Старий – Стати

Іван Франко

Старий

1. Або ти старий, аби-м тя просив? (Ількевич)

Старого просять, молодому можуть наказати.

2. Він та вна, старий та стара, Джора і Федора, Пилип і Никола, брат Гаврило несе точило, сестра Катерина веде кобилу, тих два, що по два несут, тих три, що в соломі спют, штири дівці по дитинці на руках несут. (Орелець)

Характеризують велику сім’ю.

3. В старій грубі чорти палят. (Кобаки)

У старого чоловіка бувають молодечі забаганки. Пор. Adalberg Piec 11; Ciało 25; Pień 4; Wierzba 3; Čelakovský 309; Záturecky VІІ, 101.

4. В старім пєцу дітько палит. (Миколаїв над Дністром)

Варіант до попереднього числа. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wurzbach 70.

5. Дай Боже старим очи, а молодим розум. (Дмитровичі)

Старі на старість часто сліпнуть, а молоді добиваються розуму аж у пізніших літах.

6. Де нам старим до науки! (Лемківщина)

Старий чоловік не важиться братися до якогось незвиклого для нього заняття.

7. Для старого більша година, як для молодого ціла днина. (Постолівка)

Чим старший чоловік, тим більше цінить своє життя.

8. Для старого буде й того. (Petruszewicz)

Говорять у сім’ї, в якій годують старого батька або діда чим-будь, недоїдками та недоносками.

9. І старий кіш, коли повний, хоріш. (Гнідковський)

Образово про старого, а багатого вдівця, що хоче женитися.

10. І стару в гнізді зловимо. (Нагуєвичі)

Варіант до т. II, Поволи 3. Пор. Le Boux de L. I, 121.

11. Ліпша старого рада, ніж молодого робота. (Сороки)

Молодий робить не раз хапаючись і невміло, а старого рада буває звичайно подиктована довголітнім досвідом.

12. На то він старий, аби з нього сміятися. (Станіславів)

Звичай велить шанувати старих, а не сміятися з них.

13. Не вмирают старії, але часовії. (Мінчакевич) … тілько … (Petruszewicz) … старі, іно часові. (Миколаїв над Дністром) Не вмирає старе, але часове. (Нагуєвичі)

Смерть не перебирає між старими і молодими. Пор. Носович с. 449.

14. Не старий, а часовий умирає. (Комарно)

Варіант до попереднього числа. Пор. Даль І, 345, 441.

15. Не смій сі зі старого. (Нагуєвичі)

Товариське життєве правило. Пор. Даль І, 441; Záturecky VII, 75; Čelakovský 309.

16. Не так старий, як давний. (Старі Богородчани)

Різниця неясна, може «давний» в значенні: старомодний.

17. Не тра стару клопотати, стара знає, кому дати. (Мінчакевич)

«Стара» в значенні: мати роду, господиня, що завідує великою родиною і розділює кожному, що йому випадає. Про велику родину у бойків Турецького і ін. повітів див. Ольга Франко, Семейне жите у бойків. Перший вінок, жіночий альманах, с. 217 – 229.

18. Одно старе, друге мале, ніким сі послужити. Сороки)

Безпомічне положення старого чоловіка в осиротілій родині.

19. Сів старий, зажурився, а далі встав підголив ся. (Лучаківський)

Жартують із старого, що силкується вдавати молодого.

20. Стара баба як холера, ще шукає кавалера. (Миколаїв над Дністром)

Кепкують із старої жінки, що залицяється до молодих парубків.

21. Стара миш не лакома на шквари. (Гнідковський)

Значення неясне.

22. Стара опириці. (Нагуєвичі) … чьирівниці. (Нагуєвичі)

Прозивають стару жінку.

23. Стара пані все то шиє, то поре. (Ількевич)

Мова про кепську швачку. Пор. Adalberg Pani 6; Stary 4.

24. Стара правда і старе вино завсе добре, але не стара дівка. (Ількевич)

Життєва практика. Пор. Adalberg Prawda 90.

25. Стара рада, густий борщ. (Гнідковський)

Густий борщ ситний, стара рада має добрий вплив.

26. Стара торба. (Нагуєвичі)

Прозивають стару бабу.

27. «Стара, ци хоче сі в жнива?» – «Ей, дай ми покій, я ледви жива.» (Нагуєвичі)

Жартливо говорить старший чоловік до жінки, яка в жнива перетомлена працею.

28. Старе, а завяле. (Замулинці)

Говорять про старого, худого, але ще сильного чоловіка.

