Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

5. Вітре буйний

Іван Франко

(Єсенська, стор. 11, Коларж, 60 verso)

Перша строфа в перекладі sl. Єсенської виглядає невдатно через те, що замість риму повторено те саме слово; певна річ, якби можна було її переробити, то було би ліпше; але з другого боку, порівнюючи переклад сеї строфи у Єсенської з тою переробкою, яка є у проф. Коларжа, я волів би таку слабшу під зглядом форми, але вірнішу оригіналові строфу sl. Єсенської. Переклад її загалом в цілій п’єсі добрий. Зазначую тільки два місця:

К srdci, které hřeje –

в оригіналі сказано: На серці зомлію; an seinem Herzen will ich (vor Lust) vergehen – отже, думка зовсім не та, яку виражає переклад.

Jestli pláče – zapláču si,

když ne v písnich plynu –

се v písnich plynu – ненатуральне, противне духові Шевченкової поезії; він каже просто: Коли ні – співаю.

Щодо проф. Коларжа, то хоч він користав з перекладу Єсенської – се видно з того, що попереписував живцем такі вірші, котрі вона хибно переклала – то переклад його вийшов слабший, більше прозаїчний. Першу строфу він переробив, пропустивши один вірш оригіналу (Єс[енської] вірш 2), а додавши один вірш, якого зовсім нема в оригіналі (Кол[аржа] вірш 4) – може, такий спосіб перекладання колись і був добрий – тепер ті часи минули. Так само вірш by ti povedélo є додатком проф. Коларжа, котрий розводнює мисль оригіналу, де сказано: воно скаже, синє море, де його поділо.

К srdci, které hřeje –

переписано хибний переклад sl. Єсенської.

větře, pověz, со víš –

свобідно против оригіналу, та не зле; жаль тільки, що замість поетичного буйнесенький сказано сухо: větře.

Vždyť se dovíš –

зовсім неподібне до Шевченкового: ти з ним розмовляєш.

Шевченкові гарні в своїй простоті вірші:

Коли ж згинув чорнобровий,

То й я погибаю

проф. Коларж переклав так:

zahynul-li černobrvý,

zajdu také kamsi,

а в нотці додав для вибору і другий варіант:

smrt, ach, udělám si.

Можу сміло сказати про оба ті варіанти: ambo meliores, ані один ані другий не передає мислі оригіналу, а коли перший робить просто комічне враження, другий пахне театральним сентименталізмом, що зовсім чужий поезії Шевченка.


Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1981 р., т. 29, с. 506 – 508.