9. Незвісний віршик Л. Данкевича
Іван Франко
На кінцевій білій картці одної з метричних книг с. Кунина Жовківського пов[іту] находимо деякі інтересні записки, пороблені рукою бувшого пароха сього села, пок[ійного] о. Борисевича. Приводжу деякі з них як причинки до історії настрою руської інтелігенції в 1850-тих і 60-тих роках. Ітак, читаємо там ось яку приказку: «Господь говорив до Адама по-руськи, Ядам до Єви по-чеськи, а дідько до Єви по-польську».
В 1860-тих роках, від часу звісної боротьби о азбуку, найбільше ненависною для русинів особою був Евзебій Черкавський, русин з роду, пізніший професор університету і польський патріот. На нього находимо в тій книзі ось яку епіграму:
Черкавському, д-ру любомудрія
Że Czerkawski krzyżyk dostał,
Nie dziwuj się kmotrze:
Dawniej wisiał łotr na krzyżu,
Dzisiaj krzyż na…
Що Черкавський хрест отримав,
Не дивуйся, куме:
Колись висів розбійник на хресті,
Нині – хрест на… (польськ.). – Упоряд.
Між іншими записками находиться тут слідуючий гарний віршик Л. Данкевича, котрий, здається, досі не був ніде друкований:
До тих, як мати, промов,
Що тя своєв мовов звуть,
А в чужий біжать покров,
Чужой неньці вінок в’ють.
Як голубиця, з-під чужой клич стріхи
Тих, щось родила, що твою грудь ссал,
А вмісто вдяки і вмісто потіхи
Бесіди рідной тебе ся зстидали,
Най отрясуть ганьби студ,
На матерню впадуть грудь;
Ти невдяки прости блуд
І заблудшим мати будь.
Віршик сей виглядає як відривок якоїсь більшої цілості. В усякім разі він, як також опублікована мною давніше в «Ділі» сатира того ж автора на конституцію 4 марта 1849 р., показують, що в 1850-тих роках побіч мертвеччини, котрою в значній мірі заповнювались тодішні руські часописі, просочувалась хоч слабенька струйка живішої і свобіднішої літератури способом рукописним. Отсю, власне, струйку треба би добре прослідити.
Примітки
Вперше надруковано в журн. Житє і слово, 1895 р., т. 3, кн. 3, с. 468 – 469, за підп.: Ів. Франко.
Подається за першодруком.
Кунин – тепер село Жовківського району Львівської обл.
Черкавський Евзебій (Євсебій) – польський та український філолог та громадський діяч, професор і перший ректор Львівського університету.
…опублікована мною давніше в «Ділі» сатира того ж автора на конституцію 4 марта 1849 р. – Йдеться про статтю І. Франка «Давні акти до нового спору» (Діло. – 1883. – № 144. – 22. XII (3.1.1884). – С. 1 – 2), у тексті якої надруковано твір Л. Данкевича «Нагробноє слово карті (то є конституції) з 4 марта 1849», написаний 1851 або 1852 р.
Конституція 4 марта 1849 р. – 4 березня 1849 р. австрійський уряд опублікував указ про введення нової конституції, яка затверджувала двопалатну систему, високий майновий та віковий ценз для виборців, надавала імператорові всю повноту виконавчої влади і право накладати вето на рішення законодавчих органів. Вона забезпечувала політичне панування блоку великих австрійських промисловців та землевласників. У життя проведена не була.
Микола Легкий
Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 537 – 538.