Смерть – Сміятися
Іван Франко
Смерть
1. А смерть би ти погана була! (Нагуєвичі)
Прокляття лихому чоловікові.
2. Блідий як смерть. (Станіславів)
Смерть уявлена тут в постаті блідого трупа. Пор. Даль І, 378.
3. Бодай му ніколи смерти не було! (Нагуєвичі)
Кленуть лихого, старого чоловіка. Занадто довгий вік уважається великим нещастям. Пор. Adalberg Śmierć 3.
4. Борше-м сі смерти надіяв. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік про якесь несподіване, страшне нещастя.
5. Був єм при його смерти. (Лолин)
Коли вмирає якийсь господар, є звичай, що сходяться найближчі свояки і сусіди, щоб бути свідками його смерті. Чоловік, що вмирає сам, опущений людьми, уважається дуже нещасливим.
6. Вже-м гадав, що смерть моя. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, перебувши якусь тяжку хворобу або якийсь великий перестрах.
7. Вже мі хіба смерть потьигне. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, якого за життя багато тягали по різних процесах. Пор. Wander IV, Tod 2575.
8. Вже-м при смерти був. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, перебувши тяжку слабість.
9. Видима смерть страшна. (Львів)
Видима смерть, це смерть від якогось елементарного нещастя, приміром утоплення або спалення в огні. Пор. Даль І, 335.
10. Від смерти ані відхреститися, ані відмолитися. (Ількевич)
Для кожного чоловіка смерть неминуча. Пор. Даль І, 340.
11. Від смерти не можна відперти. (Залісє)
Варіант до попереднього числа. Смерть не признає ніяких доказів, що промовляють за довшим або коротшим життям чоловіка. Пор. Славейков II, 125; Liblinský 131; Даль І, 341.
12. Від смерти нема викупу. (Львів)
Коротший варіант до попереднього числа.
13. Від смерти сі вернув. (Нагуєвичі)
Перебув тяжку хворобу.
14. Дві смерти не буде, а єдної не минути. (Гнідковський)
Говорить чоловік, що вдається в якесь небезпечне діло, що грозить смертю, приміром іде на війну. Пор. Adalberg Śmierć 6.
15. Двох ми смертий не буде. (Станіславів)
Потішається чоловік ідучи на якесь небезпечне діло. Пор. Носович 292; Даль І, 331.
16. До смерти не буду пити, а до святого Николая: дай Боже здоров’я! (Мшанець)
Жартлива приказка: до смерти тут мав значення не часове, але особове. Пор. Етнографічний збірник VI, 20.
17. До смерти не пий, а до свйитого Николая можна. (Мшанець)
Варіант до попереднього числа. Пор. Етнографічний збірник VI, 65.
18. Зі смертев торгу нема. (Миколаїв над Дністром)
Коли хоче, то забирає чоловіка.
19. Знаю, що мі смерть не мине: коли-тогди, то по мні прийде. (Березів)
Говорить старший чоловік, якому бажають ще довгих літ життя.
20. Іно би го по смерть посилати. (Гнідковський)
Говорять про такого посланця, що довго не вертається посланий за ділом.
21. Йому три чверти до смерти. (Жидачів)
Він прожив уже довгий вік, але може ще жити досить довго.
22. Коби тілько до смерти дожити. (Лучаківський)
Жартує собі веселий чоловік.
23. Кого смерть дусит, той хоць не рад, а вмирати мусит. (Комарно)
Говорять про тяжку смертельну слабість чоловіка.
24. Кождий свою смерть має. (Лучаківський)
Народне вірування, що кожному чоловікові призначений рід його смерті.
25. Кожному своя смерть буде. (Нагуєвичі)
Варіант до попереднього числа. Ніхто не мине того рода смерті, яка йому призначена.
26. Кому не до смерти, той з гробу си вівертит. (Гринява)
Говорять про таких людей, що вмерши відживають перед самим похороненням.
27. На волосок від смерти. (Нагуєвичі)
Говорять про якусь наглу, моментальну небезпеку. Пор. Даль І, 340.
28. На смерть і родини нема злої години. (Гнідковський)
В кожній годині родяться і вмирають люди в різних місцях землі.
29. На смерть нема зілля. (Ількевич) … ліку. (Нагуєвичі)
Ніякий лік не може продовжити людського життя до безконечності. Пор. Adalberg Śmierć 25; Даль І, 349; Erasm 539; Гильфердинг 2610; Тимошенко 320; Славейков І, 33; Носович 395. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 202.