29. Старе дреться, а на нове не збереться. (Лучаківський) … не береться. (Barącz)

Говорить чоловік бідніючи.

30. Старе опудало. (Нагуєвичі)

Прозивають стару, бридку бабу.

31. Старе скаже на глум, а ти бери на ум. (Замулинці)

Старий іноді жартом скаже таке, що молодому може послужити наукою.

32. Старе як мале: що уздрит, того просит. (Замулинці)

Старі люди дитиніють і забагають найнеможливіших речей.

33. Старий а дурний. (Теребовля)

Говорять про старого чоловіка, що стратив уже пам’ять. Пор. Wander I, Alter 7; Alt 22; Bebel 82; Даль 1, 442; Adalberg Stary 56.

34. Старий, али жилавий. (Іванівці Ж.)

Мова про старого, кремезного чоловіка.

35. Старий, але крепкий. (Іванівці Ж.)

Варіант до попереднього числа.

36. Старий, а не росте. (Гринява, Ількевич)

Старий звичайно меншає, а не росте. Пор. Adalberg Stary 58; Záturecky VII, 86; Čelakovský 265.

37. Старий, а розуму за дитину не має. (Нагуєвичі)

Говорять про старого, здитинілого чоловіка. Пор. Wander I, Alt 1; Záturecky VII, 57, 53. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 147.

38. Старий, а хромає. (Ількевич)

Говорять про старого каліку.

39. Старий ворон пусто не краче. (Гнідковський)

Ворон краче звичайно на якесь лихо.

40. Старий, в солому ся зарий! (Яворів)

Мудрування.

41. Старий говорит-городит, а то на правду виходит. (Замулинці)

Молодим іноді здається, що старий, оповідаючи про своє давніше життя, говорить вигадки. Пор. Носович с. 434.

42. Старий коли жениться, то повідат жінці: ти будеш падати з полиці, а діти з лавиці. (Ю. Кміт)

Характеризують невеселе життя молодої жінки за старим чоловіком.

43. Старий має в костьох календар. (Нагуєвичі)

З болю в костях відчуває зміну погоди. Пор. Wander I, Alten 30; Alter 34.

44. Старий мусит вмерти, а молодий може. (Полоничі)

Старому до смерті близько, а молодому не тяжко о смертний припадок. Пор. Даль І, 441.

45. Старий, паси а не рий! (Нагуєвичі)

Мудрування.

46. Старий пес дармо не бреше. (Нагуєвичі)

Він занадто лінивий, щоб брехати без потреби. Пор. Гильфердинг 2626. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 115.

47. Старий, сто пасок іззів. (Ясениця Сільна)

Говорять про столітнього діда.

48. Старий у палици, а діти у лавини. (Миколаїв над Дністром)

Говорять про старого батька, що пізно оженившися, має дрібних дітей.

49. Старий усе диковатий. (Станіславів)

Усе прибагає собі чогось незвичайного.

50. Старий чоловік де будь постоїт. (Жидачів)

Рад побалакати з кожним стрічним чоловіком.

51. Старий як гриб. (Нагуєвичі)

Говорять про старого, дряхлого чоловіка. Пор. Даль І, 443; Adalberg Stary 68.

52. Старий як дитина: що вздрит, то правит. (Хриплин) … як малий … тай тото й … (Жураки)

Говорять про старого, здивачілого чоловіка. Пор. Wander I, Aeltern 53; ІІ, Kind 1143; III, Leute 1017; Adalberg Stary 67; Носович с. 435.

53. Старий як дитина: їв би, пив би що година. (Гнідковський)

Він їсть звичайно не багато, але часто. Пор. Славейков II, 132.

54. Старий як труп. (Львів)

Говорять про старого, хворовитого чоловіка.

55. Старі кавалери моцніші в ногах, як в голові. (Монастирок)

Безженні люди на старість звичайно дивачіють.

56. Старі люде також не дурні були. (Нагуєвичі)

Остерігають молодих, щоб не занадто виносили себе понад старших. Пор. Wander I, Die Alten 42; Aeltern 27.

57. Стар любит сквар, а молод – холод. (Замулинці)

У старого кров холоне і для того він любить тепло, а в молодого кров гаряча, і для того він може видержати більший холод. Пор. Носович с. 434.

58. Старої то корови теля. (Гнідковський)

Значення неясне, мабуть теля слабосиле, може образово про дитину старої матері.

59. Старому брехати а багатому красти іде як з масти. (Гнідковський)

Бо першому вірять, а другого не підозрівають. Пор. Adalberg Stary 45.

60. Старому лишень брехати, а багачеви красти. (Туглуків)

Варіант до попереднього числа.

