Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

10. Тарасова ніч

Іван Франко

(Єсенська, стор. 37 – 41; Коларж, 7 – 9)

Переклад Єсенської загалом добрий. Замічу тільки деякі неточності.

Vypravuje chvíli –

те chvíli не значить нічого; в оригіналі: .

Hraje kobzar, zpívá k tomu,

až se začne smáti.

В оригіналі є: аж лихо сміється – популярний український зворот, котрий тяжко перекласти; по-німецьки би щось подібного значило: er singt so, dass der Teufel tanzt; дословно: singt so, dass Unglück lacht.

Hejtmanů jsme časy měli –

перекладено вірно, але незвучно.

Plačte pro svůj osud bolem –

те bolem зовсім непотрібне і не дає ніякого смислу.

Jak v Halici kryje pole –

забавне непорозуміння: галич значить стадо галок (kavek).

Odvážil se – в оригіналі всюди: обізвався. Кравчина – значення сього слова неясне. Одні кажуть, що Наливайко був кравцем чи сином кравця, а другі відносять сю назву до його відділу війська, що був ніби окравок, частка старостинських козаків.

Ruka jeno zchladla –

невірно і без значення. Остряниця, так само як і Наливайко, був взятий до неволі і в Варшаві покараний смертю – так принаймні думав Шевченко, значить, і написав: Остряниця полетів за Кравчиною. Sotva не значить уже, котре має оригінал. Річка, над котрою Трясило побив ляхів, не називається Трубеж, а Трубайло.

Veď je do hostiny –

слабо сказано; у Шевч[енка]: та й ну частувати!

К spáse Ukrajiny –

трохи пересолено; в оригіналі є тільки: поради прохати.

A jsou vlažní z toho –

в оригіналі: та й ті щось ледачі – und auch diese sind etwas abgeschwächt, kraftlos.

Bože, nechť Taras hlavu

naposled v boj nese –

переводчиця не зрозуміла оригіналу. Там сказано: Боже, нехай пропадає голова Тараса! – то значить нехай Тарас згине так само в муках, як Наливайко і Остряниця. О бою тут нема мови, бо згинути в бою для козака була честь, а тут Тарас готов віддати себе на іншу, страшнішу смерть.

Osud stává – в оригіналі: Доля ж бенкетує. Слабо перекладений чудесний куплет:

Червоною гадюкою

Несе Альта вісти,

Щоб летіли круки з поля

Ляшків-панків їсти.

Sl. Єсенська передала се зовсім прозаїчно:

Červený proud krve Altou

nese vránám zvěsti,

by se slétly – páni Leši

přišli do neštěstí.

Сей цілий куплет для друку грунтовно переробити!

І šel kobzar po ulici, –

z trudu jak hrát umí!

Chlapci kol se usazují,

Nová píseň šumí.

І тут переводчиця не зрозуміла оригіналу. Там сказано: з журби як заграє (Vor Gram begann er zu spielen); кругом хлопці навприсядки (die Burschen begannen ringsherum einen Wirbeltanz), а він їм співає. І далі приводить Шевченко танечну пісеньку, котру sl. Єсенська переклала дуже вдало.

Переклад сеї п’єси у проф. Коларжа слабий і в многих місцях невірний. І так кінцеву танечну пісню він взяв за směšné vypravování Кобзаря і переклав її як якийсь bon mot, а не як пісню. Та я й сим разом не буду вдаватися в подрібний розбір його перекладу для того, що замісто повного тексту він дає скорочений, обкусаний цензурою російською: замісто 194 віршів оригіналу він подає нам в переводі тільки 122. Думаю, що таких обкусаних редакцій загально знаного твору слов[утна] академія до свого видання не може допустити.


Примітки

Остряниця (Острянин) Яків (? – 1641) – один із керівників антифеодального селянсько-козацького повстання 1638 р.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1981 р., т. 29, с. 515 – 517.