30. Не дай Боже наглої смерти. (Нагуєвичі)
Наглу смерть уважають великим нещастям або виразною карою божою, але смерть від грому уважають щасливою в Бога.
31. Не дай Боже смерти без людей. (Гнідковський)
Смерть у самоті без людей уважають великим нещастям. Пор. ч. 5; Даль І, 344.
32. Нема каянні по смерти. (Карлів)
Народне вірування, що хто вмре в тяжких гріхах без сповіді, той на тім світі не може спокутувати ix. Пор. Славейков II, 70.
33. Нема смерти без причини. (Ількевич, Petruszewicz) … без притоки. (Тернопіль)
Кожна смерть має якусь причину або природну або неприродну. Пор. Adalberg Śmierć 33, 106; Čelakovský 312; Дикарев 507; Славейков II, 124; Даль I, 342.
34. Ні смерти, ні попусту. (Нагуєвичі)
Говорять про тяжку довгу слабість чоловіка. Пор. Adalberg Śmierć 2; Даль I, 149, 343.
35. О смерти гадай, а хліба шукай. (Гнідковський)
Чоловік до смерті повинен дбати про якийсь заробіток.
36. Пішов – лиш го по смерть посилати. (Борислав)
Говорять про такого, що пішов і довго не вертається.
37 Пожив смерти самохіть. (Косів)
Самохіть вдався в якесь небезпечне діло, в якім утратив життя.
38. По смерти каяння нема вже. (Миколаїв над Дністром)
Народне вірування, що чоловік повинен за життя відпокутувати свої гріхи. Варіант до ч. 83.
39. По смерти нема покаяння. (Ількевич)
Варіант до попереднього числа. Пор. Даль II, 163.
40. Прийде смерть – ср-а пердь. (Миколаїв над Дністром)
Жартлива поговірка про передсмертний страх.
41. Прийшла смерть, а душечка пердь. (Ценів)
Варіант до попереднього числа.
42. Радше смерть, ніж так жити. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік у дуже нещасливих обставинах.
43. Сам си смерти ни зробю, бо-м си сам житьи не дав. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, якому хтось злобний радить зробити собі смерть самому.
44. Скорше чоловік смерти сподіється, як такої біди. (Комарно)
Говорять про якесь страшне нещастя, що несподівано спаде на чоловіка. Пор. Liblinský 210.
45. Смерте моя, стань ми сі! (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, доведений до розпуки.
46. Смерти в Бога не проси. (Львів)
Просити смерті в Бога уважають тяжким гріхом. Пор. Славейков І, 185.
47. Смерти не бій сі, але гріхів. (Нагуєвичі)
Смерть у гріхах далеко страшніша ніж смерть безгрішного чоловіка. Пор. Даль І, 339.
48. Смерти не відперти: як народився, так треба умерти. (Залісє)
Це загальний життєвий порядок усіх живих істот.
49. Смерти не мож відперти. (Гнідковський)
Смерть найстрашніша сила, що панує над людським життям. Пор. Adalberg Śmierć 53.
50. Смерти не треба шукати, сама прийде. (Ількевич)
Не раз люди, що раз у раз наражають своє життя, жиють довго, а інші серед найкорисніших обставин умирають швидко.
51. Смерть і жена від Бога призначена. (Ількевич)
Народне вірування. Жінка в житті чоловіка має не раз так само фатальне значення, як смерть. Пор. Adalberg Śmierć 62; Čelakovský 881.
52. Смерть гірш злодія, не дасть ся відполошити. (Гнідковський)
Смерть приходить, коли сама хоче, і чоловік не може її остерегтися.
53. Смерть за плечима, а біді весілля. (Ількевич)
Кепкують із старого чоловіка, якому недалеко до смерті, а він жениться. Пор. Даль І, 339.
54. Смерть і роди не чекают погоди. (Ковалівка) … родини … години. (там же)
Родяться і вмирають люди кожної години.
55. Смерть і родини не питают лихої години. (Горохолина)
Варіант до попереднього числа.
56. Смерть лести не знає. (Ількевич)
Її не підкупиш, ані не відпросишся.
57. Смерть му в очи заглянула. (Гнідковський)
Говорять про чоловіка, що вночі або в день нагло затрясеться. Пор. Славейков ІІ, 124; Носович с. 429.