61. Такий старий, шо аж му гриби з ср-и ростут. (Kolberg Pokucie)

Жартлива поговірка про дуже старого чоловіка.

62. «Ти стара трупице!» – «Не хочеш сі постаріти, то сі повісь!» (Матівці)

Відповідає стара жінка такому, що називає її старою трупицею.

63. То ще старі люде приповідают. (Коломия)

Говорять про всяку приказку, оперту на життєвій практиці.

64. То ще старі люде так брехали. (Ценів)

Кепкують із такого, що видає свою брехню за правду.

65. Уже старий, а не росте. (Лімна)

Жартлива увага про річ, яка розуміється сама собою.

66. Ходи старий на мене, зле мині без тебе! (Пужники)

Говорила стара жінка про кожух. Пор. Етнографічний збірник VІ, 186.

67. Хоць єс старий, а брешиш. (Жидачів)

Про старого звичайно думають, що він говорить правду.

68. Ще сі старий не дивит у ходаки, а на сливки. (Нагуєвичі)

Ще не сподівається швидкої смерті.

69. Я за старий до науки. (Нагуєвичі)

Говорить старий, коли йому кажуть учитися чогось такого, чого він не вміє. Пор. Wander ІІІ, Lehre 139.

70. Який ти старий, а не ростеш. (Львів)

Жартливо замість: який ти старий, а не розумний.

71. Як не хочеш бути старий, то повісьсі! (Голешів)

Говорить приміром старий парубок, з якого сміються, що старий. Пор. Wander I, Alt 49. 51, 57; II, Hangen 10; Adalberg Stary 19.

72. Як старі брехали, так і ми за ними. (Львів)

Примовляють, оповідаючи про старі події, передані з уст старих людей. Пор. Даль І, 370; Adalberg Stary 13.

73. Як ся старе пристроїт, то й за молоде постоїт. (Стрільбичі)

Старий чоловік здоровий і добре одягнений стоїть за молодого. Пор. Adalberg Stary 14.

74. Я стара – то не дивота. (Миколаїв над Дністром)

Говорить про себе стара жінка.

[Доповнення 1910 р.] 75. Стара драндига. (Нагуєвичі)

Говорять про стару жінку або кобилу високого росту. [У І. Франка: «Мав коня – таку драндигу, / Що лиш шкіра й кість була» (Пригоди Дон Кіхота, 1891 р.). – М. Ж., 11.06.2021 р.]

[Доповнення 1910 р.] 76. Старе дрантє. (Дрогобич)

Згірдно говорять про старих людей.

[Доповнення 1910 р.] 77. Старі кандиби. (Нагуєвичі)

Говорять про старі, худі коні.

Стариня

[Доповнення 1910 р.] 1. Своя стариня хоть б’є, то не болить дуже. (Криворівня)

Стариня – родичі, батько й мати, або також дід і баба.

Старість

1. Аж до старости розуму учися, і дурньом умреш. (Городок) [Доповнення 1910 р.] До старости розуму учися, дурний будеш. (Монастирок)

Всієї життєвої мудрості чоловік у своїм житті не може вичерпати.

2. Болят на старість кости за гріхи молодости. (Зіболки)

Чоловік, що занадто гуляв у молодості, на старість часто хорує. Пор. Liblinský 129; Adalberg Starość 2. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 147.

3. На старість семирака радість. (Мшанець)

Іронічно говорять про різнородні прикрості старості.

4. На старість трояка радість. (Нагуєвичі) … двояка … (Нагуєвичі)

Варіанти до попереднього числа. Пор. Даль І, 487; Носович с. 337.

5. Не дай Боже нікому дочекати великої старости! (Нагуєвичі)

Велика старість рідко коли буває щасливою, але дуже часто буває повільним нидінням. Пор. Wander I, Alter 104.

6. Старість не радість. (Lewicki)

Старий чоловік звичайно підлягає всяким хворобам і невигодам. Пор. Wander I, Alter 10, 11, 13; Schleicher 149; Носович с. 434; Bebel 133; Даль I, 445; Adalberg Starość 15.

7. Старість не радість, а смерть не весілє. (Балигород, Мшанець, Миколаїв над Дністром)

Повніший варіант до попереднього числа. Пор. Славейков II, 132; Даль І, 335; Brzozówski Starość 7: Adalberg Starość 15.

8. Старість не радість, молодість неспокій. (Хлівчани)

Старий часто сумує, а молодий не знаходить собі місця.

