Сісти – Скарати
Іван Франко
Сісти
1. Айи, сів, с-у тай тріски беру. (Гринява)
Сміються з такого, що хоче нараз робити дві або три роботи.
2. Де сів, там сів, коби смачно з’їв. (Довжанка)
Говорить скромний чоловік, якому байдуже про те, на якому місці при столі сидить, аби тільки попоїв добре.
3. Де сісти, там сісти, аби що з’їсти. (Ількевич)
Загальніший варіант до попереднього числа.
4. Добре сісти і на горбі, коли є що в торбі. (Гнідковський)
Коли чоловік має чим покріпитися, то йому про місце байдуже.
5. Є де сісти, а нема що їсти. (Ількевич)
Говорить чоловік, що має свою хату, а не має зарібку і мусить голодувати.
6. На королівськім місци сісти. (Гнідковський)
Королівське місце в значенні королівщини, місце наділене спеціальними привілеями і більшою свободою в порівнянню до підданських грунтів.
7. Ні сіло, ні пало, а вже ся стало. (Замулинці)
Сталося щось несподіване і неприготоване.
8. Ні сіло ні пало: давай бабо сало. (Залісє)
Говорять про всяку неоправдану претензію. Пор. Даль І, 212; Носович с. 385.
9. Ні сіло, ні пало, зїв кіт сало. (Жидачів)
Говорять про якусь невияснену страту.
10. Сєдь де будь, ту коло мене. (Жидачів)
Говорить чоловік до чоловіка, якого хоче мати близько себе.
11. Сєдь за бодак, то все ни так. (Жидачів)
Хоч як сідай, а іншому все недогода, не до вподоби.
12. Сєдь камінем! (Буданів) … камінцем! (Буданів)
Говорять з притиском або з докором комусь, аби сидів тихо.
13. Сів би-с каменьом! (Нагуєвичі)
Прокляття.
14. Сів каменем. (Ількевич)
Сидить нерухомо.
15. Сів на землю тай ноги спустив. (Kolberg Pokucie)
Кепкують із такого, що сидить на голій землі з простертими ногами, не можучи спустити їх.
16. Сів си на старший конец, як богач на весіллю. (Коломия)
Старший конець стола на лівім боці під вікном.
17. Сів с-ти, надув сі, ледво перднув. (Дидьова)
Кепкують із чоловіка, що хоче зробити щось велике, а зробить ледве щось незначне.
18. Сьидь каменем та мовчи. (Kolberg Pokucie)
Говорять до крикливої, невгавущої дитини.
19. Сьидьмо на колоді тай говорім о погоді. (Лімна)
Говорять добрі знайомі здибавшися і не маючи про що говорити. Пор. Носович с. 439.
20. Сів як на леду. (Ількевич, Petruszewicz)
Опинився в нещаснім, небезпечнім положенні.
21. Сів як панна зо шпильков до росолу. (Нагуєвичі)
Взявся до якогось діла без відповідних засобів.
22. Сіла ги кошик. (Підгірки)
Про жінку, що розсілася широко.
23. Сьидьте си, най вам не висит. (Гірне)
Жартливо припрошують прихожого чоловіка, аби сідав. Пор. Носович с. 239.
24. Сіла муха на носі, та нема кому зігнати. (Лучаківський)
Говорять про чоловіка, що нараз виявив якісь неоправдаві претензії або розсердився без причини. Пор. Liblinský 158.
25. Я сіла, бом готова була, тай іззіла, щоб здорова була. (Нагуєвичі)
Говорить запопадливо господиня, видавши всім обід і пообідавши нарешті сама.
26. Я собі так сіла, як доброго року. (Львів)
Говорить жінка, засидівшися за якоюсь розмовою і забувши про те діло, за яким прийшла.
27. Сядте собі дакус. (Яселко – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Сядьте собі трохи, на якийсь час.
[Доповнення 1910 р.] 28. Сіла як божичка. (Товмачик)
Говорять про гонорну панну.
Сіть
1. До сіти впаде, хто з дурним краде. (Ількевич)
Хто з дурним починає яке будь діло, сам собі робить клопіт.
2. Перед сітьов риби не їмай. (Нагуєвичі) … не лови. (Коломия) … не лапай. (Дрогобич)
Ні в якім ділі не перехапуйся. Пор. Риба ч. 39; Wander III, Netz 14; Čelakovský 192.
3. Сітю птиці, сріблом людей ловят. (Гнідковський)
Про вірний спосіб уловлювання людей підкупством.
Січень
1. Січень січе тай морозит, газда з ліса дрова возит. (Збараж)
Господарське правило. Пор. Adalberg Styczeń 13.