58. Смерть не весілля. (Буськ)
Смерть у кожнім, навіть найщасливішім разі сумна річ.
59. Смерть не горе, но велике море. (Залісє)
Значення неясне.
60. Смерть не гуд, коли брати йде, ані не гучит, коли замучит. (Буськ)
Смерть забирає людей без розбору, не заповідаючи себе ніякими знаками.
61. Смерть не жартує. (Нагуєвичі)
Вона губить людей старих і молодих. Пор. Schleicher 182.
62. Смерть не знає пардону. (Миколаїв над Дністром)
Вона не щадить нікого, ні багатого, ні бідного.
63. Смерть не напасть. (Лучаківський, Ст. БоГородок))
Вона натуральна конечність усякого життя.
64. Смерть не перебирає. (Ількевич, Petruszewicz)
Вона морить високих і низьких, бідних і багатих, щасливих і нещасливих. Пор. Adalberg Śmierć 75; Славейков II, 125; Muka 3550.
65. Смерть не питає: «Чий ти?» (Львів)
Вона погубляє кожного, самітного чи родовитого чоловіка. Пор. Славейков II, 124.
66. Смерть не питає: «Чи хочеш, чи не хочеш?» (Львів)
Вона не залежить від волі чоловіка. Пор. Muka 3557.
67. Смерть не повість, де чоловіка ззість. (Комарно)
Вона не заповідає себе наперед.
68. Смерть не ревізор. (Гнідковський)
Значення неясне тим, що смерть приходить так само несподівано як ревізор. Ревізорами називали давніше фінансових урядників, що пошукували по селянських хатах за контрабандою тютюном або сировицею, т. е. соляною водою, якої не дозволялося брати нікому із джерел.
69. Смерть не трубит, коли губит. (Яворів, Миколаїв над Дністром)
Смерть не заповідає себе наперед, приходить не раз несподівано. Пор. Wahl ІІ, 26. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 203.
70. Смерть нікого не мине. (Нагуєвичі)
Їй кожний чоловік підданий. Пор. Muka 3545.
71. Смерть по людьох ходит. (Нагуєвичі)
Випадки смерті трафляються між людьми рідше або частіше. Пор. Даль І, 345.
72. Смерть своє бере. (Нагуєвичі)
Бере те, що їй підпадає. Пор. Даль І, 346.
73. Смерть старому перед очима, а молодому за плечима. (Львів)
Старий мусить сподіватися її кождого часу, а молодому вона грозить несподівано. Пор. Muka 3550.
74. Смерть усіх порівнає. (Нагуєвичі)
Порівняє багатих з бідними. Пор. Даль І, 341. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 204.
75. Тото біда, що смерть для всіх єдна. (Миколаїв над Дністром)
Від смерті не винятий ніхто.
76. То ще не смерть, коли жінка вмре. (Лучаківський)
Бо чоловік не раз по смерті одної жінки буває щасливим з другою. Пор. Симони 468.
77. Три дни до смерти, та ніяк дожити. (Яворів)
Говорить старий чоловік, якому життя минає дуже тяжко.
78. Хто ж ми смерть дасть, коли Бог не дає? (Нагуєвичі)
Говорить старий чоловік, якому докоряють, чому не вмирає.
79. Хто о смерти гадає, тому в заді не грає. (Гнідковський)
Той бере життя поважно.
80. Штири чверти до смерти. (Миколаїв над Дністром)
Говорять, коли хто дуже хворий. Варіант до ч. 21.
81. Що буди, то буди, а смерти ни буди. (Жидачів)
Говорять про небезпечне діло, яке не грозить смертю.
[Доповнення 1910 р.] 82. Просимо смерти, а не хочемо вмерти. (Тростянець)
Чоловік не раз у тяжкій скруті, просить собі у Бога смерті, не думаючи про неї серйозно.
[Доповнення 1910 р.] 83. Смерть не вибачає нікому. (Львів)
Перед нею всі винуваті.
Сметана
1. Як не було на сметані, то на сирватці вже не буди. (Буданів)
Як не було щастя в добробуті, то в бідності не буде.
2. Як не було сметани на солодкім молоці, то вже й на кваснім не буде. (Балигород)
Варіант до попереднього числа.
Смичок
1. З-за смичка тонка пеленичка. (Нагуєвичі)
Смичок – музикальний інструмент. Сільський музика жиє звичайно в тісних обставинах, бо має невеликий заробок.
