3. Тополя
Іван Франко
Переклад sl. Єсенської – прекрасний. Замічу тільки деякі подробиці, котрі або легко поправити, або можуть так і остатися.
Pospěšte sem, divky, všem vám
povi kobzar slepý –
переведено не зовсім вірно: Шевченко не вкладає сього оповідання в уста Кобзаря. Та се може лишитися. Цікаво, що і проф. Коларж в тім місці переписав се дословної
Стор. 15. Рим vedet і zvedet – дуже банальний. Там же вірш
radost se z nich divá
силуваний і не в дусі Шевченковім, котрого вираження всюди просте і натуральне.
Bez mileho vše mohylou
srdéčko se chvěje –
передає оригінал не вірно. Там читаємо: Без милого скрізь могила, а серденько б’ється, т. є. überall, die ganze Welt ist ein Grab, aber in dem Grabe schlägt das Herz. Стор. 17.
Jak že bude na tom světě
в оригіналі: Чи довго їй на сім світі.
Стор. 18. Рим поганий: umyji umí – треба переробити. Там же:
Po prvé, zas budeš jako
vloni chvíli mnohou.
Се chvíli mnohou не має смислу. В оригіналі є: За перший раз, як за той рік, будеш ти такою; проф. Коларж переклав се ліпше:
Po prvé zas budeš takou,
jako byla vloni.
Стор. 19. Nekrizuj se, neb vše vezme zase voda – перекладено свобідно, та не зле, тільки вірш незграбний. Про переклад проф. Коларжа знов мушу сказати, що він по найбільшій часті переписує живцем переклад sl. Єсенської, декуди поправляє його ліпше, але далеко частіше псує. І так я згадав уже, що він на стор. 16 повторяє свобідний концепт Єсенської про сліпого Кобзаря, котрого нема в оригіналі.
On ji nechal, a však zmizel,
ona po něm lkála –
перекладено свобідно против оригіналу і мляво, прозаїчно; у Шевченка є: Полюбила, не спинила: пішов і загинув. Вірш Шевченків: Не знайте, дівчата проф. Коларж передав також дуже банально: lépe, dívky, ždáti, що власне дає думку зовсім відмінну, ніж у Шевченка. У вірші:
Nehádat svůj osud
бракує розміру (4+4).
Карта 16.
Neb nedlouho, milé dívky –
се остатнє мляве супротив crnobrvky.
Bíle líčko červená se
zdravou růži tváří
переведено і свобідно і плитко-прозаїчно. Radujtese не значить те, що кохайтеся.
Což te matka bila? не значить: Чи не била мати?
Slavík písné ladí –
зворот ненатуральний і ужитий тільки для риму.
Ona mlčí zase
зовсім не передає Шевченкового: Сама собі знає.
Nyje v hoři, bídě –
дуже незграбне вираження, котре не передає Шевченкового: Білим світом нудить.
У Єсенської се перекладено дуже гарно.
Вірш проф. Коларжа:
Slunce svítí a ji nezahřeje –
зовсім холодна проза, де у Шевченка чудесне вираження: Сонце світить – як ворог сміється. Єсенська передала і тут оригінал вірно і гарно.
Až se srdce chvěje –
невірне вираження, переписане з Єсенської.
Ani matka se svě dcery
na to nezeptala –
знову переложено на голу прозу драматичне Шевченкове:
«Чого в’янеш, моя доню?» –
Мати не спитала.
Дальші вірші проф. Коларжа:
Vdej se, dcero, – praví matka –
čas máš ku vdávání –
передають оригінал дуже слабо; там сказано: «Іди, доню, – каже мати, – не вік дівувати» – geh, meine Tochter, du sollst ja doch dein ganzes Leben lang nicht eine Jungfer bleiben.
Dej mně pochovati –
знов ослаблене Шевченкове: Спусти мене в яму.
Družky dají kvítí –
нічого такого Шевченко не каже, бо на Україні нема звичаю, щоби помершій дівчині дружки давали квіти. У Шевченка читаємо тільки: А дружки заплачуть.
Jen se poraditi.
Власне що ні! Бо у Шевченка сказано: Щоб поворожити.
Ту máš tajné síly –
се власний концепт проф. Коларжа; в Шевченка нічого такого нема. Думаю, що цих примірів буде досить, а шановний референт слов[утної] академії може знайти їх в рукописі проф. Коларжа підчеркнених мною ще більше – щоб умотивувати мій суд, що балада «» в перекладі проф. Коларжа зовсім не надається до друку і не може видержати порівняння з прекрасним, мелодійним і вірним перекладом sl. Єсенської.
Примітки
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1981 р., т. 29, с. 502 – 505.