Січка
1. Перезнися в січку. (Мінчакевич)
Лайка неясного значення.
2. Перезувся в січку. (Ількевич)
Значення неясне.
3. Троха січки, троха трини, троха з вами, троха з ними. (Ясениця Сільна)
Говорять гості, переходячи з хати до хати.
4. Троха січки, троха трини, троха правди, троха кпини. (Матвіївці)
Говорять жартуючи на пів-серйозно.
Сіяти
1. Бідних не сіють – сами сі роді. (Карлів)
Бідними стають люди або по батьках, або по втраті власного майна.
2. Де го не посієш, то він сам зійде. (Lewicki) … там зійде. (Ількевич)
Говорять про влазливого чоловіка, що мотається скрізь, де його не треба.
3. Де не посіє, там не вродит сі. (Яворів)
Без праці не буває ніякої користі.
4. Де тя не посіє, там виростеш. (Теребовля)
Говорять чоловікові, що нараз опинився не на своїм місці.
5. Єдин сіє, другий віє. (Гнідковський)
Кожний із них занимався іншою, своєю роботою. Пор. Гильфердинг 623; Adalberg Siać 7. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 71.
6. Злото не сіють, само сі родит. (Нагуєвичі)
Воно лежить у природі так само, як добро. Пор. Le Roux 51.
7. Мені ся не сіяло, тай не буде ся збирати. (Гнідковський)
Я не трудився на це і не буду за це одвічати. Говориться про якесь недобре діло, до якого чоловік не причасний.
8. Не що дня можна сіяти, збирати. (Ількевич)
На все своя пора, якої треба пильнувати.
9. Рідко посієш, рідко сі вродит. (Нагуєвичі)
Господарське правило. Деякі роди збіжжя чим рідше посіяні, тим ліпше родять. Пор. Haller ІІ, 13; Adalberg Siać 4.
10. Сіє вітер, вітром жити буде. (Ількевич)
Хто говорить пусті слова, той не доробиться нічого. Пор. Brzozówski Siać 2.
11. Сієте або садите що, бесідуйте: ни пшеницю сію, ни капусту саджу, ай полон, оби ми Господь Бог зародив зи всіх штирох сторон. (Ю. Кміт)
Примівка при сіянні або садженні.
12. Сій на божу волю, на щасливу долю! (Лучаківський)
Господарське вітання. Сіяння уважається праведним, боговгодним ділом, до якого не всякого у хозяйстві допускають. Звичайно сіє голова родини або найстарший син.
13. Сій та ори, на Поділє ся бери. (Лучаківський)
Господарське правило. Сіючи та орючи добре на своїм полі, можна доробитися так само або й краще, як на Поділлі, куди з гір і з Підгір’я тікали люди у голодних роках. Пор. Носович с. 417.
14. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. (Ількевич)
Де нема поля до орання, там не посієш нічого; де нема знадобів до праці, там не зробиш нічого.
15. Хто густо сіє, той ся надіє. (Лучаківський)
Звичайно господар, особливо заможніший, сіючи «не жалує святій землі зерна», сіє густо, надіючися багатшого плоду, але дуже часто, особливо в найплодовитіших роках, ошукується на тім, бо густо сіяне збіжжя вилягає і марнується. Пор. Гильфердинг 2995; Adalberg Siać 16, 17.
16. Хто ни посіяв, той ни ме збирати. (Kolberg Pokucie)
Хто не трудився корисно, той не має надіятися корисних здобутків. Пор. І, 20; Гильфердинг 3045; Le Roux 57; Adalberg Siać 11. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 26, 249.
17. Хто сіє овес, той голоден як пес, а хто сіє просо, той ходит босо. (Добросин)
Передразнювання досить безосновне, бо приміром у бойків овес усе-таки головний рід збіжжя, а просо належить до найцінніших родів збіжжя.
18. Хто сіє, оре, не знає за горе. (Замулинці)
Господарське правило, яке в рільництві бачить джерело добробуту.
19. Що-сь посіяв, то ся вродит. (Дмитровичі)
Що хто зробив, буде мати відповідний хосен. Пор. Даль II, 276.
20. Яке посієш, таке збереш. (Нагуєвичі) … піжнеш. (Нагуєвичі)
З лихого насіння лихий плід, а з доброго добрий. Пор. Osm. 435; Гильфердинг 972; Wander I, Aussäen 3, 4; Симони 1376; Le Roux 57; Brzozówski Siać 1; Adalberg Siać 6.
21. Як посіяв, так зійшло. (Ількевич)
Хто кепсько посіє, тому кепсько зійде, а хто добре, тому й добре зійде.
Скажений
1. Вє ся як скажений. (Берегомет)
Говорять про чоловіка, що крутиться не знаючи, що з собою діяти.