Смілий
1. І смілого пси кусають. (Ількевич)
Найчастіше кусають несмілого, такого, що втікає, а від смілого звичайно втікають. Пор. Adalberg Śmiałek 3.
2. Смілий жид у школі бздит. (Petruszewicz)
На це не треба великої смілості. Пор. т. II, Жид ч. 13.
3. Смілий як за плотом. (Ількевич)
Жартливо про чоловіка, що за плотом уважає себе зовсім безпечним і може відтам нападати на іншого. Пор. Adalberg Śmiały 9, 15.
4. Смілому Бог помагає. (Львів)
Відвагою можна дуже часто здобути корисне становище в житті. Пор. Тим. 51.
5. Смілому всюди дорога. (Кобаки)
Він у всякім положенні дасть собі раду.
6. Смілому хліб не пропаде. (Комарно)
Бо він не дасть собі його видерти.
Сміття [У І. Ф. – Смітє]
1. Кожний на своїм смітю пан. (Нагуєвичі)
Хозяйство, хоч і як мале, дає кожному право до самостійного життя.
2. На старе смітє вертай ся. (Ількевич)
Говорять про чоловіка, що на старість вертає на місце свого уродження; в ширшім значенні про чоловіка, що вертає до старих хиб. Пор. Adalberg Śmiecie 4.
3. Не виноси смітя з хати. (Нагуєвичі)
Не роби сплетень, не виявляй хатних брудів. Пор. Даль І, 528; II, 68, 198.
4. Що на своїм смітю, то не згине. (Ількевич)
Хіба що хто вкраде.
Сміх
1. Було сміха, як у церкві. (Darowski)
Кепкують із придурковатого чоловіка, що сміється чогось у церкві або при якійсь невідповідній оказії.
2. Вам сміх, а мені біди міх. (Старі Богородчани)
Говорить чоловік, якому інші з жарту наробили багато біди. Пор. Даль II, 117.
3. За що сміх, за то й гріх. (Kolberg Pokucie)
Гріх осмішувати когось без причини. Пор. Славейков II, 128; Симони 391.
4. З великого сміху міг би сі чоловік минути. (Нагуєвичі)
Надто великий сміх переходить у істерією, яка часом кінчиться апоплексією.
5. Мают його на сміх. (Котузів)
Говорять про людей, що роблять собі сміх із іншого чоловіка.
6. Най би тому сміх с писка йшов, як я се с тебе смію. (Буданів)
Значення неясне.
7. На сміх ci виставити. (Нагуєвичі) … дати. (Нагуєвичі)
Зробити щось таке, з чого люди будуть сміятися. Пор. Wander I, Gelächter 6.
8. Нема сміху без плачу. (Залісє)
Сміх часто веде за собою плач. Пор. Wahl I, 83.
9. По сміху плач. (Львів) … часто наступає … (Львів)
Те, що в першій хвилі видається смішним, те по ближчій розвазі може видатися дуже сумним. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 245.
10. Став сміхом на ціле село. (Богородчани)
Говорять про чоловіка, що осмішився якимось глупим поступком.
11. Сміха з ня пустив межи людьми. (Тухля)
Осмішив мене між людьми.
12. Сміха півперек світа. (Ясениця Сільна)
Якась смішна річ, що зробилася загально відомою, смішний скандал.
13. Сміх людям казати. (Станіславів)
Говорять про глупу річ, про яку смішно й говорити. Пор. Носович с. 429.
14. Сміх людьом повідати. (Буданів) … повісти. (Нагуєвичі)
Говорять про якусь смішну подію.
15. Сміх та покаяніє на весь світ. (Богородчани)
Говорять про справу не то смішну, не то страшну.
16. Тобі до сміху, міні до плачу. (Берегомет)
Говорить чоловік, із якого біди інший сміється. Пор. Adalberg Śmiech 4; Čelakovský 184.
17. Тобі сміх, а міні плач. (Ількевич)
Варіант до попереднього числа. Пор. Adalberg Śmiech 5, 12.
18. Тобі сміх, а міні реготи. (Берегомет)
Тобі смішно, а мені ще смішніше.
19. Тобі сміх, йому болю міх. (Миколаїв над Дністром)
Варіант до ч. 2.
20. У него і сміх і плач на верха. (Гнідковський)
Про чоловіка, склонного з чого-будь сміятися і з-за чого-будь плакати.
21. У тебе все лиш хихи та сміхи. (Нагуєвичі)
Говорять до легкодушного, смішкуватого чоловіка. Пор. Симони 2209.
