Міфологічна єресь

Емпедокл Акрагантець

Переклад Івана Франка

Первісним людям не був

Ані богом, ні пострахом Арес,

Ані царем був Зевес,

Ані Крон, ані Посейдон також,

Тільки Кіпріда одна

Була понад усіми цариця.

Культ її був неважкий,

Її ласку собі здобували

Статуями, звірами

Намальованими, пахощами

Різнопахучими та

Смирною, ладаном і кадилом,

Чистим вином, медовим

Теж напоєм червоним, який при

Тихій молитві було

Звичаєм на поріг виливати.

Уривок поеми «Очищення», грецький текст у Афінея, ст. 510. Уже старинні відчували баламутність тих слів, бо Афіней перед отсим уривком кладе ось яку увагу: «Кладучи вище всіх жінку, себто полову розкіш, перевертає автор увесь моральний порядок». Про Емпедокла знаємо, що вродився коло р. 492, а вмер при кінці V віку перед Хр(истом), був визначним філософом, поетом, лікарем і громадським діячем; полишив по собі лише дві поеми: «Про природу» та «Очищення». В тій другій він невідомо якою дорогою дійшов до спеціальної віри в метемпсихозу, себто в перехід людської душі по смерті з одного тіла в друге.

Переклад і увагу написано д(ня) 2 липня 1915 р.

Примітки

Автограф № 414, с. 99.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 161.