2. Скажене лише сліпе заразливе. (Ількевич)
Значення неясне.
Сказати
1. Ані нас-у ти не сказав. (Буданів)
Відійшов не попрощавшися, або взяв не дякуючи.
2. Дай Боже сказати, а не збрехати. (Нагуєвичі)
Говорять, розпочинаючи якесь довше оповідання. Пор. Даль І, 202, 575; Adalberg Powiadać 2.
3. Легко сказати, а зробити тьижко. (Нагуєвичі)
Звичайний життєвий досвід. Говориться всячина, але робиться мало дещо з того. Пор. Славейков І, 256.
4. Не скажу за нього злого і стільки, що синого за ніхтем. (Богородчани)
Говорять про зовсім доброго чоловіка. Синього за ніхтем – щось дуже мале.
5. Ну, ну, я її скажу. (Жидачів)
Говорять, коли комусь кажуть що зробити, а той удає, що не розуміє, до кого це відноситься, і каже як вище.
6. Скажи своєм, най скажут моєм, най я так ни ходжу. (Жидачів)
Дурний парубок хотів женитися і просив сусіду, аби вставився за ним у своїх, а ті аби знов сказали його старим.
7. Скажи мені, то я тобі скажу. (Нагуєвичі)
Говорять, коли два чоловіки зійдуться і зговоряться про щось таке, чого не розуміє ані один, ані другий. Пор. Славейков І, 210. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 64.
8. Скажу по правді. (Нагуєвичі) … по щирости. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік чоловікові в добрім намірі.
9. Скажу ти як доброму. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, не бажаючи в своїм суперечнику бачити ворога.
10. Скажу як перед Богом. (Нагуєвичі)
Скажу по правді, по щирості. Пор. Славейков І, 210.
11. Сказав би ми хоць бісе, хоць чорте, а він ані пари-писки. (Нагуєвичі)
Нарікає чоловік на другого, що мав йому щось сказати, але збув його мовчанкою.
12. Сказав би там: бісе та чорте. (Буданів)
Сказав би: куме, сусідо – розтолкував би тай пішов би в згоді.
13. Сказав бим ти: нас … матери, але сі стидаю. (Матвіївці) … але сі будеш гнівати. (Нагуєвичі)
Делікатний вислів замість простого.
14. Сказав му віз і перевіз. (Бережниця)
Сказав йому рішуче слово.
15. Скажу ти крайне слово. (Нагуєвичі)
Скажу рішуче слово, від якого не відступлю.
16. Сказав пан, зробив сам. (Миколаїв над Дністром)
Варіант до т. II, Пан ч. 40. Пор. Adalberg Pan 64.
17. Сказав у лихий чьис. (Нагуєвичі)
Сказав таке слово, після якого сталося якесь лихо. Загально людське вірування в щасливі і нещасливі дні і часи.
18. Сказав, хоть теля вкрий. (Комарно)
Сказав якусь очевидну дурницю.
19. Сказав, що знав. (Нагуєвичі)
Говорять, коли хтось сказав зовсім недоладне слово. Пор. Adalberg Powiadać 5, 17.
20. Сказав, як на лопаті вивіз. (Нагуєвичі)
Сказав виразно і недвозначно.
21. Сказав, як сокиров урубав. (Нагуєвичі)
Сказав остро, поважно, недвозначно.
22. Сказав, як сокирою втяв. (Климець) … сокиров у г-о втьив. (Нагуєвичі)
Варіанти до попереднього числа. Пор. Даль І, 527; ІІ, 177.
23. Сказано на глум, а ти бери на ум. (Нагуєвичі)
Добру науку можна брати собі із поважних і жартівливих слів. Пор. Даль I, 519.
24. Щось хотів сказати, тай за язик ся вкусив. (Лучаківський)
Говорять про чоловіка, що почне щось говорити, а надумавшися уриває і мовчить.
25. Як що скажу на поліцая, то-м віта ще не образив. (Карлів)
Сказавши щось лихого про нижчого стану чоловіка, ще не ображується вищого.
[Доповнення 1910 р.] 26. Вмієш сказати, вмій мовчати. (Тростянець)
Одне й друге, зробити добре і в пору – не мала штука.
Скакати
1. А скакав бис голий, аби ти сі люде не могли на цуд надивити! (Нагуєвичі)
Прокляття в значенні: аби ти збожеволів.
2. Будеш у мене такої скакати, як я заграю. (Коломия)
Будеш ходити і робити по моїй волі.
