17. Služka

Іван Франко

Переклад sl. Єсенської взагалі кращий і поетичніший, ніж у проф. Коларжа, та все-таки для друку треба багато дечого поправити. Mlho kol – що се значить? Оригінал має тільки тумане.

Ach proč ty mne nepřivedeš –

невірно, в оригіналі є тільки: Чому мене не задавиш.

Kdy se dočkám osudu přec

zlého že mne zbavíš –

для мене незрозуміле. В оригіналі є: чому мені злої долі, чом віку не збавиш? (warum raubst du mir nicht mein Leben und mein böses Geschick?)

Sestro, zůstaň s náma! –

не має смислу. В оригіналі читаємо:

Есть у мене… туманочку,

Туманочку брате…

Дитя моє…

В чеськім туман перекладено mlha – значить, її названо sestro замість українського брате, але що значить: zůstaň s náma?

Zlé byliny і jedovytých – трохи незграбно; проф. Коларж має ліпше: bílí-jedu, що повторюється в обох віршах, так як в оригіналі.

Své dva synky vedla, šla.

Переводчиця не зрозуміла оригіналу, де сказано: а двох синів привела. Привести тут значить: уродити.

Bav mé děti potaji –

остатнє слово тут незрозуміле – в оригіналі нічого такого нема.

A odedávna v háji u rybníka –

«А» непотрібне.

Památkou je světí –

незрозуміле; в оригіналі є: Хто душу спом’яне, се значить тільки як: wer wird für unsere Seelen beten?

Kdo to všecko zdědí po nich?

Jak mohli být šťastní!

Другий вірш зовсім оригінальний; у Шевченка нічого такого нема, а тільки читаємо: Хто поживе доброчесно в добрую годину? (Wer wird ihr gut ehrlich gebrauchen in gutem Glück?)

Nebo jenom zaklelo si –

чи zaklęło si значить те саме, що заклюнулось (begann aus dem Ei herauszuschlüpfen).

Стор. 89.

A ty nám teď pojíš něco –

pojíš тут не на місці; в оригіналі є: поживеш.

Стор. 92.

S chlebem svatým okrášeným і (нотка 2 до сл[ова] okrášl.)

Переводчиця помішала хліб, котрий обмінюють (auswechseln) старости при заручинах, з хлібом весільним або короваєм, про котрий говориться далі (нотка 2). При заручинах старости молодого приносять з собою хліб до дому молодої і ставлять його на столі; коли дівчина принесе і положить на стіл свій хліб, то се значить, що приймає старостів і піде за того hocha, а коли його не хоче, то або не кладе на стіл нічого, або кладе печеного гарбуза. Коли старостів прийнято, то вони, ідучи додому, лишають свій хліб, а беруть той, котрий положила молода, се значить, що приходять додому з обміняним хлібом.

A to bez vší hany. Potom

div ten oslaviti –

тут нема ніякого смислу. В оригіналі є: хоч би й за гетьмана, то не сором. Отаке-то диво запопали, т. є. (das Mädchen) wäre auch für einen Hetman nicht zu schlecht. So ein Wunderkind haben sie herausgefunden.

Sem, tam dvorkem (?) stále.

Слова dvorkem не розумію; в оригіналі є: та двір вимітає.

Kdo jede kolem, jede kolem,

už pobízí dále –

здається, що už pobízí dále не значить того, що: у двір закликає (ruft in den Hof herbei).

Samotného

sotva nohy nosí –

тут якась помилка (nohy?) a samotného (einsam), мабуть, не те саме, що самого (selbst).

Ženy lavici і stoly drhnou –

перекладено невірно, в оригіналі є поетичніше: вареною столи і лави миють; по-німецьки сказати б: der mit Honig eingekochte Schnaps floss in Strömen, а дословно: es wurden mit Schnaps Tische und Bänke gewaschen.

Třikrát Katra šla kus cesty

s Hanou, když ta v dáli

do Kyjeva šla –

перекладено прозаїчно, хоч зовсім вірно. Оригінал має: тричі наймичку у Київ Катря провожала (dreimal begleitete Katrja die Dienstmagd auf den Weg nach Kijew).

Vína hroznového а… vína červeného –

виходить або плеоназм, або так, що Марко купив двоякого вина. Тим часом оригінал в місці vína hroznového має тільки винограду.

То були би всі уваги, які маю зробити до перекладу sl. Єсенської.

Перекладу проф. Коларжа не буду детально розбирати. Вистарчить, думаю, показати, що переклад той є так само, як деякі розібрані вище, переробкою перекладу sl. Єсенської, а далі, що помимо того він в многих місцях попсував той переклад. Доказ, що проф. Коларж перероблював переклад sl. Єсенської, бачу в тім, що він вірно повторяв за нею ці місця, де вона помилилася і не зрозуміла тексту. І так бачимо у нього і mlho kol, i jak mne osud bolí (вільний переклад, у Шевченка є моєї недолі), і той не дуже логічний зворот:

nebudu já tebe křtíti

pro strast za mou vinu.

У Єсенської:

nebudu já tebe křtíti

pro svou těžkou vinu.

Воно, розуміється, не зле, але у Шевченка є мисль зовсім інша:

Не я тебе хреститиму,

В лихую годину

Чужі люди хреститимуть.

На К. 45 проф. Коларж переписує дословно з Єсенської:

Jak dvě děti spolu

V radosti i bolu –

хоча Шевченко знов має тут щось іншого: як діточок двоє, усюди обоє.

К[оларж], 46 verso.

Před sluncem v své muce –

те v své знов відписане від Єсенської, бо у Шевченка сього нема; так само К[оларж], 47 verso: oči plny rosy, К[оларж], 50 v[ersol: chlebem / svatým okráseným. Місць, де проф. Коларж поетичні звороти і образи Шевченкові переклав на холодну, плитку прозу, – багато, і я не буду їх вичислити; досить навести одно. Шевченкове і дійна корова у розкоші купається (und die Melkkuh lebt herrlich und in Freuden) проф. Коларж як правдивий velkostatkár перекладає:

dobre vykrmená

kráva dává zdravé mléko.

Думаю, що сього вистарчить для умотивування суду, що переклад проф. Коларжа так як є до друку під фірмою академії не надається.

На цьому кінчиться ряд перекладів спільних sl. Єсенській і проф. Коларжу. Перейду тепер на переклади, котрі є у самого проф. Коларжа, а закінчу свою рецензію тими перекладами, котрі є у самої sl. Єсенської. Перекладів, властивих проф. Коларжові, є всього 5.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1981 р., т. 29, с. 531 – 535.