Хор нахлібників
Евполід Афінець
Переклад Івана Франка
Яке життя наше, нахлібників бравих,
Коротко вам тут проспіваєм,
Доведемо складно до слухів ласкавих
І вашої ласки благаєм.
Усі ми тямущі та чемнії люде, –
Се кождому треба вам знати;
Нечемного й слухать ніхто з гас не буде,
Тим менше, запросить до хати.
Поперед усього хлопчину чужого
Беру собі для супроводу,
Щоб сам не ходити, а їсти та пити
Наразі – вибачай! – хліб і воду.
Одежі у мене дві зовсім приличні,
Їх то наді все я шаную;
Одну ношу в будні, а другу в празничні,
По площі весь день парадую.
А як лиш побачу тебе де, багачу,
Що трохи умом не багатий,
Я звільна, як можу, до нього підходжу,
Любенько давай розмовляти.
Яке б не сказав він немудрее слово,
Хвалю без вагання щосили;
Як дотепом рушить – дивуюсь здорово:
«Який він розумний та милий!»
Отак походжаєм, аж час до обіду,
Я ніби в свій бік, він ід мені:
«Але ж, любий друже! Не сам же я піду.
Таку ми тут мали приємну бесіду!..»
І ось я вже в нього в гостині.
Уривок із комедії «Нахлібники» із Афінеєвих «Дейпнософістів», ст. 236. Автор, один із чільних представників т(ак) зв(аної) старої афінської комедії, старший сучасник Арістофана, поліг у р. 412 у битві, лишивши по собі 17 комедій, із яких 7 одержало перші премії. В тім числі була також комедія «Нахлібники», премійована в р. 421 пер(ед) Хр(истом) (Пор.: W. Christ, Geschichte der griechischen Literatur, 296 – 7).
Переклад і увагу написано д(ня) 26 червня 1915 р.
Примітки
Автограф № 414, с. 91. 17 І. Франко, т. 9 4У7
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 156 – 157.