22. Як ти ся не будеш сам на сміх давати, не будут ся з тебе люде насмівати. (Балигород)
Як не будеш робити смішних дурниць.
[Доповнення 1910 р.] 23. Панський сміх – осінна погода. (Львів)
Він не щирий, не радує нікого. Пор. Giusti 122.
Смішне
1. А що ти нині таке смішне ззів? (Нагуєвичі)
Говорять до чоловіка, що нараз починає сміятися з чогось, невідомого іншим.
Смішно
1. Що смішно, то грішно. (Нагуєвичі)
Приповідка не зовсім вірна, не все смішне буває грішне. Пор. Симони 2635.
Смішок
1. Йому смішки в голові. (Бібрка)
Говорять про веселого чоловіка, який з чого-будь любить сміятися.
2. Смішка з’їв. (Сороки)
Говорять про чоловіка, що нараз починає сміятися не знати з чого.
3. Ти нині смішка ззів. (Жидачів)
Ти нині знайшов або видумав щось смішне або смієшся без причини.
Сміятися
1. До розпуку сміятися. (Гнідковський)
Сміятися дуже сильно і довго.
2. З других сміявся, а сам в біду попався. (Кобаки)
Це трафляється звичайно чоловікові, що кепкує собі з інших.
3. З нас би ся всі сміяли, як би ми то зробили. (Ю. Кміт)
Говорять чесні люди, коли їм хто раїть якесь нечесне, погане діло.
4. Не смій сі, братку, з чужого упадку. (Кути)
Упадок чий будь у всякім разі сумна річ, і з нього не треба сміятися. Пор. Osm. 288; Wander III, Leute 1167; Erasm 421.
5. Не смійся з чужої біди, бо з твоєї ще гірше насміються. (Коропець)
Правило життєвої мудрості.
6. Ни посміє сі убране, але (пробачте) ус-не. (Kolberg Pokucie)
Сміються не з гарно одітого, тільки з нечистого або лихо одітого.
7. Сміє сі крізь зуби. (Нагуєвичі)
Говорять про нещирий, силуваний сміх. Пор. Wander V, Zahn 195.
8. Сміє сі на кутні зуби. (Нагуєвичі)
Іронічно: сердиться або жалує чогось. Пор. Erasm 624; Wander V, Zahn 204.
9. Сміє сі, як дурень до сира. (Сороки) … гий дурний … (Жидачів)
Сміється без причини або з благої причини. Пор. Adalberg Śmiać się 14; Wander I, Anlachen 94. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 369.
10. Сміє сі, як циган до грошей. (Нагуєвичі)
Сміється, радіючи наперед, що зможе їх украсти. Пор. Славейков І, 184.
11. Сміє ся, аж му очи скачут. (Богородчани)
Говорять про щирий, веселий сміх.
12. Сміє ся з дурного розуму. (Кобаки)
Сміється не розуміючи сам чого, або з такого, чого сам не розуміє.
13. Сміє ся озеро з болота. (Гнідковський)
Сміється гірше з лихого.
14. Смійсі, Гривку, дам ти сливку. (Косів)
Гривко – назва пса. Деякі пси люблять їсти сирі сливки.
15. Смій сі, Касуню, до пана, дасть пан грейцар. (Нагуєвичі)
Говорить мати до дочки заохочуючи її, щоб кокетувала пана.
16. Смійся, смішку, дам ти кишку. (Ількевич)
Говорить чоловікові, що сміється за леда яким словом або дотепом.
17. Сміют ся на цілий світ. (Ю. Кміт)
Говорять про легкомисних людей, які все підіймають на сміх.
18. Сміют ся, як з голої вівці. (Лучаківський)
Сміються без ніякої потреби, бо гола, острижена вівця зовсім не смішна.
19. Сміяли сі, аж рака лазили. (Нагуєвичі)
Мало не лягали зі сміху. Про гру «рака лазити» диви вище Рак ч. 1, 11.
20. Там то ся сміяли, мало ся не постікали. (Крехів)
Говорять про якусь смішну сцену, що відбулася при численнім зборі людей.
[Доповнення 1910 р.] 21. Над другим смієш сі, над собою поплачеш. (Тростянець)
Остерігають такого, що любить висміювати інших.
[Доповнення 1910 р.] 22. Сміє ся, мало не трісне. (Львів)
Говорять про голосний, регітливий сміх.