9. Старість не радість, як молодість гойність. (Хлівчани) … буйність. (Хлівчани)

Коли чоловік за молоду дуже гуляє, має сумну старість. Пор. Záturecky VII, 39.

10. Старість чесна не многолітна. (Гнідковський)

Є певна границя, до якої старість буває гарна і щаслива.

Старіти

1. Що старіє, то дурніє. (Хриплин)

Зі старістю чоловікові слабне пам’ять і загалом духова сила. Пор. Wander I, Alter 32, 60; Даль I, 563.

Старо

1. Старо виглядає, як засушений гриб. (Ю. Кміт)

Говорять про старого, поморщеного чоловіка.

Староста

1. Староста коровай ділит і собі не вірит. (Мшанець)

Староста ділить коровай між весільні гості і думає над тим, аби обділити кожного, кому належиться. (М. Зубрицький).

Старший

1. А знаєш ти, хто ту старший? (Нагуєвичі)

Уговкують чоловіка, що в невідповіднім місці виносить себе понад інших.

2. Не знає старшого над собов. (Нагуєвичі)

Говорять про зарозумілого чоловіка.

3. Хто старший, Гриць чи Параска? (Гнідковський)

Кепкують із таких, що спорять між собою, хто з них мудріший?

4. Хто старший, той не менший. (Нагуєвичі)

Того слідує посадити на першім місці.

5. Що старше, курка чи єйце? (Нагуєвичі)

Вічне, нерозв’язане питання. По новим дослідам і гіпотезам яйце найстарша органічна формація. Пор. латинське: Omne ab ovo; Wander II, Hahn 53.

Старшувати

1. Ти надо мнов старшувати ни будиш. (Жидачів)

Говорять чоловікові, що береться старшувати над іншим.

Стати

1. Аби-с став цапки, то того не докажеш. (Нагуєвичі)

Стати цапки – образово з натяком на упертого цапа.

2. А став би-с стовпом! (Нагуєвичі)

Прокляття. Натяк на біблійне оповідання про Лотову жінку, перемінену в стовп солі.

3. Він став чиста сновида. (Станіславів)

Говорять про схорованого чоловіка, що ледви ходить.

4. «Де сі то стало?» – «На кінци язика.» (Нагуєвичі)

Жартлива відповідь на невмисне питання.

5. Коли стало на хліб, то стане й на обід. (Ількевич)

Бо можна пообідати й самим хлібом.

6. Най сі на тім стане! (Нагуєвичі)

Най буде цього нещастя досить.

7. Став ми костев в горлі. (Ількевич)

Говорять про напасливого чоловіка, що докучив другому. Пор. Славейков II, 166. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 142.

8. Став ми сілю в оці, хріном в носі. (Ількевич)

Говорять про уприкреного, немилого чоловіка.

9. Став не свій. (Ількевич)

Стратив притомність, зійшов з розуму.

10. Став ні в дітька ні в чорта. (Богородчани)

Став ні в сих, ні в тих.

11. Став як віл перед новими воротами. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що дивується якійсь звичайній для інших, а незвичайній для нього речі. Пор. Славейков ІІ, 133; Adalberg Stać 16.

12. Став як го мати родила. (Нагуєвичі)

Став голий, роздягся до сорочки. Пор. Дикарев 194; Даль II, 85.

13. Став як дурень на весілю. (Kolberg Pokucie)

Став зачудований чимось звичайним. Пор. Adalberg Stać 30.

14. Став як опарений. (Ількевич)

Став поражений чимось наглим і неприємним.

15. Став як смерть. (Карлів)

Поблід з переляку.

16. Став як укопаний. (Ількевич)

Став відразу на місці, остовпів. Пор. Даль І, 641; II, 57; Adalberg Stać 17, 52.

17. Став як х-й на весіллю. (Коломия)

Кепкують із такого, що чогось нараз здивується, стане ні в цих, ні в тих.

18. Став як циган меже образами. (Коломия)

Став у ненатуральній позиції. Натяк на оповідання про цигана, що розібраний став у різбарні замість фігури святого.

19. Стань з ним до писка. (Нагуєвичі)

Розпочни з ним сварку.

20. Таке му стало лице, як петечина. (Тлумачик)

Говорять про чоловіка, що упідлився, має, як кажуть, витерте лице.

21. Такий став, як ствір. (Нагуєвичі)

Змарнів, схорувався.

[Доповнення 1910 р.] 22. Став гий друк. (Тростянець)

Говорять про дурня.

[Доповнення 1910 р.] 23. Став, як свічка з мази. (Вербовець)

Говорять, коли хто стоїть і заслоняє іншому світло.