6. Тяжко, важко в світі жити
Іван Франко
(Єсенська, стор. 12 – 13, Коларж, к. 62)
Переклад у sl. Єсенської, помимо деяких гарних місць, загалом слабий, слабший, ніж у проф. Коларжа. Зараз в першій строфі хибно перекладено вірші:
nemá kam se přitulit, leč
k vodě a v hor stíny.
Одно те, що будова вірша незграбна, а друге – смислу доброго нема. В оригіналі сказано:
Нема куди прихилитись,
хоч з гори та в воду!
то значить: er hat niemanden, bei wem er Schutz finden könnte, und es bleibt ihm nichts übrig, als sich von oben herab ins Wasser zu stürzen.
І друга строфа ціла дуже слабо переведена:
Líp se mladý utopiti,
než tak bídne žíti,
utopit se, těžko žíti,
když není kde býti.
Не знаючи оригіналу, можна би тут бачити саме пусте перемелювання одної мислі. У Шевченка ся строфа виглядає так:
Утопився б молоденький,
Щоб не нудить світом;
Утопився б, – тяжко жити
І нема де дітись.
Отже, бачимо, що: 1) нема того порівняння, котре є у Єсенської: líp – než і котре вона впровадила, щоб оминути незрозуміле для неї «нудити світом»; 2) conjunctiv «утопився б» (ich möchte mich ertränken) вона перевела infinitiv-om, що не дає смислу, а псує ту градацію, яка є в оригіналі через повторення того утопився б; 3) když není kde býti також затемнює смисл; у Шевченка є тільки і, котре знову ж допомагає до градації тої самої мислі.
Jenom pohrdají –
банально перекладено смисл оригіналу, в котрім сказано: мов недобачають – an mir gehen die Leute vorbei, als ob sie mich gar nicht sehen.
Bohatého, hovorného –
переводчиця не зрозуміла слова: губатий. Се не значить hovorny, gesprächig, а тільки grossmäulig, mit grossen Lippen, garstig.
Co se neposmílá –
чи те co se має яке значення в чеськім?
Chtěl jsem vzít tě k sobě –
сказано зовсім що іншого, ніж є в оригіналі: Чи не в тебе вдався? (Bin ich dir nicht ähnlich? Bin ich nicht nach deinem Geschmack?)
I šel kozák, naríkaje,
bez kletby vše minul –
підчеркнені слова недобре передають оригінал. Там є: сумуючи, trauernd, проф. Коларж вірніше каже: zasmoucený; а другий вірш: Нікого не кинув – дословно: er verliess Niemanden, а мисль така: er Hess nichts Teueres, nichts Liebes zurück.
Переклад проф. Коларжа де в чому ліпший, але і тут видно, що проф. Коларж користався перекладом sl. Єсенської, бо повідписував дословно такі місця, котрі у неї зле перекладені, напр.:
Rač bych utopii se v mládi,
než tak bídně žíti
jenom pohrdají
або навіть ще вставив те, що у неї вже було слабе, як напр.: hory doly minul (замісто Єсенської: Bez kletby vše minul); одно і друге рівно далеке від оригіналу. Так само повторив проф. Коларж за Єсенською і bohatému, hovornému (hovorný – губатий).
До тих місць, де проф. Коларж подає іншу версію перекладу, замічаю:
a můj (osud) kdesi za mořem si
bidně potuluje –
передано оригінал дуже слабо і невірно. В оригіналі сказано:
А моя десь, ледащиця (sci[licet] доля),
за морем блукає.
То значить und mein nichtsnutziges (Schicksal) irrt irgendwo hinter dem Meer herum.
Се місце і у Єсенської передано, здається, недобре.
Či tě vřele nemiluju?
Co pak mysliš sobě?
Другий вірш – концепт проф. Коларжа; у Шевченка є щось зовсім неподібне: Чи з тебе сміявся?
Як бачимо, жоден з перекладів сеї п’єси так як є – не надається до друку; треба би їх або переробити добре, або зовсім викинути. П’єса та слаба сама собою, і перекладати її не було особливої потреби.
Примітки
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1981 р., т. 29, с. 508 – 510.