3. Він там буде гараса скакати. (Нагуєвичі)
Буде сердитися. Гарас – фламандське місто Аррас у північній Франції, із яким наші купці в XVI–XVII віках мали часті торговельні зносини. Від назви того міста пішла назва гарус, червона бавовняна матерія або пряжа, і гарасівка – червона стяжка або шнурок, якими обвивають капелюх. В архіві міста Арраса збереглася і досі і була недавно віднайдена проф. Ягічем коротка граматика південно-руського язика XVII в., написана незалежно від Мелетія Смотрицького. [Йдеться про граматику (1643 – 1645 рр.). – М. Ж., 7.06.2021 р.]
4. Скакали, поскакали, тай си ноги поламали. (Голгочі)
Говорять про завзятих скакунів, яким трафилося нещастя.
5. Скаче ми до очий. (Нагуєвичі)
Говорять про запаленого чоловіка, що наскакує з погрозами або з кулаками.
6. Скаче як дідько. (Ількевич)
Говорять про такого, що скаче занадто сміло з якоїсь великої висоти.
7. Скаче як теля на посторонку. (Ількевич) … на загоні. (Ількевич) … на мотузку. (Нагуєвичі)
Кидається на однім місці не знаючи, що з собою діяти. Пор. Пор. Adalberg Skakać 5.
8. Скаче, як хліб побаче. (Сороки)
Говорять про голодного чоловіка, а властиво про виголоднілу дитину.
9. Скачи враже, як пан каже. (Ількевич, Petruszewicz) Так … (Lewicki)
Приговорюють до чоловіка, що змушений підлягати чужій волі. Пор. Носович с. 427; Wander II, Hupfen 924; Čelakovský 824; Brzozówski Skakać 1; Adalberg Skakać 24; Даль II, 439.
10. Скачи, Данило, хоть ти не мило. (Пралківці)
Говорять про примушену роботу або вимушену веселість.
11. Скачи дрібно – не подібно, скачи ширше, то ще гірше. (Станіславів)
Розважує себе старший чоловік, якому захотілося пуститися в танець.
12. Скачи, не скачи, дай молоко, бо я гроші дав. (Грабовець С.)
Говорить чоловік до жида, у якого купив молока, а він хоче йому відібрати, хоч узяв гроші.
13. Скачу, як хліб зобачу. (Ількевич)
Говорить голодний, бідний чоловік, що не має свого хліба.
[Доповнення 1910 р.] 14. Він скаче, як блоха. (Львів)
Кепкують із легкомисного чоловіка, у якого думки розбігаються. Пор. Рудольф Мох, Справа в селі Клекотині, с. 127, де жид говорить до селян: «Не скачте ви, як в сабаш блохи»; Giusti 369.
[Доповнення 1910 р.] 15. Не скакай, бо не станеш. (Тростянець)
Впадеш і поламаєш ноги.
Скакіць
1. Скакіц, коте, з печи в грань. (Тростянець)
Говорять про такого, що з добра самохіть впадає в біду.
Скала
1. Ни мав скалів та дибрів! (Ю. Кміт)
Говорять про злого чоловіка: не має де сховатися, де втекти, тай знайшовся в селі і наробив лиха.
Скапати
1. Аби-сь сі скапав як свічка! (Комарно)
Прокляття. Пор. вище Свічка ч. 12.
2. Бис так скапала, як лоза! (Жидачів)
Прокляття. З лози вранці літом рясно капає роса.
3. Бодай-с скапаў! (Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Прокляття: щоб ти змарнувався, зійшов нінащо, як похилена свічка.
4. Бодай ти скапав, як свічка на великдень перед образами! (Ю. Кміт)
Прокляття. Просторий варіант до попереднього числа.
5. Скапав бис, як густа роса на сонци! (Ю. Кміт)
Прокляття: щоб ти щез, як роса на сонці.
6. Скапало його багатство, як свічка. (Станіславів)
Говорять про чоловіка, якого багатство щезло через якісь його провини.
Скарання [У І. Ф. – Скаранє]
1. А то скаранє боже! (Нагуєвичі)
Говорять родичі про непослушну, збиточну дитину.
2. Єдного скаранє десятьом покаянє. (Ількевич)
В дусі римського карного права лежить той погляд, що карається злочинця не тільки за його вчинок, але й на те, аби інші вистерігалися подібних злочинів: «Punitur non quia peceatur, sed ne iterum peccetur». Пор. Adalberg Kara 7; Čelakovský 357.
Скарати
1. Скари ж то мі Господи! (Ясениця Сільна)
Формула заприсяження, що щось сказано по правді. Пор. Wander I, Gott 2575.
2. Скари ня Господи, що того ни зроблю. (Ю. Кміт)
Заприсягається винуватий чоловік.
3. Ци го Бог скарав! (Лемківщина)
Говорять про чоловіка, якого постиго якесь нагле нещастя.