Хто вкусив солодкого, той певно гіркого не схоче. (Уриче)

Хто зазнав приємностий життя, тому прикрості тим більше незносні.

9. Що солодке, то коротке. (Нагуєвичі)

Життєві приємності тривають звичайно коротко.

10. Як за солодкими грушами люде йдут, няй так за мною молодці линут; як ни мож злим оком у ясне сонце ся подивити, так оби хлопці не могли без мене жьити. Як своє тіло любю, так оби мене любили. (Ю. Кміт)

Примівка дівчини, що рада як найліпше вийти замуж.

[Доповнення 1910 р.] 11. Солодкий як мід. (Нагуєвичі)

Звичайне порівняння. Пор. Giusti 305.

[Доповнення 1910 р.] 12. Солодкий як цукор. (Львів)

Звичайне порівняння. Пор. Giusti 305.

[Доповнення 1910 р.] 13. Солодший милий від меду.

Із народної пісні.

Солодонький

[Доповнення 1910 р.] 1. Солодонька рибка. (Нагуєвичі)

Так називають милу дівчину, особливо в піснях.

[Доповнення 1910 р.] 2. Солодонький мій любочку. (Нагуєвичі)

Відзивається дівка до парубка, особливо в піснях народних. Олена Маркова примовляла навіть: «Грибочки мої солодонькі».

Солома

1. Ліпша своя солома, як чужа перина. (Уриче)

Ліпше своє, хоч лихе, від чужого величного.

2. Не присувай соломи до вогню. (Ількевич)

Будь обережним у всякім небезпечнім ділі. Пор. Adalberg Słoma 5, 9; Даль II, 205.

3. Не рад, що в соломі, ще й шелестит. (Орелець)

Жартують із такого чоловіка, що мусить спати в чужій соломі.

4. Соломов топила, горшком воду носила: та такий сі хліб удав, шо під шкіров кіт сі грав. (Kolberg Pokucie)

Жалувалася жінка, що спекла невдалий, закалцьований хліб.

Соломон [У І. Ф. – Саламон]

1. Перше був Саламон один мудрий, а тепер десять на печи. (Буданів)

Кепкують із таких, що сидячи на печи, вигадують усякі дотепи.

2. Премудрий Саламон песє г-о важbт. (Нагуєвичі)

Натяк на народне оповідання про Соломона, що важив жіночий розум на вагу песього лайна і орік, що лайно важкіше.

Солом’яний

1. Ліпша соломяна згода, як золоте право. (Жидачів)

Соломяна згода, значить згода з понесеним невеликої шкоди, ліпша як дорогий процес, який можна програти.

2. Ліпше соломяне життя, як золота смерть. (Нагуєвичі)

Ліпше життя, хоч у біді, як смерть, хоч у великих достатках.

3. Соломяним слугою ніхто не доробився. (Ількевич)

Солом’яний слуга – недотепний, лінивий.

Солоний

1. Не солоне, як трава. (Ількевич)

Говорять про несолений хліб або страву.

2. Солоне як ропа. (Нагуєвичі)

Ропа або сировиця – натуральна вода з значним процентом солі.

Солоно

1. Солоно заплатив. (Коломия)

Дорого заплатив, дав ціну більшу від вартості предмету.

Солонище

1. Збігаються як на солонище. (Ількевич)

На солоні джерела збігається худоба із далеких пасовиськ, а також деякі звірі, як серни і олені.

Сон

1. А то твердий сон, нівроку! (Нагуєвичі)

Говорять про твердий, солодкий сон здорового чоловіка.

2. Він сі міні на сон набиває. (Нагуєвичі)

Сниться мені часто.

3. В сні бачити або їсти червоні вишні – стид. (Кутківці)

Із народного сонника.

4. В сні бачити бохонець хліба – добре. (Кутківці)

Із народного сонника.

5. В сні бачити коралі – стид. (Кутківці)

Із народного сонника.

6. В сні бачити нецки значить родини і втіху. (Кутківці)

Із народного сонника.

7. В сні чути кукання зазулі, значить зраджена таємниця. (Кутківці)

Із народного сонника.

8. Дав му на сон. (Нагуєвичі) … на спаньи. (Нагуєвичі)

Дав йому якогось лікарства, щоб міг спати.

9. Зі сну сі проходив. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось нагло збудиться зі сну.

10. Коли в сні бачиш арештантів, то жде тебе якийсь страх. (Кутківці)

Із народного сонника.

11. Коли в сні бачиш клітку, стережи ся ворожого підступу. (Кутківці)

Із народного сонника.

12. Коли в сні бачиш кров, то якийсь свояк приїде. (Лучаківський)

Із народного сонника.

13. Коли в сні бачиш умерця, то се значить здоровлє і довгий вік. (Кутківці)

Із народного сонника.

14. Коли в сні бачиш утопленого, то жди руїни маєтку і здоровля. (Кутківці)

Із народного сонника.

15. Кому на сон, тому на здоровйи. (Нагуєвичі)

Коли хворому чоловікові вертає сон, то він починає приходити до здоров’я.

16. Лиш як крізь сон си пригадую. (Нагуєвичі)

Говорять про якийсь слабий, невиразний спомин.

17. На сон ми сі збирає. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, якому хочеться спати.

18. На сон му вдарило. (Нагуєвичі)

Попав у безсонність, стратив сон.

19. Нема солодшого від сну. (Нагуєвичі)

Здоровий сон належить до найбільших приємностий людського життя. Пор. Славейков І, 320.

20. Перший сон найсолодший. (Нагуєвичі)

Перший сон після того, як чоловік засне, триває звичайно найдовше і найліпше покріпляє організм.

21. Сон би від тебе втік! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти попав у безсонність.

22. Сон го зморив. (Гнідковський)

Говорять про чоловіка, який прокидається, змучений страшними сонними привидами.

23. Сон мара, Бог віра. (Нагуєвичі)

Осторога, щоб не вірити сонним привидам, а покладатися на божу волю. Пор. Wahl I, 77; Славейков II, 144; Adalberg Sen 10; Čelakovský 15.

24. Сон ми голову клонит. (Нагуєвичі)

Поетичний вислів замість: мені хочеться спати.

25. Сон мі ломит. (Нагуєвичі)

Дуже хочеться спати.

26. Сон мі сі не бере. (Нагуєвичі)

Не можу заснути.

27. Сон, то найліпший лік. (Нагуєвичі)

У многих хворобах, особливо гарячкових, твердий, глибокий сон означає пересилення хвороби і поліпшення здоров’я. Пор. Даль І, 675.