Боротьба за обряд

Іван Франко

Знаменитій обрядовій боротьбі посвячені три розділи поеми, з котрих тут наводжу тільки дещо.

Найсвятіше в чоловіка –

Сли він ботокуда хвацький –

Крім азбуки, є святий

Обряд греко-уніатський.

Та-бо ж обряд се хороший!

[В нім зійшлись, як во дні оні

В Римі всі боги, з всіх вір

Щонайкращі церемонії.]

І таке його багатство,

І краса його такая,

Що ніхто його докладно

В повній цілості не знає.

Чи клякати, чи стояти,

Чи раз, два, чи три дзвонити,

Чи «мир православний», чи

«Правовірний» говорити,

Як вівтарі будувати,

Як ікони малювати,

Чи попам лице голити,

Чи їм бороди держати, –

Все те вкрите тьмою спорів

Ритуально-догматичних,

Все те тягне до таборів

Папських або схизматичних.

Неприязні елементи при помочі звісної польської інтриги роздувають сі спори для ослаблення ботокудів. Ті спіймалися на сю принаду,

Мов на знак: одні в церквах

Всі дзвінки покасували,

Другі знов позаводили

Ще й органи та цимбали.

Почалися спори – зразу глухі, далі по газетах.

А вкінці ревнули крики,

Сварки, лайки, що аж страх –

По соборчиках, касинах,

По пиварнях і шинках.

Роздалася давня пісня:

«Зрада! Шизма! Гей же! Гала!»

Декуди одверта навіть

Революція настала.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 1, с. 115 – 116.