27. Kouzlo

Іван Франко

[]

Переклад добрий, та проте треба ще над ним попрацювати.

Však jasný den se rozžehnal –

переводчиця не зрозуміла тексту; там сказано: і ясен раз у раз скрипів – ясен є рід дерева (praxinus), а не jasny den, а скрипіти (knarren) не те, що rozžehnat se.

Nad vodou cos tmi se v bory,

cos do běla hraje –

образ неясний. В оригіналі є: недалеко гаю, що чорніє над водою, щось біле блукає (unweit des Haines, welcher an dem Flusse dunkelt, irrt etwas weisses umher).

Cizí lidé se jí smějí v srdci zlém –

те v srdci zlém плеоназм; у Шевченка сього нема.

On pod dubem něco robi –

смисл неясний. Хто такий on? В оригіналі є вправді «он» (Он щось ходить! Он під дубом щось робить!), але воно має інше значення – dort (dort geht etwas umher! Dort macht es etwas unter der Eiche!)

Háj ozval se – hluk – ještě zvuk,

snad orda to, snad vzteklí zkrátka –

здається, що ті слова в чеськім не дають ясного образу, особливо те zkrátka пришпилене для рими. В оригіналі є:

Гай обізвався: галас, зик (Lärm, Geschrei),

Орда мов ріже. Мов скажені і т. д.

Стор. 25. Переклад без потреби свобідний:

kde nad vodou v temném háji

Lechů dlely sbory.

В оригіналі сказано просто і ясно: Чорніє гай над водою, де ляхи ходили – здається, перекласти се так само просто і ясно не буде трудно.

Zvédavý (pravdu zvědí ztěží).

Не знаю, чи слова в кламрах мають в чеськім яке-не-будь значення, та коли мають, то, певно, не таке, як слова оригіналу: Цікаві (ніде правди діти): Neugierig (was wahr, ist wahr, дослівно: die Wahrheit ist nicht zu verbergen).

Kdož se ptá proč těch dvou v zemi

hlavy nezabolí?

Не можу собі виобразити, який nexus idearum допровадив переводчицю до таких слів, котрі мають бути перекладом слів Шевченкових:

Нема кому запитати,

За що їх убито?

(Niemand fragt, wofür sie getötet wurden). Остатній куплет також переданий свобідно та невдатно:

Tluče dokud měsíc svití,

dokud z vodní řiše

rusalky jdou z Dnepru v háje

tiše, tiše, tiše.

Поперед усього: кінцеві ефектні слова – не Шевченкова власність, a sl. Єсенської; вони до того й невірні, бо по виображенням Шевченка, списаним в тій самій басні, русалки ходять, власне, з криком і шумом. Далі dokud měsíc svití – невірно; в оригіналі є: поки місяць зійде (bis der Mond aufgeht), бо тоді соловій, сполоханий русалками, перестає співати.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1981 р., т. 29, с. 538 – 540.