28 – 37
Іван Франко
28. Kozákův osud
[]
Переклад загалом добрий. Поправити треба ось що:
Oženil se, řeknou – nahý,
hladový – běh světa –
připravil se nerozumný
о svá mladá léta.
Не зрозумівши добре тексту, переводчиця висловилася неясно. В оригіналі є:
Оженився, – вони скажуть, –
Голодний і голий,
Занапастив, нерозумний,
Молодую волю –
то значить: Er heiratete – werden sie sagen – nackt und hungrig und brachte ins Verderben – der Dummkopf – die junge Freiheit (scilicet: des Mädchens, welches er heiratete).
Hláš nás volá nocí dále
v hodine nejedné –
здається, по-чеськи темно; в оригіналі сказано попросту: гукатиме (гармата), кричатиме не одну годину (die Kanone wird donnern und brüllen gar manche Stunde).
29. Na zahradě
[]
Переклад добрий; два перші рядки передані невірно:
Na zahradě sotva asi
barvinek už uzejde –
в оригіналі противно: Навгороді коло броду барвінок не сходить. Neboť в третім рядку зовсім не на місці; два перші рядки – то тільки поетична паралель, але не зв’язані з дальшим причиново. Чи bidný zlosyn значить то само, що поганець (der abscheuliche Mensch, «Verräter»).
30. Na orišky chodivala
[]
Переклад прекрасний, хоч свобідний. Розмір оригіналу; не віддано Шевченкового у перетику (in einem durchwirkten Kleide), але се нічого не значить.
31. Mlha, mlha do doliny
[]
Переклад прекрасний: хоч декуди слова інші, ніж в оригіналі, але мисль усюди передана вірно і мелодія оригіналу схоплена майстерно.
32. Zapada slunce
[]
Переклад добрий. Справити би треба:
lid v klidu rád si již povečeří –
в оригіналі: радіють люди, що одпочинуть (die Menschen freuen sich dass sie ausruhen werden). Притім рядок 2 полишений без рими.
Hvězda, о hvězda! – i slza kane, –
na Ukrajině kdy že nám vzplane?
В оригіналі ті слова обернені до зорі, in vocativo.
Ой зоре! зоре! – і сльози кануть,
Чи ти зійшла вже і на Україні?
Шевченко писав ті слова в Оренбурзі.
Když zopomněly – kéž usnout chtěly –
не знаю, чи се передає смисл оригіналу: Коли забули, бодай заснули!
33. Rozryta mohyla
[]
Переклад добрий. Замічаю ось які місця для переробки:
víře neučila і далі víře učit chtěla –
не зовсім вірно перекладено. Шевченко не говорить про віру, а про звичай, savoir vivre.
Nad širými světy –
невірно сказано; в оригіналі є: на широкім світі (in der weiten Welt).
Odrodilců roje –
чи odrodilec значить перевертень, Renegat?
Pomáhejte v nelidskosti –
непоетична фраза; в оригіналі є: недолюдки, Unmenschen.
Kdyby jen byli věděli to –
заслабо сказано; в оригіналі Якби то найшли те – könnte man das finden.
34. Sen
[]
Переклад прекрасний і вірний, без закиду. Варто би згадати, що ту басень Шевченко присвятив пані Марковичевій, знаній писательці українській (Марко Вовчок).
35. Neviním pána boha z toho
[]
Переклад красний, але перший уступ треба-таки переробити.
Sám sebe bláznem nazývám –
невірно, в оригіналі є: я сам себе, дурний, дурю (ich Dummkopf, täusche mich selbst).
Že při oráni v zpev se dám
své brázdy – ubohá ta niva –
оба рядки разом не дають доброго смислу, а надто вони невірно передають оригінал. Там читаємо: та ще й співаючи. Орю свій переліг – убогу ниву! (ich täusche mich selbst (und dazu noch singend, und pflüge mein Brachfeld, meinen armen Acker).
Sám jen sebe, sebe viním z toho,
a nic nesvádím na nikoho –
сказано не зле, але зовсім не те, що в оригіналі; там читаємо: І дурю! Себе-таки, себе самого, а більше, бачиться, нікого? (ich täusche nur mich, mich selbst, und mehr Niemanden, wie es scheint). Решта перекладена дуже красно, особливо кінець.
36. Odkaz
[]
На жаль, цей прекрасний і характерний для Шевченка odkaz перекладений sl. Єсенською досить слабо; для друку треба би його зовсім переробити і задержати розмір оригіналу. Невірно переведений середній куплет:
Vše opustím, a s Bohem svým
já tehdy vplynu v dál
svou modlitbou, vždyť do těch dob
jsem Boha nepoznal.
В оригіналі читаємо (подаю німецький переклад): ich werde Alles verlassen und emporfliegen bis zum Gott, um zu beten… Und bis dahin kenne ich keinen Gott.
37. Сестрі
Переклад сеї слабої пісеньки – страчена праця. Се не є твір Шевченка, хоч находиться в виданні проф. Огоновського. Пісенька та виписана з альбома княжни Варвари Рєпніної, до котрого і Шевченко вписував, здається, деякі свої басні, але отся походить з-під пера панни Псьол, як се ствердила сама княжна Рєпніна. На тім кінчу свої уваги над предложеними мені перекладами, полишаючи шановному референтові словутної академії формулювати з них внески.
Примітки
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1981 р., т. 29, с. 540 – 544.