1. Думи мої
Іван Франко
находилася в першім виданні «Кобзаря» 1840 р., проф. Коларж, не знати чому, датує її 1859 роком. Один і другий переклад має місця гарні, та загалом переклад sl. Єсенської вірніший і ближчий оригіналу. Вірш:
proč vás nestopily slzy, které bilo –
невірно перекладений; у Коларжа добре:
polivaly slzy . . . proč vás nestopily?
В вірші:
neptali by osud, proč proklinám bolem? –
слово bolem зовсім непотрібне і не дає смислу; проф. Коларж і тут вірніший:
nikdo by se neptal, proč svůj kinu los.
В вірші: proč jdu bídný svĕtem оба переводчики, здається, не зрозуміли оригіналу, де сказано: чого нужу світом, дословно: warum ich mich in der Welt langeweile або: warum ich in der Welt keinen festen Halt habe? Так само не зрозуміли оба переводчики другої половини сього вірша: «Нічого робить» – не сказали б на сміх… – то значить: люди не сказали би на сміх: нудиться, бо не має що робити. Sl. Єсенська замісто сього має: Nic naplat jen dal – фраза для мене не зрозуміла, а проф. Коларж: A tak ledacos. Ані одно, ані друге не передає смислу оригіналу.
Від слів: Kvĕty moje, deti аж до pole osívala (стр. 5) переклад sl. Єсенської дуже гарний і вірний. В вірші: osivala tedy pole, až zemdlela zase треба поправити те semdlela; в оригіналі є: поки не остило, то значить: až jí to omrzelo, až tono mela dost.
Стор. 6, вірші:
Veseli však… A má, . . a má
řeč se v slzách ztráci
перекладені невірно. В оригіналі є:
Бо дотепні… А я… а я
Тільки вмію плакать.
Дотепні – talentiert, witzig, klug, ніколи vesely. Єсенської переклад сього двостиха надто силуваний; у проф. Коларжа він трохи ліпший, якби не непотрібно для рими додане stepi.
Слабо переведені у Єсенської вірші:
О tom zlu pak . . . bĕda jemu,
Kdo se nepřesvĕdči.
Ci слова не дають ніякого смислу. В оригіналі думка така: поет жалує, що за Україну має тільки сльози, а слів не має. Він хотів би виповісти її біду, але перериває тую думку популярним зворотом: цур біді, хто її не знає! По-німецьки було би то так: Was aber das böse Geschick anbelangt – doch genug davon, wer kennt es nicht? Проф. Коларж ближче підійшов до сеї думки, передаючи ті вірші так:
Pro své hoře – d’as je vermi!
Každý jakés chová.
Слова: Strasti svoji не передають того, що оригінал називає журбою (starosti). У вірші:
nyni lidé neuzři to
оба переводчики не зрозуміли оригіналу; там сказано: нишком, люди не побачать.
Sl. Єсенська перевела «нишком» на nyní; воно значить: потиху, потайно; проф. Коларж зовсім оминув те слово.
Стор. 7. Невірно переведені вірші:
Bože trestej, když sirotku
ubližuje špatný!
Оригінал має:
Хто ж сироті завидує,
Карай того, боже!
(Wer den Armen beneidet, den möge Gott strafen). Проф. Коларж також має тут слово ubližuje.
В вірші:
přtvitá vás pravda svatá
ліпше було би сказати за оригіналом: pravda čirá; зворот privitá vás pravda дуже ненатуральний; оригінал має: Там найдете щиру правду.
Що ж до перекладу проф. Коларжа, то він, загалом беручи, дальший від оригіналу і менше поетичний. І так, напр.
v stepi jako smeti
у Шевченка: в степу, як пилину (Staub). Шевченкове лихо перекладено раз bída, а в слідуючім вірші bídy (plural.) – не поетично. Вірш
Může li čí srdce v svéte oslzeti
замість Шевченкового
Чи заплаче серце одно на всім світі –
перекладений силувано і ненатурально. Шевченкові вірші:
Одну сльозу з очей карих –
Я пан над панами!
проф. Коларж зовсім прозаїчно переводить:
Vice nechci, jedna slza
taková dost dá mi.
Sl. Єсенська тут ближча оригіналу:
Jedna slza z očí tmavých
Všecky pány vzdá mi.
Зовсім невірно і слабо переводить проф. Коларж ті уступи, де поет згадує про козаків:
Kozáci nechť v Ukrajině
porady svě mají,
tam je veselo a volno
v celěm čirém kraji.
У Шевченка:
Нехай душі козацькії
В Украйні витають –
Там широко, там весело
Од краю до краю…
(Mögen die Kosakengeister in der Ukraine verweilen oder sich freuen). Єсенська тут знов ближча оригіналу. Вірші проф. Коларжа:
Dněpr široky jak moře
hučí v luhy, v bory
za nim sirá step a na ni
mohyly jak hory –
зовсім не передають оригіналу, де читаємо: Як та воля, що минулась (сей вірш проф. Коларж зовсім пропустив, хоч він дуже характеристичний):
Дніпр широкий – море,
Степ і степ, ревуть пороги,
І могили – гори!
Уриваний, асіндетичний спосіб вираження у Шевченка малює екстаз, є дуже живий і натуральний, – переводчик зробив з нього холодну прозу. Шевченкове: Там родилась передає проф. Коларж: Tam se svedla – чи вірно? Не знаю також, чи чехи уживають слова polnost в значенні pole. У Єсенської те місце передано просто і вірно.
Вірші:
Zasívala pole trupy,
jež tam v bitvě zbyly,
lehla spočinout… a zatím
vzrostly na mohyly
не віддають значення оригіналу. Другий вірш зовсім не подібний до того, що є у Шевченка (Поки не остило – вияснене вже вище), а що значить: vzrostly na mohyly – не розумію зовсім; зрозуміле би було хіба: – vzrostly na ní mohyly. Слова:
u mohyly dobrým lidem –
також невірні; у Шевченка сказано: А про неї і т. д. Шевченкового «дотепні» (вияснено вище) проф. Коларж не переклав, а щоби слідуючий вірш доримувати до slepý, додав без потреби stepi, чого в оригіналі нема. Зовсім не в Шевченковім дусі переведено вірші:
A krom toho ten со všecko
rovná s ideálem.
У Шевченка маємо:
А надто той, що дивиться
На людей душею –
то значить, хто своєю душею вміє заглянути в душу других людей: сказав би німець: wer sich durch den Schein nicht beirren lässt. Rovná s ideálem могло би тут бути допущене яко коментар до сього місця, але не є його перекладом. Шевченкові слова:
Нехай злидні живуть три дні –
Я їх заховаю
проф. Коларж переклав:
Nechať hoře vpadne v moře,
a s nim i můj osud.
Шевченко говорить щось зовсім противне! Про деякі поменші похибки в перекладі остатніх віршів сеї п’єси у проф. Коларжа я вже згадував при розборі перекладу sl. Єсенської.
Примітки
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1981 р., т. 29, с. 497 – 501.