Два столівники
Іван Франко
1
Шибка брязнула
І збилася,
В вікно газдиня
Дивилася.
Кулька свиснула
І впилася,
За грудь газдиня
Вхопилася.
При ній дитина
Дивилася,
Як мати на землю
Звалилася.
2
Ідуть селом два москалі,
Оба молодії,
До газдині обідати –
В рожевій надії.
З перелазу глип у вікна –
А в вікні газдиня,
В верхню шибку виглядає,
А в спідній – дитина.
Ворухнувся у москаля
В серці дух ревнивий,
Бо був йому завадою
Хлопчик чорнобривий.
Перший солдат
Вот убью того ребёнка!
Ведь плёвое дело!..
А тогда уж на хозяйку
Поналяжем смело.
Другий солдат
Пари держать, что не убьёшь,
И что вдруг нагрело?
Ведь несчастен ты на руку,
Испортишь всё дело.
Перший солдат
Парі держать!
Прицілився…
Я того не вчиню…
Стрілив з кріса у віконце
Й потрапив газдиню.
Другий солдат
Вот и попал! Я так и знал!
Экую машину!
Перший солдат
Эх, счастия нет у меня
Ни на горошину.
Другий солдат
А вот я не оплошаю.
І в тую ж хвилину
Цілив, стрілив у віконце
Й застрілив дитину.
Написано д[ня] 21 січня 1916 р.
Примітки
Твір із рукописної спадщини І. Франка, досі в повному обсязі не друкувався.
Збереглися два автографи та вирізка з газети 1916 р., де був надрукований фрагмент твору.
Подаємо тут, у коментарях, текст першого (більш раннього) автографа – ф. 3, № 232, с. 215 – 216, в якому твір має назву «Два гості».
І
Ой брязнула шибка
І збилася;
Се в вікно ґаздиня
Дивилася.
Ой свиснула кулька.
Не злилася,
А ґаздиня кров’ю
Залилася.
На лаві дитина
Дивилася,
Як мама додолу
Звалилася.
II
На подвір’ю два солдати,
Оба молодії,
Йшли до неї обідати,
Повнії надії.
Перший:
Вот убью того ребёнка,
И не помешает, –
Пусть не его, но меня
Она потешает.
Другий:
Пари держать, что не убьёшь!
И что так нагрело?
Ведь несчастен ты на руку,
Испортишь всё дело.
Перший:
Пари держать!
І вистрілив,
І убив газдиню.
Эка попал! Вот и двинул
Какую машину!
Другий:
Я так и знал, что страм будет.
І в сюю ж хвилину
Він вистрілив крізь віконце
І убив дитину.
Датування цього автографа: Д[ня] 2 / XII 1915.
У львівській газеті «Українське слово», 1916, ч. 8 (177), четвер, 6 січня, с. 2, під заголовком «Воєнна картинка» було видрукувано фрагмент цього твору, що відповідає його першому розділові (зі зміною у рядку 2: «І збилася» на «Ой збилася»). Підп.: Іван Франко.
Вирізка з газети зберігається в архіві Франка (ф. 3, № 242), містить правку рукою автора, а саме: закреслено заголовок «Воєнна картинка», натомість написано: «Два столівники на селі».
21 січня 1916 р. поет завершив новий варіант твору, озаглавлений «Два столівники», він міститься в тому ж рукопису № 232 на с. 223 – 224 (його подаємо в основній частині тексту).
Три перших строфи цього твору неодноразово передруковувалися й пізніше. І 20-томник (т. 13), і за ним 50-томник (т. 3) містили в основному тексті фрагмент, друкований «Українським словом», а в примітках подавали пізніший варіант цих же трьох строф (завершений 21 січня 1916 р.). Всі ці фрагменти подавалися без заголовка. Також уривок – три строфи із пізнішого варіанта – подано у вид.: Франко І. Вибрані твори: У 3 т. – Дрогобич, 2005. – Т. 1.
Заголовок «Три столівники на селі», зазначений у вирізці із газети, де містився першодрук фрагмента, міг бути вписаний автором і пізніше дня, яким датований новий варіант твору. Проте обираючи текст пізнішого часу як основний, не вважаємо за можливе змінювати заголовок при ньому.
В повному обсязі твір публікується вперше, за вказаним пізнішим автографом: ф. 3, № 232, с. 223 – 224.
Микола Бондар
Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 298 – 299.